Папа: наша велич не в успіхові чи славі, а в тому, що Бог нас любить
Зустрічаючись у неділю з паломниками, Папа Лев XIV вказав на приклад святого Івана Хрестителя, заохочуючи вчитися від нього зберігати пильність духу, щоби не проґавити прихід Господа, Який хоче обдарувати нас справжнім щастям.
У першій главі Євангелії від Івана знаходимо розповідь про Івана Хрестителя, який розпізнає в Ісусі Божого Агнця і Месію, вказуючи на Нього, проголошуючи Його божественність, а тоді відходить убік, як той, хто сповнив своє завдання, мовивши: «За мною іде Чоловік, який був ще до мене, бо Він був раніше від мене». Коментуючи цей уривок перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 18 січня 2026 року, Папа Лев XIV наголосив на важливості цього свідчення для нас сьогодні. Про це повідомляє українська редакція «Vatican News».
Справжнє, а не сурогатне щастя
Промовляючи з вікна Апостольського палацу в Ватикані до паломників, які зібралися опівдні на площі Святого Петра, Святіший Отець зауважив, що народ любив Хрестителя, і то настільки, що єрусалимська влада побоювалася його. «Йому було б легко скористатися цією славою, але він не піддається спокусі успіху і популярності. Перед Ісусом він визнає свою незначність і поступається місцем Його величі. Він знає, що його послано, щоб підготувати шлях для Господа, і коли Господь приходить, він з радістю і смиренністю визнає Його присутність і відходить убік», — пояснив Лев XIV.
Важливість цього свідчення для нас, за словами Папи, випливає з того, що в нашому світі часто надається надмірна увага схваленню, підтримці, показності, настільки, що це обумовлює ідеї та поведінку, викликаючи «страждання та поділи, ефемерні стилі життя та стосунків, які розчаровують та обмежують». «Насправді ж, — сказав він, — ми не потребуємо цих „сурогатів щастя“. Наша радість і наша велич не ґрунтуються на скороминущих ілюзіях успіху й слави, а на знанні про те, що наш Отець, Який у небі, любить і прагне нас».
Особливий момент «пустелі»
Як наголосив Наступник святого Петра, йдеться про любов Бога, «Який також сьогодні приходить до нас не для того, щоби вражати нас спецефектами», а для того, щоби розділити з нами наші тягарі, щоби об’явити нам, «ким ми є насправді та чого варті в Його очах». «Мої дорогі, не дозвольмо, щоб Його прихід застав нас зненацька. Не марнуймо час і енергію, ганяючись за тим, що є лише видимістю. Навчімося від Івана Хрестителя зберігати пильність духу, любити прості речі і щирі слова, живучи з поміркованістю і глибиною розуму та серця, вдовольняючись необхідним і, за можливості, щодня знаходячи особливий момент, щоб зупинитися в тиші, помолитися, поміркувати, послухати, словом, „відійти в пустелю“, щоб зустріти Господа і побути з Ним», — заохотив Лев XIV, побажавши, щоби помічницею в цьому для нас була Пречиста Діва Марія, «взірець простоти, мудрості й покори».
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви







