СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПапа Франциск про літніх людей та молодь: діалог між традицією та новизною Духа
З нагоди третього Всесвітнього дня дідусів і бабусь та похилих віком, який цьогоріч має тему «Милосердя його з роду в рід» (Лк. 1,50), Папа Франциск очолив Святу Месу в базиліці святого Петра, виголосивши проповідь, присвячену, зокрема, потребі вчитися діалогу між поколіннями, щоб суспільства не відкидали літніх людей. Після Богослужіння літні люди символічно передали молоді нагрудні хрести паломника.
«Слухаймо, спілкуймося, підтримуймо один одного. Не забуваймо наших бабусь і дідусів, людей похилого віку: завдяки їхнім обіймам ми багаторазово піднімалися, віднаходили свій шлях, відчували себе любленими, оздоровлювалися внутрішньо», — сказав Папа Франциск у неділю, 23 липня 2023 року, проповідуючи під час Святої Меси в базиліці святого Петра у Ватикані з нагоди третього Всесвітнього дня дідусів, бабусь та похилих віком. У проповіді Святіший Отець зосередився на трьох притчах Ісуса про Царство Боже, які вчать нас євангельської мудрості. Про це розповідає українська редакція «VaticanNews».
Християнин — реаліст, чуйний до дії Бога
Зосереджуючись на першій Христовій притчі про кукіль (пор. Мт. 13, 24–30), Папа Франциск виокремив той факт, що спільний ріст на одному полі пшениці та куколя, відкриває перед нами образ, який допомагає зрозуміти, що в історії людства, як і в житті кожної людини, бачимо співприсутність світла й тіней, любові та егоїзму. «Дійсно, добро і зло переплітаються настільки, що здаються нерозривними. Цей реалістичний підхід допомагає нам дивитися на історію без ідеологій, без стерильного оптимізму та шкідливого песимізму. Християнин, оживлений надією на Бога, не є песимістом, але й не є наївною людиною, що живе у світі казок і вдає, що не бачить зла, кажучи, що „все гаразд“. Ні, християнин — реаліст: він знає, що в світі є пшениця і кукіль, і він дивиться всередину себе самого, визнаючи, що зло не приходить тільки „ззовні“, що воно не завжди є провиною інших, що не можна „вигадувати“ ворогів для боротьби задля того, щоб уникнути потрапляння світла всередину себе. Він усвідомлює, що зло походить зсередини, у внутрішній боротьбі, яку ми всі переживаємо», — зауважив Святіший Отець.
Господь заохочує бути терплячим до інших
За словами Наступника апостола Петра, Христова притча про кукіль ставить перед нами запитання: коли ми бачимо, що пшениця та кукіль живуть разом у світі, що нам робити? Як себе поводити? Адже деколи ми, як слуги у притчі, хотіли б негайно вирвати зло своїми силами, щоб досягти «чистого» суспільства чи Церкви. Це наставлення, «породжене добрими намірами, але імпульсивне і навіть агресивне». Щоб досягти цієї чистоти, людина ризикує бути нетерплячою, непримиренною, навіть жорстокою щодо тих, хто впав у помилку. «І у такий спосіб, разом із куколем виривається також добре зерно, і людям не дають рухатися вперед, зростати, змінюватися», — сказав Папа Франциск. Він звернув увагу на педагогіку Бога, Який бажає, щоб пшениця та кукіль росли разом. «Яким прекрасним є цей Божий погляд, ця Його милосердна педагогіка, яка заохочує нас бути терплячими до інших, приймати — у сім’ї, Церкві та суспільстві — слабкості, відставання та обмеження: не звикати до них з покорою чи виправдовувати їх, але вчитися діяти з пошаною, лагідністю та терпеливістю, не припиняючи піклуватись про добре зерно. Завжди потрібно пам’ятати про одну річ: очищення серця і остаточна перемога над злом є, насправді, справою Божою, і ми, долаючи спокусу розділити пшеницю й кукіль, покликані зрозуміти, у який спосіб і в який момент краще діяти», — наголосив Святіший Отець.
У цьому контексті він звернув увагу на літніх людей. «Я спрямовую думки до людей похилого віку та дідусів й бабусь, які вже пройшли довгий життєвий шлях і, якщо вони озираються назад, то бачать багато прекрасного, що їм вдалося досягти, але також поразки, помилки. Іноді хтось може сказати: „Якби я міг повернутися назад, я б цього не повторив знову“. Однак сьогодні Господь звертається до нас із словом підтримки, словом, яке запрошує нас прийняти таємницю життя зі спокоєм і терпеливістю, залишити суд Йому, а не жити з жалем і докорами сумління», — сказав Папа. За його словами, старість є також благословенним часом, щоб примиритися, щоб з ніжністю звернути свій погляд на світло, незважаючи на тіні, «у довірливій надії, що добре зерно, посіяне Богом, перевищить кукіль, яким диявол хотів нашкодити нашим серцям».
Плідний обмін між поколіннями
Відтак, Святіший Отець розповів про особливості другої притчі Ісуса про крихітне гірчичне зерно, яке, як виросте, стає найбільшим деревом з усієї городини (пор. Мт. 13, 32). «Наше життя, браття і сестри, теж таке: ми приходимо на світ маленькими, стаємо дорослими, потім старіємо; спочатку ми — маленьке зернятко, потім живимося надіями, здійснюємо плани та мрії, найпрекрасніша з яких — стати схожим на те дерево, яке не живе для себе самого, а дає тінь тим, хто цього хоче, і пропонує простір тим, хто хоче звити на ньому своє гніздо», — зауважив Папа, спрямувавши свою думку до дідусів і бабусь, які, неначе гарні розкішні дерева, під якими діти й онуки в’ють свої «гнізда», «пізнають атмосферу дому і відчувають ніжність обіймів». І тому йдеться про необхідність спільного росту в єдності поколінь. «Нам потрібен новий союз між молоддю та похилими віком, щоб лімфа тих, хто має за плечима великий життєвий досвід, живила паростки надії тих, хто зростає. У цьому плідному обміні ми вчимося краси життя, будуємо братерське суспільство, а в Церкві уможливлюємо зустріч і діалог між традицією та новизною Духа», — підкреслив Святіший Отець.
Мистецтво виходити за межі свого «я»
Остання Христова притча, яка стала предметом роздумів Папи, стосувалась закваски — перемішуванням борошна та дріжджів (пор. Мт. 13, 33), що спричиняє зростання всього тіста. За його словами, даний образ стосується того мистецтва, яке є таїнством жити спільно, таїнством взаємних обіймів, зустрічі один з одним та виходу за межі власного «я», щоб об’єднатися з іншими (пор. Evangelii gaudium, 87). «Це розбиває вщент індивідуалізм та егоїзм та допомагає нам породжувати гуманніший і більш братерський світ», — зауважив Святіший Отець. За його словами, сьогодні Боже слово закликає бути пильними, щоб у нашому житті, в наших родинах, у сфері політики та ринку не маргіналізувались люди похилого віку. «Нехай не станеться так, що через гонитву на повній швидкості за міфами ефективності й продуктивності, ми не зможемо сповільнити рух, щоб супроводжувати тих, хто намагається не відставати», — перестеріг Папа Франциск. На завершення він закликав різні покоління спільно зростати і ступати вперед.
Після Святої Меси, у якій взяли участь приблизно 8 тисяч осіб, серед яких було багато літніх людей з Італії та усього світу, відбувся символічний жест, пов’язаний із Світовим Днем Молоді (СДМ). П’ятеро людей похилого віку, які представляють п’ять континентів, передали нагрудні хрести паломника п’ятьом молодим особам, які цьогоріч відвідають СДМ у Лісабоні. У такий спосіб відбулося поєднання поколінь, про що писав Папа Франциск у цьогорічному посланні з нагоди Всесвітнього дня бабусь, дідусів та людей похилого віку, заохочуючи роздумати над зв’язком, що об’єднує молодь і людей похилого віку.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
