СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиНа Самбірщині освятили відреставровану пам’ятку архітектури національного значення — церкву Архистратига Михаїла
Святиня розташована у селі Ісаї Самбірського району. Це одна з найстаріших збережених дерев’яних церков Карпатського регіону.
Храм Святого архистратига Михаїла збудували ще у 1663 році за проєктом архітектора Іллі Пантелеймона. Зараз церква є пам’яткою архітектури національного значення. У 2018 році стан святині визнали аварійним, тоді ж розпочалось її відновлення. Про це розповідає Львівська обласна державна адміністрація та пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ.
Загалом провели повний цикл реставраційних робіт, спрямованих на зміцнення несучих конструкцій, заміну пошкоджених елементів, відновлення первісного вигляду пам’ятки та забезпечення її довготривалого збереження як об’єкта культурної спадщини національного значення.
У 2023 році церкву вдалося вивести з аварійного стану, проте унікальний стінопис, датований 19 століттям, — перебував в аварійному стані. Тому після завершення реставрації храмової споруди, розпочали роботи з порятунку живопису. Його унікальність полягає у неповторному колориті та автентичному стані збереження авторських розписів. Подібне малярство сьогодні переважно перемальоване чи знищене.
Роботи проводила команда із дев’яти фахівців, серед яких шість досвідчених реставраторів із понад 20-річним стажем, а також найкращі студенти відділу реставрації монументального живопису Львівського фахового коледжу декоративного та ужиткового мистецтва ім. Івана Труша.
Роботи виконували у межах обласної програми «Охорони, збереження і популяризації культурної спадщини». Відтак, упродовж 2018–2025 років на реставрацію церкви та стінопису використали близько 10 млн з обласного бюджету.
9 листопада 2025 року у храмі священнослужителі спільно із громадою помолилися першу Божественну Літургію в оновленому храмі, яку очолив владика Ярослав Приріз, правлячий архиєрей Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ.
Перш за все, єпископ Ярослав нагадав, що цього дня парафія у с. Ісаї відзначала празник Святого архистратига Михаїла. «Сьогодні у вашому храмі ми також урочисто святкуємо свято архистратига Михаїла і всіх безплотних небесних сил. Це добра нагода спрямувати свій духовний погляд на невидимий ангельський світ… Ангели були створені розумними і, що найважливіше, наділені свобідною волею, цим найвищим даром Божої любові. Свобода вибору означає можливість вирішити: чи служити Богові і виконувати Його волю, чи відвернутися від Нього», — зазначив архиєрей.
Проповідник провів паралель між духовною боротьбою та війною, яку переживає Україна. «В умовах, коли наша рідна земля, Україна, бореться за свою цілісність, соборність та саме право на існування проти агресора, ми бачимо наочне проявлення цієї космічної боротьби добра і зла. Господь покладає на нас особливу місію: бути голосом стражденного народу, молитися і боротися кожен згідно свого покликання», — зазначив архиєрей.
Владика також звернув увагу на відреставрований храм, який входить до списку світової спадщини ЮНЕСКО. «Церква святого архистратига Михаїла в селі Ісаї є перлиною українського дерев’яного будівництва на Бойківщині, збудованою в далекому 1663 році… Її архітектура — справжнє богослов’я, символ нашого духовного сходження від земного до небесного», — сказав владика.
Єпископ підкреслив, що храм є не лише історичною пам’яткою, але й живим свідченням віри нашого народу. «Ця старовинна перлина Бойківщини є архітектурним вираженням усієї нашої віри. Навіть сьогодні її триверхий, тризрубний силует, що несе на собі відбиток форм, співзвучних із церквою Святого Юра в Дрогобичі, свідчить про глибоке коріння української духовності. Кожен елемент храму говорить про нашу богословську спадщину», — наголосив архиєрей.
Серед реліквій храму, що збереглися донині: дві ікони 15 ст., хоругви 18 ст., старі церковні замки, так звані підхрестові яблука (керамічні декоративні елементи, які колись розміщували під хрестами на маківках храму), зразки народної поліхромної скульптури. А ще монументальні полотна відомих художників 19 ст. — братів Івана та Василя Чайок, створені у 1897 році і труна-кенотаф, у якій, за легендами, запечатали смертельну хворобу — чи то чуму, чи то холеру, — яка ширилась регіоном у кінці 19 — на початку 20 ст.
Відкриттям стало полотно із зображенням Святого Духа: його зворотна сторона була заклеєна папером, під яким виявили фрагмент іншої, набагато давнішої ікони з зображенням розп’яття Ісуса Христа. Наразі ця знахідка потребує додаткових досліджень.
Родзинкою цього храму є розписаний портал із зображенням архистратига Михаїла, апостолів Петра і Павла на одвірках і вигравіруваний напис 1801 рік, коли відбувся масштабний ремонт церкви. Тоді ж і з’явилися і всі інші розписи.
А ще реставратори виявили у конструкціях церкви місця влучання шрапнелі в період Першої світової, коли селом проходив фронт. Це теж свого роду пам’ятка — історичних подій.
Церква в Ісаях є цілим комплексом, який налічує дерев’яну церкву і дзвіницю, а також новий мурований модерністичний храм 1930-х років.
Фото: Надія ПопадинецьПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
