«Навіть обмін подарунками є порожнім, коли залишаємо збоку Дитя Ісуса», — владика Мирон Мазур про приготування до Різдва Христового

11 грудня 2020

Кілька днів тому ми розпочали черговий у нашому духовному житті Різдвяний піст. Цей період церковного року призначений для гідного приготування нашого життя до приходу Спасителя. Однак, впродовж останніх років доволі часто у суспільному житті можна помітити, що значення посту нівелюється, а саме Різдво Христове перетворюється на комерційне свято, далеке від його біблійного значення.

«Навіть обмін подарунками є порожнім, коли залишаємо збоку Дитя Ісуса», — владика Мирон Мазур про приготування до Різдва Христового

Сьогодні спілкуємося із преосвященним владикою Мироном Мазуром, єпархом Прудентопільським, про значення Різдвяного посту для християн XXI століття та правильне святкування Різдва Христового.

1. Ваше Преосвященство, насамперед, чим є для Вас особисто Різдво Христове?

Різдво Христове — це є святкування Таїнства Воплочення Сина Божого. Це день, коли ми святкуємо прихід Ісуса Христа на землю. День народження нашого Спасителя — це свято, переповнене великою Тайною. Сам Бог бере на себе вигляд людини, приходить на світ, народжується від Пречистої Діви Марії ради нашого спасіння.

Різдво Христове для мене має велике значення. Бог-Творець усього об’являє себе маленьким дитям, приходить на світ у великій покорі, як описує наша гарна пісня «Хто там по дорозі». Йосиф та Марія шукають місця для народження Божого Сина; не знайшли по домах, не знайшли у людей, знайшли убогу стаєнку, де Ісус народився. Різдво Ісуса — це об’явлення Боже у великій покорі і в безмежній любові до нас. Ще як були малими дітьми, ми нетерпеливо очікували того торжественного дня, коли уся родина збиралася і радісно з гучними колядами святкувала це свято.

Значення цього празника полягає у тому, щоб прийняти Дитя Боже. Співаємо під час богослужінь Різдва Христового: «Бо хлоп’ятко нам народилося, сина нам дано»(З нами Бог, Іс. 8–9). Тому коли святкуємо, маємо відкрити наші серця і наші доми та приготувати місце, щоб Син Божий народився і перебував у нашому житті.

2. Яким чином люди, зокрема християни святкують Різдво Господнє у далекій для нас Бразилії?

Бразилія — велика країна і складається з багатьох народів. На бразильських землях поселилися народи різних націй. Ті народи з собою привезли свою культуру та свої звичаї. У Бразилії більшість людей є католицького віровизнання. На Різдво ціла країна зупиняється, щоб у родиннім колі відсвяткувати прихід Ісуса.

Церква приготовляє людей до того великого празника; має свій літургійний час, специфічні богослужіння. Конференція католицьких єпископів Бразилії приготовляє для людей спільні молитви, звані «дев’ятницею», щоб духовно приготувати людей до того великого празника. В нашій Греко-Католицькій Церкві ми також користаємо із цієї нагоди та приготовляємо наших вірних духовно. По наших церквах, — а де їх немає, то по домах, — люди сходяться і самі моляться та духовно приготовляються до Різдва. На жаль, цього року це буде обмежено через карантин. Під час духовного приготування наші люди особливо цінують Святе Таїнство Покаяння. Перед святами, так як на Великий празник Пасхи, майже усі приступають до Святої Сповіді. У сам день Різдва по всіх церквах служиться Божественна Літургія. Після Літургії люди збираються у гуртки та йдуть по родинах з колядкою та різдвяними побажаннями (віншуваннями).

3. Можливо, Ви також маєте певні особливі традиції його святкування чи пам’ятні спогади?

Наші особисті традиції та спогади святкування Різдва — це ті, які нам передали наші предки. Наші українські родини та спільноти святкують Різдво за нашими традиціями. У Навечірʼя Різдва всі родини збираються на Святий вечір. Прокрашають ялинку, ставлять дідух, до столу приготовляють дванадцять пісних страв, кутю. Найстарший з усіх членів родини вітає з Різдвом Христовим, і всі приступають до трапези та радісно колядують.

4. На превеликий жаль, сьогодні доволі часто Різдво Христове зводиться лише до подарунків та відвідин родини. Звичайно, що ці елементи свята також важливі. Але чи мають вони якийсь зв’язок із біблійною історією народження Божого Сина? Як ми насправді повинні підготуватися до Його приходу у цей світ?

На превеликий жаль, у сьогоднішньому світі Різдво Христове зводиться лише до подарунків та відвідин родини. Це плід великої секуляризації та комерційного світу. Світ не хоче наголошувати на приході Ісуса Христа. Для світу важливим є продати, заробити, торгувати. Тому використовують таке велике торжество, щоб ще більше заробити чи продати. Навіть обмін подарунками є порожнім, коли залишаємо збоку Дитя Ісуса, молитву. У такім вигляді нема ніякого зв’язку із біблійною історією народження Божого Сина. Тут є тільки особисте, самолюбне, орієнтоване на заробіток святкування.

Ми повинні приготуватися до Різдва Христового так, як того навчає нас Свята Церква: молитвою, постом, сповіддю та духовним настроєм. Оскільки саме ми маємо стати ось тією духовною та живою стаєнкою; ми запрошені, щоб себе приготувати, прикрасити духовно та веселитись. «Очистивши ум, замість мира дбайливо приготуймо різдвяні духовні скарни чеснот» (Навечірʼя Різдва).

5. Святкуванню Різдва Христового передує Різдвяний піст. На жаль, сучасна людина не завжди правильно розуміє і сприймає значення посту, редукуючи його то до звичайної дієти, то до пережитку минулого. Скажіть, будь ласка, яким чином сучасна людина може плідно і ефективно постити? Чим є піст любий Господеві сьогодні?

В нас, у Бразилії, Католицька Церква є латинського обряду. Латинська Церква, окрім молитов, майже немає посту. Їхній спосіб постити глибоко впливає на людей нашого обряду. По великих містах, навіть традиційний піст Святого вечора, більшість не зберігають. Головно те, що стосується м’ясних страв. Можемо сказати, щодо їжі піст не зберігають, але мають інші способи, щоб таки постити у цей Різдвяний піст. Діти можуть робити подарунки із своїх зайвих речей тим, що їх не мають. Допомога бідним родинам у харчуванні, допомога хворим, відвідини самотніх. Ніколи ми не повинні порівнювати чи заміняти посту звичайною дієтою. Адже це є примус себе до стриманості задля власних інтересів. Насамперед піст повинен основуватися на духовності; має бути позначений ставленням самозречення. Піст повинен виходити зі серця. Не поможе мені нині стриматися від якоїсь страви, а залишити її на завтра, коли мій ближній терпить голод. Кращим є цього голодного нагодувати. Постити — це поділитись із тим, хто не має чогось потрібного для життя. Багато разів ми вдаємо, що постимо, бо стримуємося від м’яса. Однак, у нас риба коштує набагато більше від самого м’яса. Правдивого посту нас навчає Ісус Христос: нікому не показуй, що ти постиш, будь веселий на обличчі, розділи їжу з потребуючими, практикуй діла милосердя, вмій простити і просити прощення, молися, свідчи Євангеліє твоїм життям та у всьому прославляй Господа Бога. Такий піст є любий Господеві.

Люба Яцків. Різдво Христове

6. Насамкінець, поділіться кількома побажання для наших читачів на початок Різдвяного посту.

Наближається празник Різдва Христового. Приготуймо стаєнку нашого серця і приймімо Ісуса до нього: як Марія, притулім Його до себе з великою любов’ю; як убогі пастушки поспішім швидко до Ісуса; як праведний Йосиф, слухаймо голос Божий; як мудреці, слідуймо за зорею, яка нас веде до Ісуса. Святкувати і приготуватися до празнику Різдва — це духовно навернутися до Бога, мати Його у нашому житті, бачити Його у наших ближніх. Різдво — це З НАМИ БОГ!

Розмовляв Іван Вихор
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ