СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиМитрополит Борис Ґудзяк: Путін — Пилат
Після молитовного пережиття Страсного тижня та літургійних богослужінь архиєпископ і митрополит Філадельфійський владика Борис Ґудзяк ділиться власними рефлексіями стосовно теперішньої російської війни проти України та місця міжнародної спільноти у ній.
Будучи сином українських біженців часів Другої світової війни, що народився в Америці, я, як і багато моїх однолітків ріс, слухаючи історії про жорстокість, якої зазнали українці від рук радянського режиму. Ці історії були пасхальними, бо описували перехід від неволі до свободи, від смерті до життя. Моя сім’я в Америці, зрештою, вижила.
В XXI столітті прагнення Росії бути імперією не зменшилося, і Україна знову мусить боротися зв свою свободу із Кремлем, яким керує Володимир Путін, не на життя, а на смерть.
Я переїхав до України 1992 року, саме у той час, коли країна виходила з-під радянського гніту. Там я отримав священичі свячення і працював над заснуванням та розвитком Українського католицького університету. У 2019 році повернувся до США, щоб розпочати своє нинішнє служіння. Я часто приїжджаю до України, зокрема з лютого 2022 року побував там вісім разів.
Внаслідок повномасштабного російського вторгнення близько третини мешканців України — 14 мільйонів — були змушені покинути свої домівки, ставши біженцями або внутрішньо переміщеними особами. Приблизно дві мільйони квартир або будинків (10% від загального обсягу житлового фонду України) пошкоджено або зруйновано. Десятки тисяч дітей примусово вивезені з України до Росії. Мільйони українців в майбутньому страждатимуть від посттравматичного стресового розладу. За два роки понад 30 000 військових втратили кінцівки, тисячі цивільних загинули.
Ця війна є геноцидом. Путін помпезно оголосив усім — включно із Такером Карлсоном [у недавньому інтерв’ю для американської аудиторії] — що України як окремої країни і народу ніколи не існувало і не існуватиме. Прислухайтеся до того, що говорить Путін, а ще краще стежте за тим, як він діє. Але також уважно придивіться до українців.
Це сильний і стійкий народ, який зумів вижити і подолати століття пригноблення. Вони наче вийшли з Єгипту, з дому неволі, і більше туди не повернуться. Українці не зламаються і не здадуться; вони продовжуватимуть боротися за свободу, демократію і саме життя. Адже капітуляція перед росіянами означає смерть.
Опір України потрібен усім волелюбним народам. Відроджена жага Росії до імперського панування є глобальною загрозою. Москва ув’язнює і вбиває власних опозиційних політиків і журналістів, як вдома, так і за кордоном. Путін знищив чеченців, грузинів і сирійців. Він знищить інших, близьких і далеких, і жоден м’яз на його обличчі не здригнеться.
У путінському світі постправди західна свобода і демократія не мають моральної переваги. Це все гра за владу, гібридна війна, російська рулетка, де Кремль, тримає пістолет біля нашої голови, а ми на це дозволяємо. Хто здригнеться першим? Він єхидно насміхається над нами: «Яка ваша правда? Ви справді готові стати на її захист?»
Жителі країн Балтії, а також фіни, норвежці, данці, шведи, поляки, румуни, грузини та інші сусідні або колишні країни комуністичного блоку насторожені, але з вдячністю підтримують українців. На карту поставлено добробут і цілісність західного демократичного світу. Українці протистоять проти російського тоталітаризму та імперських амбіцій і борються за свободу - свою і нашу.
Український народ безмежно вдячний усім, хто його підтримує, але попереду ще багато роботи. США та інші союзники не повинні хитатися чи сумніватися у своїй підтримці, інакше все, що вдалося здобути і захистити на сьогоднішній день, може бути втрачено. Американці завжди були щедрими, як вдома, так і за кордоном, і простягали руку допомоги тим, хто її потребував.
Зараз настав час України. Україна не просить участі військових, а лише засобів для захисту від щоденного тероризму та майбутнього тиранії. Мир настане лише тоді, коли Україна матиме інструменти для самозахисту. Лише тоді Росія зупиниться.
Як єпископові мені боляче говорити про збройну боротьбу і війну, але тут є моральний імператив для всіх нас. Невинні і беззахисні заслуговують на захист. Американці повинні бути вищими внутрішніх партійних суперечок і політизації свободи. Україна мужньо протистоїть російському імперіалізму. Якщо Україна отримає необхідну допомогу, США і Європі не доведеться знову переживати російську експансію.
Недалекоглядна політика періоду перед Другою світовою війною, що приспала увагу багатьох людей перед загрозами нацизму і фашизму, зрештою призвела до того, що за нашу свободу довелося заплатити набагато вищу ціну. Конгрес повинен швидко схвалити законопроект про необхідну допомогу. Це зміцнить стійкість України, підірве зухвалість агресорів, які чинять геноцид, і покаже світові, що США не втратили ні своєї лідерської відповідальності, ні свого морального компасу.
У світі постправди, в якому на все є своя ціна, коли майже все можна купити і продати, українці сміливо заявляють: «Ні, не так! Є правда, а є нахабна брехня. Є добро і є абсолютне зло. За те, щоб захистити різницю між ними, ми готові ризикувати життям».
Протягом минулого тижня мільярди людей молилися і роздумували про спасительну жертву Христа. Страсний тиждень згадує Його розп'яття, під час якого багато хто стояв осторонь. Звучить запитання Понтія Пилата: «Що є істина?» Для Путіна він став прологом.
У час, коли Україна проходить свою Хресну Дорогу, ми не можемо стояти осторонь, а повинні бути поруч, разом з ними. Наша принципова позиція може сприяти перемозі: життя, свободи і правди — Божої правди.
архиєпископ і митрополит Філадельфійський
