Папа заохотив приєднатися до Тижня молитов за єдність християн
Наприкінці недільної «віртуальної» зустрічі з вірними, Глава Католицької Церкви підніс окрему молитву за постраждалих від землетрусу та авіакатастрофи в Індонезії та звернувся з окремим закликом, приуроченим до Тижня молитов за єдність християн.
Після проказування молитви «Ангел Господній» у неділю, 17 січня 2021 року, Папа Франциск склав співчуття постраждалим від землетрусу на острові Сулавесі в Індонезії, а також згадав про жертви нещодавньої авіакатастрофи, що трапилася в цій країні, запросивши всіх до молитви та проказавши в їхньому наміренні «Радуйся, Маріє».
Далі Святіший Отець звернув увагу на той факт, що в Італії цього дня відзначався вже 32-й з черги День поглиблення діалогу між католиками та євреями. «Радію з приводу цієї ініціативи, що триває вже понад 30 років, та складаю побажання, аби вона принесла щедрі плоди братерства та співпраці», — сказав він, звернувшись далі із заохоченням молитися за єдність християн:
«Завтра важливий день: починається Тиждень молитов за єдність християн. Цього року тема покликається на Ісусову пересторогу: „Перебувайте в моїй любові, принесете рясний плід“. А в понеділок, 25 січня, завершимо його відправою вечірні в базиліці святого Павла за мурами разом з представниками інших Церков і церковних спільнот, присутніх у Римі. В ці дні молімося однозгідно, аби сповнилося прагнення Ісуса, щоб усі були одно: єдність, яка завжди вище від конфлікту».
Довідка
Наступним важливим етапом на цьому шляху було ухвалення ІІ Ватиканським Собором у 1964 році Декрету про Екуменізм, який між іншим наголосив, що молитва, особливо спільна, є душею екуменічного Руху та заохочував до практики Екуменічного Тижня. У 1967 році розпочалась систематична співпраця Католицької Церкви (в особі Секретаріату в Справах Єдності Християн) та Світової Ради Церков* у напрямку опрацювань тем на наступні Екуменічні Тижні.
Початково теми до Тижня молитов за єдність християн приготовляли на спільних засіданнях представники Католицької Церкви та Світової Ради Церков, однак починаючи з квітня 1974 року у спеціальному листі до Церков-членів Ради та до інших учасників екуменічного руху було запропоновано включити до обговорення місцеві, локальні християнські спільноти. Першими на такий заклик відгукнулись християни Австралії, а їхня пропозиція стала головною темою спільної молитви у 1975 році.
Час проведення такого Тижня молитов за єдність християн – 18–25 січня – було обрано невипадково. Цей тиждень, за Григоріанським календарем, завершується саме в день навернення апостола Павла, що традиційно у Європі відзначається 25 січня. Символіка цього свята дуже яскрава: у цей день по дорозі до Дамаску один із найсуворіших переслідувачів учнів Христа – Савло побачив самого Христа й почув Його голос. Завдяки цьому сталось чудесне навернення цієї людини, яка з часом стала Апостолом Народів, найбільш відданою Євангелії й засновником великої кількості християнських спільнот, в яких Христос – це центр усього. Апостол намагався навчити усіх майбутніх християн, що коли будемо ближче до Христа, будемо ближче один до одного. Христос, що є любов – є серцем і фундаментом єдиної Церкви. Це головна ідея, яка повинна спонукати християн до більш тісного зближення й спільного свідчення: свідчення єдності, свідчення взаємоповаги, свідчення співпраці.
Тому у наші дні Тиждень молитов за єдність християн відзначається вже в усьому світі.Така щорічна екуменічна зустріч допомагає зрозуміти й осмислити, що вже зроблено для єдності християн, допомагає усвідомити ще існуючі проблеми та впевнитись у необхідності спільної молитви не тільки в богословському її значенні, але і в практичному аспекті. Важливим елементом є те, що під час цього Тижня молитов за єдність християн, у всьому світі разом молитимуться католики, православні, протестанти та інші християнські спільноти, щоб за допомогою сили Святого Духа, прикласти всі свої зусилля задля того, щоб третє тисячоліття стало ерою возз'єднання розколеного тіла Христового. Немає сумніву, що спільні ініціативи започатковані християнами в душпастирській, культурній та суспільній площині повинні мати своє джерело у молитві, яка є фундаментом та душею екуменічного руху.
За матеріалами VaticanNewsПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ