СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви#НазустрічВоскресінню 30. Образу зі серця прощати
#НазустрічВоскресінню — це медійний духовно-пізнавальний проєкт апостольського екзарха для українців візантійського обряду у Німеччині та країнах Скандинавії владики Богдана Дзюраха. У ньому єпископ ділиться своїми духовними роздумами над словами Євангелія задля ефективного духовного приготування до світлого празника Воскресіння Христового. Роздуми розпочалися із Неділі про Закхея та триватимуть до самої Пасхи. Тож дозвольмо Божому Слову доторкнутися нашого серця та наповнити його Божою силою і благодаттю для переміни власного життя у цей період Великого посту!
Одне з семи діл милосердя щодо душі це — «образу зі серця прощати». Ключовим словом тут є серце. Ми минулого разу казали, що прощаючи, ми захищаємо наш внутрішній світ, наше серце від отрути ненависті, злоби і помсти.
Прощення — це Боже діло. Є така побожна розповідь про Ангела, який наблизився до Господа Бога і спитав Його: «Господи Боже, а що ж Ти робиш впродовж усієї вічності?», — на що Господь відповів: «Я — прощаю». Так, Бог прощає завжди, Він готовий прийняти у свої обійми кожного грішника, що кається, Бог не виношує в своєму серці задумів помсти чи руїни, адже Він сам об’явив: «Я не хочу смерти грішника, але — щоб він навернувся і жив» (пор. Єз. 18, 23.32).
Якщо ми обираємо дорогу прощення, то ми уподібнюємося до Бога і тоді — Божа перемога у нашому житті над силами агресії і ненависті — питання тільки часу. Бо Бог у Христі Воскреслому вже переміг диявола і його слуг. І Він зробить учасниками цієї перемоги кожного, хто, за прикладом Ісуса невинно страждає, але не дозволяє, щоб зло окупувало та затруїло його серце.
Якщо з нашого серця має вийти прощення, то спершу в ньому мусить увійти Божа любов. Вона має зцілити наше серце з тієї рани, яку завдав нам кривдник, укріпити нас у добрих намірах і зробити нас вірними Богові аж до кінця та здатними опертися спокусі наслідування смертоносної поведінки агресора.
«Ми не такі, як ви!» — казав наш воїн-захисник, витягуючи з-під завалів пораненого окупанта, який просив, щоб той його добив… Ось — приклад переміненого серця, серця, яке не зміг окупувати ворог, передовсім ворог невидимий — диявол. Тому цей воїн і став знаряддям захисту життя, а не агресії, яку несе диявол. Так любити — не просто, але це — єдиний шлях до справжнього спокою і до справжнього щастя.
Ось як роздумує Святіший Отець Франциск про це: «Як важко виглядає не один раз прощати! І тим не менше, прощення є знаряддям, покладеним в наші слабкі руки, щоб ми могли осягнути спокій серця. Позбутися жалю, злості, насилля і помсти це — передумови для щасливого життя» (Обличчя милосердя 9).
Людина, яка зберегла чистоту свого серця, здатна побачити трагедію свого нападника, який перебуває у тенетах пекла, а тому з її серця виходить не бажання смерті, але бажання покаяння і спасіння для свого кривдника. Як не згадати у цьому контексті слова Блаженного отця Омеляна Ковча, який з концентраційного табору Майданек писав до своїх рідних: «Не сумуйте за мною, радійте зі мною. Моліться за творців цього табору, — бо вони — єдині, хто потребує наших молитов».
«Серце чисте створи в мені, Боже, і духа правого обнови в нутрі моєму!» (Пс. 50, 12).
† Богдан Дзюрах,
апостольський екзарх у Німеччині та Скандинавії
Локації
Персони
Владика Богдан ДзюрахАпостольський екзарх у Німеччині та країнах Скандинавії, Член Постійного Синоду УГКЦ
