СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПапа Франциск: Для християн майбутнє має ім’я і звучить воно — надія
Святіший Отець привітав учасників цьогорічного Фестивалю соціальної доктрини Церкви, який вже вдесяте проводиться в Італії.
Жити як віруючі, занурені в суспільстві, виявляючи Боже життя, яке ми отримали як дар у Хрищенні. В цьому Папа Франциск бачить сенс 10-го Фестивалю соціальної доктрини Церкви, який вдесяте відбувається з ініціативи веронського священика Адріано Вінченці, але вперше без свого засновника, який переставився до вічності на початку цього року. Та з огляду на ситуацію, що склалася у зв’язку з пандемією, це також вперше здійснилася його мрія про те, щоб вийти за межі Верони: через необхідність перенести заходи на цифрову платформу, цьогорічний фестиваль поширитися на інші міста.
Креативний підхід
Ввечері, 26 листопада 2020 року, до його учасників за допомогою відеопослання промовив Святіший Отець, відразу звернувши увагу на те, що цьогорічне проведення є незвичним через пандемію, яка досі триває, і через відсутність ініціатора.
«Тема, яку ви обрали цього року, звучить: Пам’ять майбутнього. Вона здається трохи дивною, але креативна. Вона запрошує нас до креативного підходу, який можемо назвати „відвідуванням майбутнього“. Для нас, християн, майбутнє має ім’я і це ім’я — надія. Надія — це чеснота серця, що не замикається в пітьмі, не зупиняється в минулому, не животіє в теперішньому, але вміє бачити завтрашній день», — сказав Папа, уточнюючи, що для нас, християн, «завтра» означає «відкуплене життя, радість зустрічі з Троїчною Любов’ю».
Пам’ять і ностальгія
У цьому контексті Святіший Отець поділився думками про різницю між пам’яттю та ностальгією, яка є «справжньою духовною недугою». Покликаючись на слова російського поета та мислителя Іванова, який стверджував, що «лише те, що Бог пам’ятає, існує насправді», Папа зауважив, що динамізм християн полягає не в тому, щоб «ностальгічно зберігати минуле», але в тому, щоб «входити у вічну пам’ять Отця», що є можливим, коли вести «життя милосердної любові».
«Отож, — наголосив він, — не ностальгія, що блокує креативність і перетворює людей в заскорузлих й ідеологізованих також і в соціальній, політичній і церковній сфері, але, радше, пам’ять, внутрішньо пов’язана із любов’ю та досвідом, що стає одним з найглибших вимірів людської особи».
Стати паростками Божого царства
Отож, як зауважив далі Наступник святого Петра, в Хрищенні всі ми породжені для Життя, отримавши в дар життя, яке є спільністю з Богом, з іншими та зі створінням. Це життя, отримане в дар, є Христовим життям, і ми «не можемо жити в світі як віруючі, якщо не виявлятимемо Його життя в нас». Тож «вщеплені у життя Троїчної Любові», ми стаємо спроможними до «Божої пам’яті», бо лише те, що є любов’ю, «не потрапляє в забуття».
«Ось у чому, отже, полягає суть цьогорічного Фестивалю: жити пам’яттю майбутнього означає дбати про те, щоби Церква, великий Божий люд, могла становити на землі початок і паросток Божого царства. Жити як віруючі, занурені в суспільстві, виявляючи Боже життя, отримане в дар у Хрищенні, щоби вже тепер творити пам’ять про те майбутнє життя, в якому разом стоятимемо перед Отцем, Сином і Святим Духом», — сказав Папа, додаючи, що перебуваючи у світі з силою та креативністю, які випливають з Божого життя в нас, зуміємо захопити погляди й серця ближніх Ісусовим Євангелієм, допоможемо появі проектів нової інклюзивної економіки та політики, здатної до любові.
За матеріалами VaticanNewsПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
