СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПід час зустрічі з дипломатичним корпусом Папа згадав про війну в Україні, звинувативши Росію у її розв’язанні
У традиційному зверненні на початок року до послів, акредитованих при Святому Престолі, понтифік перерахував проблеми, які згубно впливають на людство, згадав про трагедії, які знекровлюють різні частини світу, наголосивши на тому, що дорога до миру проходить через пошану прав людини, першим з яких є пошана до життя, через суспільно-політичний і міжрелігійний діалог, та через інвестиції в освіту. Він також перестеріг перед ідеологічними колонізаціями, вказуючи на небезпеку гендерної ідеології, і наголосив на необхідності етики в розвитку технологій.
«Є слово, яке по-особливому звучить у два головні християнські свята. Ми чуємо його в пісні ангелів, які сповіщають вночі про народження Спасителя, і чуємо його голосом воскреслого Ісуса: ним є слово „мир“. Це насамперед Божий дар: саме Він залишає нам свій мир (пор. Ів 14,27); але, водночас, це і наша відповідальність: „Блаженні миротворці“ (Мт. 5, 9)», — сказав Папа Франциск, відкриваючи підбиття підсумків року в міжнародній панорамі під час зустрічі з дипломатичним корпусом, акредитованим при Святому Престолі. Про це розповідає українська редакція «VaticanNews».
Розвиток дипломатичних стосунків Святого Престолу
У понеділок, 8 січня 2024 року, Папа Римський провів традиційну на початку року зустріч з представниками країн і міжнародних організацій, з якими Святий Престол підтримує стосунки. Насамперед, він представив актуальний стан цих стосунків, зазначивши, що протягом минулого року «дипломатична родина» розширилася завдяки встановленню двосторонніх стосунків на рівні посольства й нунціатури із Султанатом Оман. Святіший Отець також згадав про піднесення на вищий рівень стосунків із В’єтнамом, ратифікацію додаткової угоди з Казахстаном і про деякі річниці, що відзначалися минулого року.
Вичерпаний «порив до глибокого оновлення»
Присвятивши роздуми слову «мир», яке «дуже крихке, але також вимогливе й переповнене значеннями», Глава Католицької Церкви, насамперед, нагадав, що «завданням Святого Престолу в лоні міжнародної спільноти є бути пророчим голосом і закликом до сумління». Він навів слова Папи Пія ХІІ, з якими він звернувся через радіо до народів світу в навечір’я Різдва 1944 року, коли вже понад п’ять років тривала друга світова війна. Папа Пачеллі вказував на «дедалі чіткішу і твердішу волю: зробити цю світову війну, це всесвітнє потрясіння, точкою, з якої почнеться нова ера глибокого оновлення». За словами Папи Франциска, через вісімдесят років здається, що цей порив до «глибокого оновлення» вичерпався, й світом поширюються конфлікти, що поступово перетворюють так звану «фрагментарну третю світову війну» в справжній глобальний конфлікт.
Кровоточиві рани світу та проблиски надії
«Я не можу тут не висловити свою стурбованість тим, що відбувається в Ізраїлі та Палестині», — сказав Святіший Отець, переходячи до аналізу ситуації в світі. За його словами, всі були шоковані терористичним нападом 7 жовтня, під час якого «були поранені, катовані та в жорстокий спосіб убиті численні невинні, а чимало були захоплені як заручники». «Повторюю своє засудження цього вчинку і всіх форм тероризму та екстремізму: це не вирішує проблеми між народами, а навпаки, ускладнює їх, спричиняючи страждання для всіх. Фактично, це спровокувало потужну військову відповідь Ізраїлю в Газі, яка призвела до загибелі десятків тисяч палестинців, переважно цивільних осіб, в тому числі багатьох дітей, підлітків та молоді, і спричинила дуже серйозну гуманітарну ситуацію з немислимими стражданнями», — сказав він, повторюючи заклик до припинення вогню на всіх фронтах та до звільнення заручників, як також до надання гуманітарної допомоги й належного захисту лікарень, шкіл і культових споруд. Папа також закликав міжнародну спільноту рішуче прямувати до вирішення кризи шляхом формули двох держав і спеціального міжнародно гарантованого статусу для Єрусалиму.
Як зазначив далі Глава Католицької Церкви, ці події ще більше дестабілізували й без того делікатну ситуацію в регіоні. Він скерував думку до сирійського народу, що «живе в ситуації економічної і політичної нестабільності». З цього випливає заклик «розпочати конструктивний і серйозний діалог та шукати нові рішення, щоб сирійський народ більше не страждав від міжнародних санкцій». Папа також скерував думку до Лівану, побажавши, щоби була подолана інституційна стагнація. Залишаючись на азійському континенті, Святіший Отець привернув увагу міжнародної спільноти до ситуації в М’янмі, закликаючи «докладати всі зусилля, щоб дати надію цій землі», не забуваючи про гуманітарну трагедію народу рохінджа.
«На жаль, після майже двох років широкомасштабної війни Російської Федерації проти України, такий жаданий мир все ще не знайшов свого місця в умах і серцях, незважаючи на численні жертви і величезні руйнування. Не можна допустити, щоб конфлікт, який дедалі більше поглиблюється на шкоду мільйонам людей, тривав і надалі, необхідно покласти край цій трагедії шляхом переговорів, дотримуючись норм міжнародного права», — наголосив Папа, висловлюючи також занепокоєння напруженою ситуацією на Південному Кавказі та закликавши дійти до підписання між Вірменією та Азербайджаном мирного договору, а також знайти вирішення для гуманітарної трагедії біженців.
Скеровуючи погляд на Африку, Святіший Отець нагадав про страждання мільйонів людей у субсахарній частині континенту, спричинені міжнародним тероризмом, складними суспільно-політичними ситуаціями, військовими переворотами та кліматичними змінами. Він також закликав до серйозних зусиль з боку всіх учасників виконання Преторійської угоди, що поклала край бойовим діям в Тіґраї в Ефіопії, і до зусиль на підтримку діалогу, миру та стабільності між країнами Африканського рогу. Святіший Отець згадав про громадянську війну в Судані, про становище біженців у Камеруні, Мозамбіку, ДР Конго і Південному Судані.
«Хоча в Америці немає відкритих війн, між деякими країнами існує сильна напруженість, наприклад, між Венесуелою і Ґаяною, в той час як в інших, таких як Перу, ми спостерігаємо явища поляризації, які підривають соціальну гармонію і послаблюють демократичні інститути», — вів далі Папа, виокремивши також ситуацію в Нікараґуа, де криза несе «болючі наслідки для всього суспільства, особливо, для Католицької Церкви». «Святий Престол, — сказав він, — не перестає закликати до шанобливого дипломатичного діалогу на благо католиків і всього населення».
Цивільні жертви — не «побічна шкода»
Глава Католицької Церкви наголосив на тому, що за описаною вище картиною стоять «мільйони людей — чоловіків, жінок, батьків, матерів, дітей, — чиї обличчя нам здебільшого невідомі і про яких ми часто забуваємо». Сучасні війни «вже не ведуться на чітко визначених полях бою, ані не стосуються виключно солдатів». «В умовах, коли розмежування між військовими і цивільними цілями, здається, більше не дотримується, немає жодного конфлікту, який би так чи інакше не зачіпав без розбору цивільне населення. Події в Україні та Газі є наочним доказом цього», — сказав Папа, нагадуючи, що «порушення міжнародного гуманітарного права — це воєнні злочини», які потрібно не лише виявляти, але запобігати їм. «Тому необхідні більші зусилля міжнародної спільноти для захисту та імплементації гуманітарного права, яке, здається, є єдиним способом захистити людську гідність у ситуаціях військового конфлікту», — наголосив він, підкреслюючи, що також коли йдеться про законну самооборону, «необхідно дотримуватися пропорційного застосування сили». «Можливо, ми не здаємо собі справи з того, що жертви серед цивільного населення — це не „побічні збитки“. Це чоловіки та жінки з іменами та прізвищами, які втрачають своє життя. Це діти, які осиротіли і позбавлені майбутнього. Це люди, які страждають від голоду, спраги та холоду, або ж покалічені силою сучасних озброєнь», — нагадав Святіший Отець.
Необхідність глобального роззброєння
З іншого боку, як зауважив Наступник святого Петра, війни можуть тривати завдяки наявності зброї. Тому потрібно впроваджувати політику роззброєння, бо думати, що зброя має стримувальну цінність — ілюзія. «Скоріше навпаки: доступність зброї заохочує її використання і збільшує її виробництво», — сказав він, додаючи, що зброя також відволікає ресурси, які можна було би використати на порятунок життів, наприклад, на створення Всесвітнього фонду для викорінення голоду. «Серед загроз, спричинених такими знаряддями смерті, я не можу не згадати загрозу, викликану ядерними арсеналами та розробкою дедалі витонченіших і руйнівніших засобів», — сказав Папа, знову наголосивши на неморальності виробництва і зберігання ядерної зброї.
Викорінювати причини конфліктів
Далі Святіший Отець вказав на те, що для досягнення миру не вистачить усувати засоби ведення війни, але потрібно «викорінювати причини війн», першою між якими є голод, який вражає різні регіони землі, в той час як у інших продовольство марнується. Ще однією причиною є експлуатація природних ресурсів, природні та екологічні катастрофи. Звичайно, існують явища, які людина не може контролювати, як землетруси. Але є такі, що пов’язані з недбалістю людини, яка поглиблює кліматичну кризу. В цьому контексті Папа назвав «підбадьорливим кроком» підписання заключного документа COP28 в Дубаї.
«Війни, бідність, зловживання нашим спільним домом і безперервна експлуатація його ресурсів, що лежать в основі стихійних лих, також є причинами, які змушують тисячі людей залишати свої землі в пошуках мирного і безпечного майбутнього», — сказав далі Святіший Отець, згадавши про різні прояви міграційної кризи. Він закликав до солідарності з мігрантами, зазначаючи, що це не применшує того факту, що міграція повинна бути врегульованою, щоби «приймати, підтримувати, супроводжувати та інтегрувати» мігрантів. «З іншого боку, слід пам’ятати про право залишатися на батьківщині і, відповідно, про необхідність створення умов для його ефективного здійснення», — наголосив Папа, підкреслюючи, що перед обличчям цих викликів «жодна країна не повинна бути залишена наодинці».
Пошана до життя — дорога миру
Глава Католицької Церкви зазначив, що «дорога миру вимагає пошани до життя, до кожного життя, починаючи від зачатого в лоні матері», яке також не можна перетворювати в предмет торгу. «Щодо цього вважаю ганебною практику так званого сурогатного материнства, яка серйозно зневажає гідність жінки і дитини», — сказав він, зауваживши, що вона експлуатує важке матеріальне становище матері. «Дитина — це завжди дар, вона ніколи не повинна бути предметом контракту», — додав Папа, з гіркотою констатуючи, що у світі, особливо на Заході, «поширюється культура смерті, яка в ім’я вдаваної милості відкидає як непотріб дітей, похилих віком і хворих».
Ідеологічна колонізація — загроза правам
Далі Святіший Отець присвятив кілька думок тому, що дорога миру вимагає пошани до прав людини, «згідно з простим і чітким формулюванням, яке міститься в Загальний декларації прав людини». «Йдеться про раціонально очевидні та загальноприйняті принципи. На жаль, спроби протягом останніх десятиліть запровадити нові права, які не повністю відповідають початково визначеним і не завжди прийнятні, призвели до ідеологічної колонізації, серед якої центральну роль відіграє теорія гендеру, яка є надзвичайно небезпечною, оскільки стирає відмінності, стараючись зробити всіх однаковими», — наголосив він, підкреслюючи, що ідеологічна колонізація не сприяє будуванню миру, а викликає поділи між країнами.
Перезапустити діалог і міжнародні організації
За словами Папи, «душею міжнародної спільноти» повинен стати, натомість, діалог. Він зауважив, що ми є свідками послаблення структур багатосторонньої дипломатії. «Органи, створені для зміцнення безпеки, миру і співробітництва, більше не можуть об’єднати всіх своїх членів за одним столом», — сказав Глава Католицької Церкви, звернувши увагу на те, що досі ефективні організми, зосереджені на спільному благу та технічних питаннях, «ризикують бути паралізованими через ідеологічну поляризацію та маніпуляції з боку окремих держав». «Для того, щоб відновити спільні зусилля на служінні мирові, ми повинні відновити коріння, дух і цінності, які породили ці організації, беручи до уваги змінений контекст і не забуваючи про тих, хто не почувається адекватно представленим у структурах міжнародних організацій», — сказав він.
Вибори — фундаментальний момент в житті країни
Далі Святіший Отець вказав на те, що дорога миру лежить через «політичний і суспільний діалог», який є підґрунтям громадського співіснування. В цьому контексті він згадав про те, що цього року в багатьох країнах відбудуться вибори. «Вибори є фундаментальним моментом у житті країни, оскільки вони дають змогу всім громадянам відповідально обирати своїх керівників», — сказав Папа, назвавши важливим, щоб громадяни, «особливо молоді покоління», почувалися відповідальними за внесок у будування спільного блага через «вільну та свідому участь в голосуванні». З іншого боку, «політику слід завжди сприймати не як привласнення влади, а як „найвищу форму милосердної любові“, тобто, служіння ближньому в лоні місцевої та національної спільнот».
Боротися з антисемітизмом і переслідуванням християн
Як зазначив Глава Католицької Церкви, дорога миру проходить також через міжрелігійний діалог, який в першу чергу «вимагає захисту релігійної свободи та пошани до меншин». Тому «боляче констатувати», як зростає кількість країн, що впроваджують системи контролю за релігійною свободою за допомогою сучасних технологій. Існують також ситуації, що загрожують винищенням релігійних меншин через тероризм, обмеження та утиски. «Особливе занепокоєння викликає збільшення актів антисемітизму, що сталися в останні місяці; і я ще раз хотів би повторити, що це зло повинно бути викоренено з суспільства, особливо через виховання в дусі братерства і прийняття іншого», — сказав Святіший Отець, додаючи, що «не менш непокоїть зростання переслідування та дискримінації християн, особливо протягом останніх десяти років». «Вона нерідко проявляється, хоч і не в жорстокий, але суспільно відчутний спосіб, у вигляді повільної маргіналізації та виключення з політичного і суспільного життя, а також з певних професій, що відбувається навіть на традиційно християнських землях», — додав він.
Інвестиція в майбутнє через освіту
Врешті, Папа наголосив, що дорога миру проходить через освіту, яка є «інвестицією в майбутнє та в молоді покоління». Згадуючи про зустріч з мільйоном юнаків і дівчат під час СДМ в Португалії, він зазначив, що «їхня присутність була величною піснею миру і свідченням того, що єдність вища за конфлікт і що можливо розвивати сопричастя у відмінностях».
За словами Святішого Отця, в наш час до освітнього виклику належить також «моральне використання новітніх технологій», які з легкістю можуть стати засобами поділів, поширення неправдивих новин, але також — зустрічі й взаємообміну.
Технології на служінні людині
«Важливо, щоб технологічний розвиток відбувався етично і відповідально, зберігаючи центральне місце за людською особистістю, внесок якої не може і ніколи не буде замінений алгоритмом або машиною», — вів далі Глава Католицької Церкви, вказуючи на необхідність уважного аналізу на всіх рівнях, щоби «розвиток штучного інтелекту залишався на служінні людині, сприяючи, а не перешкоджаючи, особливо серед молоді, міжособистісним стосункам, здоровому духу братерства і критичному мисленню, здатному до розпізнання». В цьому контексті Папа відзначив важливість запланованих на цей рік двох конференції Всесвітньої організації інтелектуальної власності. «Для Святого Престолу інтелектуальна власність є в своїй основі орієнтованою на сприяння загальному благу і не може бути вільною від етичних обмежень, що призводять до ситуацій несправедливості та неправомірної експлуатації, — сказав він. — Особливу увагу слід також приділяти захисту генетичної спадщини людини, запобігаючи практикам, що суперечать людській гідності, таким як патентування людського біологічного матеріалу та клонування людей».
Назустріч Ювілею
Підсумовуючи, Святіший Отець присвятив кілька слів тому, що протягом цього року Церква готується до Ювілею, який розпочнеться під час Різдва. «Можливо, сьогодні ми більше, ніж будь-коли, потребуємо Ювілейного року. Перед обличчям стількох страждань, які викликають відчай не лише у людей, яких вони безпосередньо торкнулися, але й у всіх наших суспільствах; перед обличчям нашої молоді, яка замість того, щоб мріяти про краще майбутнє, часто відчуває безсилля і розчарування; перед обличчям темряви цього світу, яка, здається, поширюється, а не відступає, Ювілей є проголошенням того, що Бог ніколи не залишає свій народ і завжди тримає відчиненими двері Свого Царства», — сказав він, нагадавши, що в юдейсько-християнській традиції Ювілей — це період благодаті та справедливості, примирення, що долає несправедливість.
