Молодіжні ініціативи на Всеукраїнській прощі у Зарваниці

10 липня 2019

«Для багатьох людей Зарваниця, мов берег Галилейського моря. Ми сюди приходимо, бо втомлені житейським морем. Хвилі нас заливають… Це море ніколи не є спокійне: як не одні вибори, то інші; як не один ворог, то інший; і як не зовнішній противник, то внутрішній… Тож ми шукаємо якогось берега, до якого можна пристати, тобто прагнемо надійності у нашому житті», — так про Зарваницю говорив стверджує Предстоятель Української Греко-Католицької Церкви 30 червня, коли собору Зарваницької Матері Божої урочисто надали статусу Малої базиліки.

Молодіжні ініціативи на Всеукраїнській прощі у Зарваниці

І це лише одна з причин, чому варто вирушати в це паломництво — пішки чи транспортом, готуючись заздалегідь, чи вирішивши спонтанно. До речі, Молодіжна Комісія Тернопільсько-Зборівської Архиєпархії організовує пішу колону прочан (близько 2000 тисячі прочан), які вже зі самого ранку в п’ятницю, 12 липня, після Архиєрейської Божественної Літургії, вирушають пішим паломництвом у Зарваницю.

Цьогоріч для молоді, як зрештою, вже багато років поспіль, Молодіжна комісія Тернопільсько-Зборівської архиєпархії готує масштабну програму.

Центральною стане зустріч Блаженішого Святослава з молоддю, 13 липня о 16 годині, в межах творення Єдиного Молодіжного Простору УГКЦ. «Мудра молодь питає» — улюблена багатьма рубрика, об’єднує тих, хто хоче почути відповіді на різні запитання, розвіяти свої сумніви, поспілкувавшись із Главою нашої Церкви.

Також Молодіжна комісія Тернопільсько-Зборівської архиєпархії у співпраці з ГО «Зарваницька Ініціатива» проведе зустріч для молоді у форматі Відкритого Університету, продовжуючи таким чином цікавий молодіжний момент в рамках прощі «Зарваницькі зустрічі», де порушуватимуться актуальні питання для молоді в світлі соціальних настанов та ініціатив Праведного Андрея Шептицького. Тема спілкування — «Реальність молоді в селі та те, що на них чекає в місті». Зустріч відбудеться на території Молодіжно-духового центру в Зарваниці з 18:00 до 19:30. Учасниками заходу будуть цікаві спікери — представники молоді та громадських організацій.

На завершення організатори готують ще одне грандіозне дійство — Духовно-мистецьку програму для молоді на Співочому Полі, яка розпочнеться опівночі і триватиме майже до світанку. Серед запрошених гуртів — «Шпилясті Кобзарі» і «Кана». Ведучі програми — Тетяна Дармограй та отець Роман Демуш.

Кульмінацією прощі у Зарваниці стане недільна ранкова Літургія (14 липня), яку очолить Глава УГКЦ і співслужитиме з усіма єпископами.

Збираючись на прощу до Зарваниці, не забудьте, що ще одна, дійсно вражаюча частина цього масштабного заходу, — нічна хода зі запаленими свічками та молитовним співом. Повірте, лише від усвідомлення того, скільки людей одночасно промовляють слова молитви, звертаючись до Богородиці, перехоплює дух. А піднесена атмосфера, яка заполонює все довкола, наповнить ваші серця такою неймовірною радістю, що кожного разу, коли буде нагода відвідати Зарваницю — ви поспішатимете туди.

Нагадаємо, собор Зарваницької Матері Божої — центральний храм архітектурно-храмового комплексу в селі Зарваниця, Теребовлянського району, Тернопільської області. Розміщений на території Зарваницького духовного центру. Родзинкою цього місця є чудотворна ікона Божої Матері Зарваницької, яка датується серединою XVII ст. Вона відома в Україні та за її межами.

Зарваниця є одним із найдавніших чудотворних місць України. Історія починається з 1240 року. Тоді монах з Києва, рятуючись від навали хана Батия, втікав на Західну Україну. Виснажений чернець заснув на березі Стрипи. Уві сні він побачив Матір Божу, прокинувшись, він побачив перед собою ікону Божої Матері з Ісусом, яка височіла над джерелом. Монах, помолившись, обмив свої рани джерельною водою — і вмить одужав. А місце, де «зарвав його сон», назвав Зарваницею. Згодом біля джерела було збудовано дерев’яну капличку, в якій зберігалася чудотворна ікона. Зараз на її місці стоїть Каплиця об’явлення Матері Божої.

За матеріалами Наталії Павлишин, Дивенсвіт
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ