СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПапа дияконам: не виключати з нашої любові тих, хто завдає нам болю
У проповіді на Святу Месу з нагоди Ювілею дияконів, яку зачитав архиєпископ Ріно Фізікелла, Пропрефект для Відділу фундаментальних питань євангелізації у світі Дикастерії у справах євангелізації, Папа Франциск роздумує над особливостями прощення, безкорисливого служіння й сопричастя.
Кульмінаційним моментом Ювілею дияконів в контексті Святого Року 2025 стала Свята Меса в базиліці Святого Петра у Ватикані в неділю, 23 лютого 2025 року. З доручення Папи Франциска, який перебуває в лікарні, богослужіння очолив архиєпископ Ріно Фізікелла, Пропрефект для Відділу фундаментальних питань євангелізації у світі Дикастерії у справах євангелізації, який також рукоположив 23 постійних дияконів з різних частин світу. Про це розповідає українська редакція «Vatican News».
«У Євхаристійному богослужінні, де сопричастя набуває свого найповнішого і найзначущішого виміру, ми відчуваємо присутність Папи Франциска, хоч він і перебуває на лікарняному ліжку, ми відчуваємо його поруч з нами, відчуваємо його присутність серед нас. І це зобов’язує нас зробити нашу молитву ще сильнішою, інтенсивнішою, щоб Господь допомагав йому в час випробувань і недуги», — сказав архиєпископ Фізікелла перед тим, як зачитати проповідь, яку Святіший Отець приготував на це богослужіння.
Будувати світ надії
На початку Папа, роздумуючи над євангельським уривком (Лк. 6, 27–38) зазначає, що прощення є невід’ємною умовою людського співіснування. Для того, щоб «розділяти світло і тіні, успіхи і невдачі один одного», необхідно вміти прощати і просити прощення, «не виключаючи з нашої любові навіть тих, хто завдає нам ударів і зраджує». «Світ, де існує лише ненависть до супротивників, — це світ без надії, без майбутнього, приречений бути розірваним на частини нескінченними війнами, поділами і помстою, як ми, на жаль, бачимо також і сьогодні, на багатьох рівнях і в різних частинах світу. Тому прощення означає приготування привітного, безпечного дому для майбутнього, в нас самих і в наших громадах», — зауважує Святіший Отець. Він додає, що диякон зобов’язаний бачити і вчити інших бачити в кожному, навіть у тих хто помиляється і завдає страждань, брата і сестру.
За словами Папи, цю відкритість серця ми бачимо, зокрема, у мученицькій смерті диякона Стефана, який падає під ударами каміння, прощаючи своїх вбивць (пор. Ді. 7, 60). «Але передусім ми бачимо це в Ісусі, моделі всієї дияконії, Який на хресті, „спустошуючи“ себе аж до того, що віддає своє життя за нас (пор. Фил. 2, 7), молиться за своїх розпинателів і відкриває ворота раю розкаяному розбійнику (пор. Лк. 23, 34, 43)», — зазначає він.
Безкорисливість як вираження посвяти Богові
«Добро чиніте їм, і позичайте, не чекаючи назад нічого» (Лк. 6, 35), — цитує слова Ісуса Святіший Отець, звертаючи увагу на наступну євангельську рису — безкорисливе служіння. «Для диякона таке наставлення не є допоміжним аспектом його діянь, але сутнісним виміром його існування. Адже він посвячується на те, щоб у служінні бути „скульптором“ і „художником“ милосердного обличчя Отця, свідком таїнства Бога у Пресвятій Трійці», — навчає Папа.
Проповідник звертає увагу на приклад Христа, Який у своєму земному житті виявляв численні приклади безкорисливого служіння, стверджуючи: «Я між вами, як той, що служить» (Лк. 22, 27). «Отже, браття диякони, безкорислива праця, яку ви виконуєте, як вираження вашого посвячення милосердю Христа, є для вас першим звіщенням Слова, джерелом довіри та радості для тих, хто вас зустрічає», — підкреслює Святіший Отець.
Дарування себе для інших
За словами Папи, безкорисливість є джерелом сопричастя, адже віддавати, не вимагаючи нічого навзаєм, створює зв’язки, оскільки плекає спільне буття, яке «не має іншої мети, окрім дарування себе і блага для інших». «Святий Лаврентій, ваш покровитель, коли його обвинувачі попросили віддати скарби Церкви, показав їм бідних і сказав: „Ось наші скарби!“. Саме так будується сопричастя: словами, але передусім вчинками, особисто і як спільнота», — пригадує Святіший Отець, закликаючи зробити суспільство все більш гостинним місцем, відкритим для всіх. На завершення він запрошує дияконів ввіряти себе опіці Пресвятої Богородиці та заступництву святого Лаврентія. «Нехай вони допоможуть нам проживати кожне наше служіння зі смиренним серцем, сповненим любові, і бути безкорисливими апостолами прощення, безкорисливими слугами наших братів і сестер та будівничими сопричастя», — зазначає Папа.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
