СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПарафія Святої Варвари — українське серце у Відні з часів Австро-Угорщини до сьогодні
Історія парафії Святої Варвари розпочалася майже чотири століття тому у самому центрі Відня, у столиці Австро-Угорської імперії, де молилися студенти. Потім кілька років вона стояла забутою, аж поки у церкві Святої Варвари з імператорського веління не почалося нове життя — українське.
Отець доктор Тарас Шагала, парох парафії Святої Варвари у Відні, розповідає у фільмі «Живого телебачення» про парафію так:
«До Австро-Угорської імперії приєдналася велика нова земля Галичина. І Марія Тереза передає закриту єзуїтську церкву в користування греко-католикам. У нас була церква і поруч семінарія, де вчилися та проживали студенти».
У 1784 році греко-католики отримали імператорський подарунок ‒ власну парафію.
Архів семінарії розповідає, що одного дня до семінаристів несподівано завітав тодішній цісар Австрії Йосиф ІІ. Він прийшов на обід до семінарії, подивився, скільки є семінаристів, що вони тут роблять, відвідав церкву, побачив, що є багато людей і протягом п’яти днів було засновано греко-католицьку центральну парафію. І так парафія Святої Варвари стала найстарішою греко-католицькою парафією поза межами компактного проживання греко-католиків.
Австрійська імператриця особисто опікувалася храмом. Вона особисто подарувала церкві унікальні рипіди та процесійний хрест з вишивкою своєї доньки Марії Антуанетти. А ще серед подарунків імператриці — напрестольне Євангеліє.
Тут довгий час перебували мощі святого Йосафата. Але через постійну загрозу знищення після Другої світової війни їх таємно перевезли до Риму. Сьогодні у церкві зберігається саркофаг та ризи святого Йосафата.
Також тут знаходиться образ святого Йосафата, який написала Софія Шептицька — мати Митрополита Андрея Шептицького та Климентія Шептицького.
Церква Святої Варвари — це справжній літопис присутності українців у Відні: унікальні документи, метричні книги, листи та історичні спогади про життя парафії. Усе це кількасот років зберігає церковний архів.
«Це є дуже велике поле діяльності для дослідників», — каже о. Тарас.
Парафія переживала різні часи, але вона досі залишається українським серцем у Відні.
«Парафія Святої Варвари є класичною спільнотою спільнот, — вважає священник. — У нас є багато спільнот, які об’єднуються в одну велику релігійну національну і духовну спільноту українців у Відні».
Одним з важливих проєктів, яким спільно опікуються українська громада у Відні та парафія Святої Варвари — Українська суботня школа. Сьогодні її відвідує близько трьохсот дітей. На уроки рідної мови приїжджають діти навіть з сусідньої Братислави.
Парафіяльні приміщення — це стародавня велична будівля, з красивими колонами, яку називають у Відні «замком Гаррі Поттера».
Пан Ростислав Тис, один з організаторів Української суботньої школи у Відні зазначає:
«Кожен, хто заходить сюди, дивуються і кажуть, що ніде такого не бачили і це красиве приміщення мотивує дітей сюди приходити».
«Учні вивчають загально-освітні предмети українською мовою», — розповідає Анна Крачковська, директорка Української суботньої школи у Відні.
«Це не лише школа, — додає пан Ростислав. — Ми стараємося, аби сюди приходили різні цікаві люди. Тут багато гуртків. Ось зараз можна почути, як хтось грає на саксофоні, фортепіано, а там далі — танці, малювання…»
Крім того, весь час відбуваються різні заходи, вистави, концерти…
«Тобто тут є чим жити», — з гордістю запевняє він.
Отець Олег Ковтун, сотрудник парафії Святої Варвари, зазначає, що у парафії надзвичайно багато молоді і вона є дуже живою і активною. Вони свідомі того, заради чого вони тут є.
Українська громада спільно з церквою проводить численні творчі вечори, концерти, виставки. Тут є парафіяльний футбольний клуб — чемпіон світу серед діаспорних команд. А також традиція спільних прощ та екскурсій.
Також громада регулярно влаштовує акції на підтримку України.
Ростислав Бортник, архітектор заради української громади перебрався до Відня із заходу Австрії:
«Мені бракувало спілкування з українцями. Також я це відчував у духовному церковному житті. Я переїхав сюди в суботу, а в неділю вже пішов до церкви. І за один день у мене з’явилося близько сорока нових друзів».
Парафія Святої Варвари приваблює не лише вихідців із Західної України і не лише греко-католиків.
Ось Олександр Ямковий — киянин:
«Я займаюся кавою і всім, що з цим пов’язано… Опинившись у Відні, мені було дуже комфортно, бо я тут розмовляв набагато більше українською мовою, ніж в Україні. Греко-католики стали дуже важливою частиною мого життя на самому початку, коли ми переїхали. Ця церква тут згуртувала навколо себе українців. Значна частина моїх друзів належить до церкви, у тому числі, її служителі».
На парафії готують доброчинну каву — одні парафіяни печуть торти і роблять каву, інші — це купляють. Виручені кошти йдуть на благодійні проєкти в Україні.
«За останні роки ми придбали чотири машини швидкої допомоги, — розповідає о. Тарас, — підтримуємо сирітські будинки, часто збираємо кошти на лікування хворих воїнів АТО».
У Відні вчиться більше тисячі українських студентів. Деякі з них є парафіянами Святої Варвари і навчаються у Віденській консерваторії, співають в опері. Тож парафія має два професійних хори.
Належить до парафії і відома солістка Віденської національної опери Світлана Кушплер:
«Мені просто поталанило, що я живу одразу навпроти церкви Святої Варвари. Коли я сюди потрапила, одразу відчула себе вдома», — з теплотою розповідає оперна діва.
За матеріалами Департаменту інформації УГКЦПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
