#НазустрічВоскресінню 45. Повернення додому тривалістю в життя

15 березня 2023

#НазустрічВоскресінню — це медійний духовно-пізнавальний проєкт апостольського екзарха для українців візантійського обряду у Німеччині та країнах Скандинавії владики Богдана Дзюраха. У ньому єпископ ділиться своїми духовними роздумами над словами Євангелія задля ефективного духовного приготування до світлого празника Воскресіння Христового. Роздуми розпочалися із Неділі про Закхея та триватимуть до самої Пасхи. Тож дозвольмо Божому Слову доторкнутися нашого серця та наповнити його Божою силою і благодаттю для переміни власного життя у цей період Великого посту!

#НазустрічВоскресінню 45. Повернення додому тривалістю в життя

«Кажу тобі: Встань, візьми твоє ліжко і йди до свого дому!» (Мр. 2, 11).

У притчі про блудного сина процес спасіння і навернення показаний як повернення до Дому Отця. І ця дорога — це земне покликання кожної людини. Ми через гріх, який паралізує і позбавляє радості життя, віддалилися від дому нашого Небесного Отця. Звільнення від гріха є першим кроком на дорозі повернення додому. Боже слово, яке людина приймає вірою, позначає переломний момент в її житті. Відтепер перегорнута сторінка поступового вмирання і починається новий етап надії і життя.

Цей заклик чи навіть наказ Ісуса іти до свого дому виявляє розуміння нашим Господом глибинних прагнень затишку, тепла, безпеки і любові, які носить в своєму серці кожна людина, і які асоціюються у кожного із рідним домом. Але вказівка йти до свого дому означає рівно ж відновити у собі свідомість власного життєвого покликання, а саме — повернення до Дому Небесного Отця, до остаточного і повного спокою і безпеки, які людина віднаходить лиш у Бозі.

Гарно про це роздумує один сучасний італійський автор: «Домом людини є Бог. Людина віддалилася від цього дому і була нездатною іти у напрямку до нього. Тепер остаточно була оздоровлена і стала здатною розпочати наслідування Ісуса, Який провадить її до Дому Отця. Бог замешкав між нами, щоб ми могли знайти наше помешкання у Ньому. В той час як усе наше життя перед цим було втечею з дому, тепер воно стає поверненням додому. Вигнання перетворилося на паломництво. Тепер людина встала з мертвих, іде і знає, куди вона крокує» (С. Фаусті).

Цей шлях повернення додому людина мусить пройти сама, свідомо і відповідально. Вона не може перекладати цю свою відповідальність на когось іншого — як от на власних друзів чи власне оточення, ані не може звільнити себе від цієї відповідальності, покликаючись на зовнішні обставини, які її немов би паралізують, прирікають на пасивність. Людина пасивна ніколи не повернеться додому. Мусить повірити у власні сили, у власний потенціал, підвестися і почати робити необхідні кроки в правильному напрямку, який їй вказує Господь.

Ісус вірить в людину, у її потенціал, у її здатність здобувати Царство Боже і повертатися до рідної Оселі. Тому Він з повною владою наказує: «Встань! Візьми своє ліжко і йди до свого дому!»

Дай, Боже, щоб це слово пробудило, або укріпило нашу віру у самих себе, щоб додало нам відваги встати, підвестися, зробило нас рішучими у крокуванні Божими стежками до Дому нашого Небесного Отця!

† Богдан Дзюрах,
апостольський екзарх у Німеччині та Скандинавії