СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПапа Франциск: Божа терпеливість — джерело нашої надії
Ісусова притча про пшеницю та кукіль була в центрі уваги роздумів, якими Папа поділився під час недільної зустрічі з римлянами та туристами.
Добрим Божим співробітником є не той, хто пильнує за помилками інших, але той, хто вміє розпізнати добро, яке мовчазно зростає на полі Церкви та історії. На це вказав Святіший Отець, промовляючи до вірних, які в неділю, 19 липня 2020 року, зібралися опівдні на площі Святого Петра у Ватикані, щоби помолитися разом з ним молитву «Ангел Господній». Він коментував Ісусову притчу про кукіль, через яку Ісус, за його словами, «показує нам Божу терпеливість, відкриваючи наші серця на надію».
Бачення історії
Ісус розповідає, що на полі, на якому було посіяне добре зерно, проріс також кукіль. На запитання слуг про те, звідкіля він узявся, господар відповів, що це ворог посіяв. Слуги хотіли відразу йти та виполоти його, бо ж добрий землероб виполює бур’яни, аби залишити простір для добрих рослин. Господар же сказав не робити цього, щоб часом не виполоти також і добрі паростки, але почекати до жнив, а вже тоді відокремлений кукіль буле спалений.
«В цій притчі можна прочитати бачення історії. Поряд із Богом, господарем поля, який сіє завжди і лише добре насіння, присутній ворог, який розсипає кукіль, аби заважав зростанню зерна. Господар діє відкрито, при сонячному світлі, його метою є добрі жнива, той другий, натомість, ворог, користає з нічної пітьми й діє, керуючись заздрістю та ворожістю, аби все знищити», — зазначив Папа, вказуючи на те, що ім’я того ворога — диявол, який хоче поставити перешкоди перед ділом спасіння. В дійсності, добре зерно і кукіль в цій притчі позначають «не абстрактне добро і зло», але нас, людей, які мають змогу іти або за Богом, або за дияволом.
Не терпимість до зла, а милосердна справедливість
Святіший Отець звернув увагу на те, що слуги хотіли відразу викорчувати бур’ян, тобто, лиходіїв, але господар є мудрішим, здатним дивитися далі: слід вміти почекати, оскільки «зносити переслідування та ворожість є частиною християнського покликання». Зло слід відкидати, але лиходії — це люди, з якими слід поводитися терпеливо.
«Не йдеться про ту лицемірну толерантність, яка приховує двозначність, але про справедливість, пом’якшену милосердям», — сказав Папа, підкреслюючи, що якщо Ісус прийшов шукати грішників більше, ніж праведних, лікувати хворих, а не здорових, то також і діяльність нас, Його учнів, «повинна спрямовуватися не на усування лихих, але не їхнє спасіння».
Поле чи зерно?
За словами Наступника святого Петра, ця притча представляє два способи діяння та життя: слуги переймаються, аби поле було без бур’яну, господареві, натомість, лежить на серці добре зерно. Господь заохочує нас засвоїти Його погляд, який «зосереджується на пшениці, вміє оберігати її навіть серед бур’яну». «Не той співпрацює добре із Богом, хто полює за обмеженнями та вадами інших, але той, радше, хто вміє розпізнати добро, що мовчазно проростає на полях Церкви та історії, доглядаючи його аж до дозрівання. А вже Бог і лише Бог нагороджуватиме добрих і каратиме лихих», — сказав Папа, побажавши:
«Нехай же Пречиста Діва Марія допоможе нам зрозуміти та наслідувати терпеливість Бога, Який не бажає втрати жодної своєї дитини, яку Він любить Отчою любов’ю».
За матеріалами VaticanNewsПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
