«Просімо Господа про мудрість: урок притчі про нерозумного багача»»: проповідь владики Григорія Комара
6–7 грудня 2025 року владика Григорій Комар, апостольський адміністратор Апостольського екзархату для українців католиків візантійського обряду в Італії, здійснив перший душпастирський візит до громад у містах Імола, Фаенца, Чезена, Мелдола та Форлі.

З цієї проповіді єпископа Григорія Комара ви дізнаєтеся:
- чому у навчанні інших людей є важливими притчі і життєві історії?
- у чому полягає головна проблема нерозумного багача?
- яку науку та застереження дає притча про нерозумного багача?
- як у притчі пояснюється залежність людського успіху від Божого благословення?
- чому егоцентричний спосіб життя не може зробити людину щасливою?
- яким чином людина набуває справжнього багатства в очах Бога?
Значення притч у навчанні
Дуже часто ми користуємося притчами, життєвими історіями, прикладами, щоб ви, слухачі, могли краще зрозуміти те, що ми хочемо сказати і чого навчити. Ми з власного досвіду знаємо, що такі розповіді легше запам’ятовуються. І потім ми можемо їх відтворити і передати іншим людям.
Актуальність притчі про нерозумного багача
Сьогодні ми почули одну з притч Ісуса Христа — притчу про нерозумного багача. Може здатися, що вона не має багато спільного з нашим повсякденним життям, адже ніхто з нас не може похвалитися таким багатством, яке не змогли б зібрати у комори чи банківські рахунки. Але це лише поверховий погляд. Насправді ця притча промовляє до кожного з нас.
Вона дає нам глибоку науку і допомагає уникнути помилок у житті. Можливо, ця притча стане для нас попередженням: що робити, а чого уникати, бо наслідки наших вчинків можуть бути болючими.

Духовні вади нерозумного багача
Ім’я цього багача нам невідоме, і це не головне. Господь звертає увагу на його поведінку — на те, що він зробив неправильно. Він показує його егоїзм, самозакоханість, нерозважність.
Хочу відразу зазначити: Ісус не засуджує багатство. Проблема багача не в тому, що він багатий. Проблема в тому, що він не вмів правильно розпорядитися своїм багатством. Він забув, що все, що він має — це не лише результат його праці, а передусім Божого благословення.
Божий дар як основа достатку
Урожай і багатство залежать не тільки від людини і її старань, а й від обставин, які не під контролем людини. Бог дає нам дари, щоб ми їх використовували для добра.
Натомість багача охоплює самолюбство. Він думає лише про себе: «Що мені робити з усім цим? Розберу старі комори, побудую нові, більші, і буду лише їсти, пити і веселитися». Він будує свій світ довкола власних інтересів, закриває серце від Бога та інших людей.

Як узгоджувати життя з Божою волею?
Ця притча вчить нас мудрості прийняття рішень. Ми не можемо бути щасливими самі по собі. Наші вибори мають узгоджуватися з Божою волею. Для цього треба щодня звертатися до Святого Письма, читати його, роздумувати, молитися і слухати Бога. Тоді наше життя буде правильним і повноцінним.
Багач показує, що замкнене життя, коли думаємо лише про себе, не приносить радості. Ми часто прагнемо контролювати все, домінувати, не слухаємо інших. Але істина в тому, що щастя не залежить від багатства.
Справжнє щастя приходить тоді, коли ми віддаємо, коли служимо іншим. Радість народжується у взаєминах і служінні, а не в накопиченні. Людина отримує справжнє багатство в Божих очах, коли допомагає, ділиться і пам’ятає про інших.
Головні висновки притчі
Притча про нерозумного багача вчить нас: не бути самозакоханими; не будувати життя лише для себе; використовувати дари Бога для добра; служити іншим і дбати про ближніх.
Нехай Господь дасть нам сили бути щедрими, відкритими і жертовними, не боятися втрат і ділитися добром. Коли ми віддаємо, ми дійсно багатіємо в очах Бога.
апостольський адміністратор Апостольського екзархату в Італії
СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви






