«Не переставайте бути поруч із нами», — владика Максим Рябуха до Італійської Єпископської Конференції
«Не переставайте бути поруч з нами. Не втрачайте відваги, але разом дивіться вперед. Вірте в життя, як це завжди вмів робити християнський світ, навіть у часи великих скорбот і великих випробувань». Саме таке «послання» приніс владика Максим Рябуха, єпископ-помічник Донецького екзархату, на Генеральну асамблею італійських єпископів, у якій він взяв участь як делегат Української Греко-Католицької Церкви та Блаженнішого Святослава Шевчука. Єпископ також висловлює «велику вдячність» Церкві та італійському народові, які з перших днів російського вторгнення були «близькими, братерськими та гостинними до нашого народу».
«Велика вдячність італійській Церкві та людям, які стали близькими, братерськими та гостинними для нашого народу». З таким настроєм владика Максим Рябуха, єпископ-помічник Донецького екзархату, готувався до участі у Генеральній асамблеї італійських єпископів у Римі як делегат Української Греко-Католицької Церкви та Блаженнішого Святослава Шевчука. Зокрема, владика Максим зачитав лист від Отця і Глави УГКЦ. «Було багато людей, які при перших ударах російського вторгнення на нашу територію дісталися кордонів і не знали, що робити і куди їхати шукати притулку», — згадує владика Максим. «Італія одразу відкрила нам двері. Ми відчули гостинність, братерську близькість. Ми побачили, з одного боку, миттєвий параліч звичайного життя наших людей, а з іншого — гуманітарну допомогу, яка доходила до кожного, по всіх каналах. Допомогу, без якої ми б не вистояли». Про це розповідає італійське інтернет-видання «Agensir».
«Ми ніколи не відчували себе самотніми. Для нас ця допомога стала великим знаком надії, життя, братерства, яке давало і дає нам сили прямувати далі, йти, не боятися», — продовжив єпископ-помічник Донецького екзархату УГКЦ.
Цими днями з’явилася новина, що росіянам вдалося взяти місто Бахмут, яке є частиною Донецького екзархату. Як Ви слідкуєте за цими новинами?
Як українець і як представник української Церкви і народу, можу сказати, що моя душа плаче. Ми є свідками знищення людяності.
Я бачив фотографії міста: нічого не залишилося.
У глибині душі я мрію, що ця несправедливість може бути вилікувана і життя може повернутися. Мрію, щоб і тут повторилося те, що сталося у Варшаві, яка була повністю зруйнована під час Другої світової війни, а сьогодні, завдяки Богу і зусиллям багатьох людей, повернулася до життя. Я мрію, щоб життя повернулося і до Бахмута. Мені шкода, бо на цьому знищення людства не закінчується. Захоплення міста Бахмут російськими військами відкриває шлях до того, щоб смерть ще більше проникала в нашу країну. Зіткнувшись з таким сценарієм, наша єдина надія — на Бога. Він знає, як покласти край цьому знищенню, як усунути це зло і повернути життя людству.
Чи залишився хтось у місті? Які у вас є новини?
Остання новина, яку я мав, повідомляла про те, що в підвалах багатьох будинків є люди, сім’ї, які залишилися в надії, що місто буде звільнене українськими військами. Що відбувається в ці години, ми не знаємо, і я навіть не можу собі уявити.
У суботу було підтверджено, що кардинал Дзуппі, Президент Італійської Єпископської Конференції, був обраний Папою Франциском для того, щоб очолити миротворчу місію в Україні. Як ви сприйняли цю новину?
У християнському дусі, тому що всі ми знаємо, що життя — це великий дар, і його треба не тільки прожити, але й плекати і супроводжувати. Ми віримо, що людське життя, дане Богом, є величезною цінністю, і для його збереження ми всі повинні взяти на себе зобов’язання. Для нас очевидно, що досягнення рішення означає повернення до правди, а правда говорить нам про цілісність життя, а цілісність — це також цілісність життя народу.
Для нас мир — це повернення несправедливо забраного.
Ми сподіваємося, що кожен — відповідно до своєї ролі і способу роботи в світі — зробить все можливе, щоб допомогти навернути серця. Це надія, яка керує всіма нами. Іноді, дивлячись на життя Ісуса, ми бачимо багато моментів, коли Він Сам опинявся в неможливому становищі. Але всі неможливі моменти в Божій присутності стають можливими.
Супроводжуймо цю місію молитвою і надією на те, що правда знову стане повноцінною частиною нашого життя.
Ви говорите про неможливе, і зараз фактично кожен стіл переговорів і діалог здаються неможливими. Яка надія на мир є сьогодні?
Я знаю, що є багато людей, які моляться, які мають велику віру в чудо життя. Це диво, на яке так багато хто чекає. Бог не тільки Творець, але й Отець, і напевно, своїм батьківським серцем Бог чує всі наші благання, бачить всі наші підняті руки. Бог має свій час. Ми чекаємо Його часу.
Нас не вбивають розчарування, відчай. Надія — це сильна впевненість у кожному з нас.
Владика Діонісій Ляхович та Максим Рябуха - представники УГКЦ на Італійській Єпископській Конференції під час зустрічі із Папою Франциском, 22 травня 2023 року
Що б ви сказали кардиналу Дзуппі? Яку пораду ви б йому дали? Як потрапити в серце українського народу?
Коли спілкуєшся з братами, то розумієш набагато більше. Як український народ, ми дуже близькі до Італії. Є багато людей, особливо жінок, які вже давно працюють в Італії. Ми не далеко, ми не чужі. І це дає мені надію. Це не просто слова, які торкаються серця. Я впевнений, що кардинал знатиме, як бути інструментом у Божих руках.
Яке послання ви несете італійським єпископам?
Не переставайте бути поруч з нами. Не втрачайте відваги, але разом дивіться вперед. Вірте в життя, як це завжди робив християнський світ, навіть у часи великих скорбот і великих випробувань.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ