СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПапа: Церква — це дім для всіх, а не лише для декого
Відкритість Церкви, потойбіччя, стосунки з попередником, війни в світі. Про це та інше Папа Франциск ділився думками в інтерв’ю для Швейцарської телерадіокомпанії.
У неділю, 12 березня 2023 року, напередодні 10-ї річниці понтифікату Папи Франциска, Швейцарська телерадіокомпанія транслюватиме інтерв’ю зі Святішим Отцем, в якому він відповів на запитання про те, як ці десять років його змінили, про можливу відставку та про актуальні теми, які стосуються сучасного світу. Витяги з цього інтерв’ю були опубліковані в п’ятницю, 10 березня, як інформує українська редакція «VaticanNews».
Нікого не відкидати
«Я постарівся. Зменшилася фізична витривалість, а з коліном пережив фізичне впокорення», — сказав Папа, відповідаючи на запитання про те, як він змінився протягом цих десяти років, визнаючи, що трохи соромився, коли довелося їздити в інвалідному візку. А якщо йдеться про те, чи він почувається «Папою останніх», як його описують, підкреслює, що це правда, що він віддає перевагу відкинутим, але це не означає, що відкидає інших. «Бідні є улюбленцями Ісуса, але Ісус не проганяє багатих геть», — пояснив він, і ділячись думками про те, що означає, що Ісус казав кликати за стіл, зазначив: «Це означає, що ніхто не є виключеним. Коли не прийшли на свято одні, то сказав іти на перехрестя та кликати всіх, хворих, добрих і злих, малих і великих, багатих і вбогих, усіх. Ми не повинні забувати про те, що Церква не є домом для декого, вона не є селективною. Святий вірний Божий люд охоплює всіх».
Потреба спілкування
Через десять років після початку понтифікату запитання знову повертаються до перших рішень особистого характеру, як от залишитися мешкати в «Домі святої Марти». Згадуючи про те, як через два дні після обрання він ходив оглянути помешкання в Апостольському палаці, Папа зауважив, що воно не є якимось розкішним, але дуже велике, а це психологічно нестерпне для нього. «Я випадково переходив повз кімнату, де тепер живу, та сказав: Залишуся тут. Це готель, де мешкають приблизно 40 людей, які працюють в курії. А також приїжджають люди з різних частин світу», — сказав він, зауваживши, що із попереднього життя йому не вистачає можливості прогулюватися вулицями міста. «Я багато ходив, користувався метрополітеном, автобусами, постійно був серед людей», — підкреслив Святіший Отець.
«Я не вірю в святу війну»
Ділячись думками про сучасну Європу, Папа зазначив, що на даному етапі є багато молодих політиків, глав урядів чи міністрів. «І я завжди кажу їм: Спілкуйтеся між собою. Це час на діалог між молодими», — додає він. На зауваження про те, що у світі відбуваються різні війни, Святіший Отець знову назвав сучасний стан світовою війною. «Вона розпочалася фрагментами, але тепер ніхто не може сказати, що вона не є світовою. Вплутані всі великі потуги», — говорить Папа, вказуючи на те, як війна стає нагодою розпродати застарілу зброю та виробляти нову. «Я сказав би йому те, що говорю прилюдно», — відповів Святіший Отець на запитання про те, що сказав би Путіну, якби мав можливість зустрітися з ним. Він нагадав, що вже на другий день вторгнення поїхав до посольства, щоб особисто заявити про готовність навіть поїхати до Москви, якщо йому залишать вікно для переговорів. «Мені написав Лавров, сказавши що дякує, але це не на часі. Путін знає, що я готовий. Але там — імперські інтереси, не лише російської імперії, але й імперій з інших частих світу. А властивістю імперії є відсувати нації на другий план», — сказав Папа, додаючи, що йому боляче також через Ємен, Сирію, бідолашних рохінджа. «Навіщо стільки страждання? Війни приносять зло. Там немає Божого духа. Я не вірю в святі війни», — підсумував він.
Стосунки з попередником і можлива відставка
Майже всі перші десять років понтифікату пройшли в присутності Венедикта XVI. Якими були ці роки? Відповідаючи на це запитання, Святіший Отець назвав свого попередника «Божим мужем», якого він дуже любив. «Я востаннє бачився з ним на Різдво. Він вже майже не міг говорити, було потрібно, щоби хтось пояснював його слова. Але був свідомим, ставив запитання: як рухаються ці чи інші справи, як вирішено ту чи іншу проблему? Він про все був поінформованим. Розмовляти з ним було приємністю. Я запитував про його думку, і він ділився нею, але завжди врівноважено, позитивно, як мудрець», — розповів Папа. Говорячи про те, чому похорон був дуже скромним, він зазначив, що церемоніймейстери «розбили собі голову», мізкуючи над тим, яким має бути похорон не правлячого Папи. Тепер же вони працюють над тим, щоби усталити церемонію для похорону майбутніх Пап, усіх, усуваючи також речі, які літургійно не підходять.
У цьому контексті не могло забракнути запитання про те, що могло би призвести до його відставки, на що Святіший Отець сказав: «Втома, яка вже не даватиме можливості чітко бачити речі. Брак ясності, здатності оцінювати ситуацію. Також може бути і якась фізична проблема. Я про це завжди запитую та слідую за порадами: Як ідуть справи? Чи не здається тобі, що я повинен би… Говорю з тими, хто мене знає, з деякими інтелігентними кардиналами. І вони мені кажуть правду: Продовжуй, все йде добре. Але прошу вас: вчасно здійміть лемент».
«Я як Ви уявляєте собі годину істини, потойбіччя?» — було одне із запитань, на що Папа Франциск сказав: «Я не можу це собі уявити. Не знаю, як це буде. Лише прошу Богородицю, щоби була поруч».
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
