«Людські стосунки без діалогу та випромінювання любові є мертвими», — владика Йосиф Мілян
«Сьогодні Євангеліє вчить нас ніколи не тратити надії в житті. Навіть тоді, коли нам здається, що певні речі вмерли та не мають права до життя. Навіть тоді, коли їх не можна реанімувати або воскресити. В Бога немає речей неможливих. Він може торкнутися нар і сказати: «Кажу тобі, встань». Він може підвести нас до діалогу, щоб ми справді були щасливі, та щоб ми розуміли, що фундаментом нашого щастя був, є, і залишається Бог», — про це у неділю, 3 листопада 2019 року, у Патріаршому соборі Воскресіння Христового говорив владика Йосиф Мілян, єпископ-помічник Київської архиєпархії, під час проповіді до парафіян та гостей Собору.
На початку проповіді архиєрей поставив запитання: «Що нас у цьому світі робить щасливими? Де ми шукаємо щастя?». Владика зауважив, що відповіддю на ці запитання може бути діалог. «Коли ми разом збираємося на уродини, свята, іменини ніхто не ставить собі за головну мету наїстися. Натомість ми потребуємо діалогу, щоб нас чули та розуміли, ми хочемо ділитися багатством власної душі, поділитися тим, що вирує в глибині нашого єства», — наголосив єпископ.
Відтак владика підкреслив, що діалог сьогодні є особливо популярним. За його словами, інтернет-мережі дають нагоду в ширшому та найбільшому масштабі проводити цей діалог. Сьогодні всі ці можливості сучасного спілкування завдяки інтернету можуть бути дуже корисними. Але вони не замінять того, чим людина багата, не вберуть в себе повноти нашого єства та душі. Електроніка ніколи не замінить серце, а смс-повідомлення ніколи не замінить живого слова, котре несе душу, усміх, тепло.
Ведучи далі проповідник зауважив, що на початку Божественної Літургії архиєрей благословляє людей свічками, є певний слоган, який чують вірні. Але після Євангелії — Божого Слова, яке є діалогом між нами та Богом, знову є благословення свічками без слова, і це також є діалог. «Ціла наша Божественна Літургія є особливим діалогом між Церквою вірних та Єпископами, священниками та хором. Діалог між людьми справді має неабияку роль, але він сьогодні терпить кризу. Втрачається діалог між матір’ю і сином, між батьком та донькою. Дуже часто слова батьків не доходять до молодого покоління, попри те, що фізіологічно вони їх чують. Так, є криза між батьками та дітьми, вона завжди була. І властиво ми дуже болісно переживаємо, коли втрачаємо діалог з рідними. Коли виникають якісь невідповідності в поведінці ми замикаємося перед друзями. Це рівносильне тому, що наш діалог терпить смерть», — наголосив архиєрей.
Ведучи далі, владика зауважив, що дуже часто діти йдуть з дому батьків та орендують собі окреме житло. Внаслідок цього втрачається діалог між найріднішими. Єпископ зазначив, що діалог дитини з матір’ю зачався ще з маминої пуповини. За його словами, ця пуповина ніколи не перерізується. У духовному контексті вона триває до смерті. «У сьогоднішній Євангелії ми чуємо, що виносили з міста Наїн мертвого сина, який був єдиним у матері. Характерно, що смерть це кінець діалогу з рідними, друзями, та світом. Смерть — це для багатьох кінець та катастрофа. Після смерті цей діалог продовжується, тільки вже на духовному рівні. Так само любов після смерті не пропадає, вона вічна. Але для багатьох справді смерть стосунків дуже часто гірша за смерть фізіологічну».
Далі архиєрей зауважив, що діалог з Богом не припиняється ніколи. «Бо він полюбив нас ще тоді як ми були грішниками. І навіть після смерті Господь продовжує діалог з людиною. Господь і в цьому світі може піднести наші людські стосунки до нового життя», — наголосив єпископ.
Завершуючи проповідь владика звернув увагу на те, що євангелист Лука дуже чітко описує як Ісус торкнувся нар, мовив: «Юначе, кажу тобі, встань!», той підвівся і став говорити, він почав діалог. Владика наголосив: «Наші стосунки без діалогу та випромінювання любові є мертвими. Ми потребуємо любити та бути любленими. І часто це може бути зовсім без слів, на рівні тої духовної пуповини. А слова допомагають нам демонструвати повноту наших почувань, діалогу і живучості тих міжлюдських стосунків».
За матеріалами Київської архиєпархії УГКЦПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ