СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Наш Господь є милостивим», — владика Петро Стасюк у Неділю розслабленого
У сьогоднішньому читанні ми чули про чоловіка, про якого невідомо нічого, окрім того, що він був паралізований.
Дослідники Біблії говорять, що історія в читанні від Луки 5, 1–15, ймовірно, є притчею, — історією, яку вигадав Христос. Тому те, що говорить Ісус, чоловік та усі решта є важливим, бо це те, що Господь хоче навчити нас цією подією.
Паралізований чоловік та милосердя Боже
Паралізований чоловік, безперечно, є не найкращим прикладом гуманності, проте, й не найгіршим. Ісус говорить, що він паралізований через свої гріхи. Він є егоцентричним навіть у своїй хворобі. Він не відповідає, коли його запитують: «Ти хочеш, щоб тебе зцілили?». Натомість, він говорить про свої проблеми; яке складне життя. Христос любить усіх нас однаково, не зважаючи на наші гріхи. Тож він зцілює його.
Паралізований чоловік не знає, хто його зцілив — аж поки через кілька днів знову не зустрічає Христа. Тоді він розповідає правителям, що це зробив Ісус, знаючи, що вони хочуть вбити Ісуса. Чоловіку байдуже; він дбає лише про себе та власні потреби. Ісус говорить йому не грішити, бо це обернеться погано для нього.
Більші проблеми, ніж коронавірус
Сьогодні у світі є багато гріха та страждання. Ми знаємо про вірус, але інколи ми, можливо, не беремо до уваги те, що цей вірус або його відсутність змушують нас страждати однаковою мірою, — інколи навіть гірше, — коли ми не хворі, але у карантині.
Одним словом, ми бачимо, як переживають діти, коли спостерігають, що відбувається у їх родинах: депресію, страждання та суперечки. Коли є багато дітей вдома та недостатньо грошей, люди перестають спілкуватися, інші — використовують вірусні правила як виправдання нехтування християнськими принципами життя.
Дехто каже, що на подолання проблем, які зараз виникли, знадобиться більше часу, ніж на боротьбу з самим вірусом. Ми бачимо, як все більше людей задумується над розлученням та іншими речами.
В Австралії ми маємо сумну статистику, за якою вчетверо більше людей помирає від наслідків неспроможності подолати проблеми, пов’язані з вірусом, ніж від самої хвороби.
Христос є милостивим
Корисно подивитися, що Христос говорить до нас у сьогоднішньому читанні.
Він любить нас, не зважаючи на наше нерозуміння, чи гріховність, чи егоїстичність, чи незнання того, хто є нашим спасінням. Він каже: «Йди і більше не гріши».
Христос є милостивим. Чоловік страждав 38 років і не мав ні від кого допомоги. Ісус не проігнорував його, як інші.
Христос поважає нашу людську свободу, як Господь дозволив бунт Адама і Єви, навіть свободу робити невірний вибір. Господь сказав, що він пришле нам Спасителя — Свого Сина, Ісуса Христа. Ми є слабкими, але ми маємо обрати Ісуса, а не гріх. Ісус чекає на нас.
Наші родини та наші церкви є нашою силою
Купіль є також символом нашого Хрещення, — обирайте віру, оновлення, милосердя та Божу волю.
Ісус створює наші родини, нашу церкву. Не зважаючи на свої проблеми, наші родини, наші церкви є нашою силою, — вони нам потрібні, з ними нам не потрібно чекати 38 років нашого спасіння.
Ми з нашими родинами та церквами, які бачать біль від життя та вірусу, не можемо просто сидіти та дивитися як страждають люди. Ми маємо виконати наш християнський обов’язок допомогти зменшити біль.
Чи готові ми допомогти тим, хто потребує допомоги, щоб зцілитися?
єпарх Мельбурнський
