СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПапа закликав молодь прийняти виклик культурної переміни
«Юначе, кажу тобі, встань» (Лк. 7, 14) — такою є тема, запропонована Вселенським Архиєреєм на 35-ий Всесвітній день молоді (ВДМ) 2020 року, який пройде на дієцезіяльному рівні 5 квітня, в Пальмову неділю.
«Дорогі юнаки та дівчата, в жовтні 2018 року, Синодом Єпископів на тему „Молодь, віра і розпізнавання покликання“, Церква розпочала роздумування над вашим станом у сучасному світі, над вашими пошуками сенсу та життєвого проєкту, над вашими стосунками з Богом. У січні 2019 року я зустрівся із сотнями тисяч ваших однолітків з усього світу, які зібралися в Панамі на Всесвітній день молоді. Події такого роду — Синод та ВДМ — виражають істотний вимір Церкви: „прямувати разом“», — цими словами Папа Франциск розпочинає своє послання на Всесвітній день молоді 2020 року, який пройде на дієцезіяльному рівні 5 квітня, в Квітну Неділю за григоріянським календарем.
Теми для наступних днів молоді
Вселенський Архиєрей зазначив, що з огляду на те, що молоді люди люблять подорожувати та відвідувати нові місця, для проведення Всесвітнього дня молоді 2022 року він обрав місто Лісабон, столицю Португалії, до якої з’їдуться численні юнаки та дівчати з усіх куточків світу. Саме з Лісабону у ХV-XVI століттях багато молоді, серед яких велика кількість місіонерів, подались у незнані землі, також і для того, аби поділитись з іншими своєю вірою в Ісуса Христа. Темою Всесвітнього дня молоді в Лісабоні будуть слова із першого розділу Євангелія від святого Луки: «Марія, вставши, пустилася швидко в дорогу». А під час наступних років Папа пропонує роздумати над наступними біблійними словами: «Юначе, кажу тобі, встань» (Лк. 7, 14) — у 2020 році та «Встань! Вчиню тебе свідком того, що ти бачив» (пор. Діянь Ап.) — у 2021 році.
«Як можете зауважити, спільним дієсловом усіх трьох тем Всесвітніх днів молоді є „вставати“. Цей вираз набуває також значення підійматись, пробуджуватись до життя. Це дієслово повторюється в Апостольському напоумленні Christus vivit, яке я вам присвятив після Синоду 2019 року і яке, разом із заключним документом Синоду, Церква вам пропонує як маяк, щоб освітлювати шляхи вашого існування», — пише Святіший Отець.
«Юначе, кажу тобі, встань»
«Якщо ти втратив внутрішню силу, мрії, ентузіазм, надію та великодушність, перед тобою з’являється Ісус так, як Він став перед мертвим сином вдови та з усією Своєю владою Воскреслого напоумляє тебе: „Юначе, кажу тобі, встань“» — ці біблійні слова, як бачимо Глава Католицької Церкви вже цитував молоді у своєму Апостольському напоумленні Christus vivit (н. 20).
Євангельський уривок з Євангелія від святого Луки розповідає про те, як Ісус прийшов у місто Наїн, що в Галилеї, і зустрів похоронну процесію, яка проводжала в останню путь юнака, єдиного сина матері-вдови. Ісус, вражений материнським болем, вчиняє чудо, воскресивши юнака. Однак, як зазначає Єпископ Риму, чудо стається після певної послідовності поведінки та жестів, про які говорить наступний уривок: «Побачивши її, Господь зглянувся над нею і сказав до неї: „Не плач. І приступивши, доторкнувсь до мар, і ті, що несли, зупинились“ (Лк. 7, 13–14). Папа запропонував приглянутись до деяких із цих жестів і дій.
Бачити біль та смерть
Ісус скеровує Свій уважний погляд на похоронну процесію та серед натовпу зауважує обличчя жінки, позначене великим болем. Його погляд стає джерелом зустрічі, джерелом нового життя. «А яким є мій погляд? Чи я дивлюсь уважними очима чи може так, як швидко переглядаю тисячі фотографій у моєму смартфоні чи в соціальних мережах?» — закликає кожного Святіший Отець. Бо ж, скільки разів ми стаємо свідками багатьох подій, але нашою першою реакцією є зйомка сцени на мобільний телефон, навіть не дивлячись в очі залучених осіб. «Навколо нас, а, іноді, й у нас самих, ми зустрічаємо дійсність фізичної, духовної, емоційної чи соціальної смерті, але як ми реагуємо на ці ситуації?!»
Папа вказав, що чимало молоді живе сьогоднішнім днем, ризикуючи власним життям, дозволяючи собі на екстремальний досвід. Інші є «мертвими», бо втратили надію. На жаль, також і серед молоді поширюється депресія, яка, іноді, переростає у спокусу самогубства, викликає смуток, муки сумління, плач. «Довкола них багато неуважних, байдужих поглядів тих людей, які, можливо насолоджуються своїми happy hour, тримаючись на відстані», — пише Святіший Отець, виокремлюючи різні можливі причини тієї духовної чи фізичної смерті, тих негативних ситуацій, присутніх у житті молодої людини.
Далі він закликав замислитись над тим, що спричинило «смерть» у нас самих чи в когось із наших близьких, сьогодні чи в минулому. «В той же час пам’ятайте про того юнака із Євангелія, який насправді помер, але повернувся до життя, бо на нього подивився Хтось, Хто бажав, аби він жив. Це все може статись також і сьогодні та кожного дня», — підсумував Єпископ Риму.
Мати співчуття
Співчуття Ісуса вчиняє Його учасником дійсності іншої людини. Він бере на Себе нещастя іншої людини. Біль матері-вдови стає Його болем, смерть її сина — Його смертю. На переконання Папи, дуже часто молодь також здатна до співчуття, про що свідчать, зокрема, численні вияви солідарності з тими, яких спіткало якесь горе, природні катаклізми, тощо.
«Дорогі юнаки та дівчата, не дозвольте, щоб у вас вкрали ту чутливість!» — наголосив Глава Католицької Церкви, закликаючи до співчуття з тими, які плачуть, які помирають. Деякі дійсності людського життя можна побачити лише очима, очищеними сльозами (пор. Christus vivit,76). «Якщо ви вмієте плакати з тими, які плачуть, то будете насправді щасливими», — наголосив Папа.
Підійти та «доторкнутись»
Ісус зупинив похоронну процесію, підійшов, став поряд. Близькість до іншої людини спонукала Його до сміливішого жесту — дотику. Це був Божественний пророчий дотик Ісуса, Який Живий і передає життя іншим; дотик, який вливає Святого Духа в тіло померлого хлопця та повертає його до життя.
«Це дотик Божественного, який також проходить через справжню людську любов і відкриває немислимі простори свободи, гідності, надії, нового і повноцінного життя. Ефективність цього жесту Ісуса незрівнянна. Він пригадує нам, що навіть простий, але конкретний жест близькості може викликати сили воскресіння», — пише далі Папа Франциск, зазначаючи, що також молодь може наблизитись до реальностей болю та смерті, з якими зустрічається, аби до них доторкнутись та, за прикладом Ісуса, своєю любов’ю та ніжністю повертати життя тим, які страждають або втратили віру й надію.
Наказ Ісуса
Євангельський уривок не згадує про те, яке було ім’я хлопця, якого Ісус воскресив. Таким чином, автор запрошує кожного читача прийняти ці слова Ісуса на свою адресу: «Встань!» «Добре знаємо, що ми, християни, також падаємо й завжди повинні вставати. Лише той, хто не ходить, не падає, але він не рухається вперед», — зазначив Вселенський Архієрей, наголошуючи на тому, що потрібно прийняти Божу допомогу, довіритись Йому. А перший крок на цьому шляху — це «прийняти вставання», знайти у собі сили, енергію для того, аби встати. А нове життя, яке Господь нам дасть, буде добрим та гідним того, щоб його прожити, адже Він його підтримуватиме, ніколи нас не залишаючи самотніми, допомагаючи прожити його гідно й плідно.
Нове життя — життя воскреслих
Як розповідає біблійний уривок, воскреслий юнак «почав говорити» (Лк 7, 15). «Перша реакція людини, до якої доторкнувся Христос і повернув її до життя, — це висловитись, без страху і комплексів виявити те, що вона має всередині, свою особистість, свої бажання, потреби, мрії. Можливо, вона ніколи раніше цього не робила, була впевнена, що ніхто її не зрозуміє», — пише Папа, зазначаючи, що говорити — це також входити в контакт з іншими. Коли людина є «мертвою», вона замкнена у собі, перестає контактувати з іншими, або стає поверхневою, фальшивою, лицемірною. А коли Ісус повертає до життя, то «повертає» ту особу іншим.
Виклик для молоді
Як наголосив Єпископ Риму, сьогодні, на жаль, є «зв’язок», але немає спілкування. І якщо бракує рівноваги у вживанні електронних пристроїв, то може виникнути небезпека бути «приклеєним» до екрану. «Цим посланням я також хотів би, разом з вами, юнаки та дівчата, кинути виклик культурної переміни, починаючи з цього Ісусового: „Вставай!“ В культурі, яка хоче, щоб молоді були ізольовані та сконцентровані на віртуальних світах, поширюймо це Ісусове слово: „Вставай!“. Це запрошення відкритись на реальність, яка виходить далеко поза межі віртуального світу. Це не означає зневажати технологію, але використовувати її як засіб, а не як ціль. „Вставай“ також означає „мрій“, „ризикуй“, „анґажуйся, аби змінювати світ“, наново запали свої бажання, споглядай небо, зірки, навколишній світ. „Вставай і ставай тим, ким ти є!“ Завдяки цьому посланню чимало погаслих облич молодих людей навколо нас оживуть і стануть набагато красивішими за будь-яку віртуальну реальність», — підсумував Глава Католицької Церкви.
На закінчення свого послання Папа пригадав, що Ісус повернув воскреслого юнака його матері. У цій жінці-матері ми бачимо Пресвяту Богородицю, нашу Матір, в опіку Якої Святіший Отець ввірив молодь усього світу. В тій жінці-матері ми бачимо також й Церкву, яка бажає нас прийняти з усією своєю ніжністю, не виключаючи жодного. «Тому, просімо Пречисту Діву Марію за Церкву, аби вона завжди була матір’ю для своїх дітей, які перебувають у смерті, плачучи та просячи їхнього відродження», — заохотив Папа Франциск, закінчуючи своє послання до молоді, датоване 11 лютого 2020 року.
За матеріалами VaticanNewsПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
