Коломияни на чолі із єпископом Василем Івасюком пом’янули «не злим, тихим словом» великого Кобзаря

10 березня 2020

206-ту річницю з дня народження і 159-ту річницю з дня смерті українського пророка Тараса Шевченка урочисто відзначили у Коломиї на площі Відродження.

Коломияни на чолі із єпископом Василем Івасюком пом’янули «не злим, тихим словом» великого Кобзаря

Біля пам’ятника поета правлячий архиєрей Коломийської єпархії УГКЦ Василій Івасюк та владика Коломийський і Косівський ПЦУ Юліан Гатала спільно з духовенством відслужили поминальну Панахиду.

Після спільної молитви голова коломийської «Просвіти» Василь Глаголюк, який подякував усім, хто прийшов пошанувати велич Тараса Шевченка.

Продовжився захід урочистою академією «Поклін тобі, Тарасе, великий сину України» в міському палаці культури «Народний дім».

Зі сцени до присутніх звернувся владика Василій, який наголосив на образі рідної України в творах Шевченка, про яку поет писав з болем і любов’ю.

«Ім’я Тараса Шевченка увібрало в себе живу душу нашого народу і стало часткою його життя. Його поезія понад сто років викликає в людях почуття гордості і захоплення красою України, силою духа нації і народною мудрістю. Він цілком справедливо посідає перше місце серед Великих Українців і залишається духовним батьком нашого народу. Автор безсмертного „Кобзаря“ все своє життя присвятив боротьбі за визволення українців від соціального і національного поневолення», — сказав єпископ.

Учасники святкової програми співали й декламували вірші великого сина України, що вічно живі в серці його народу. Завершився захід зі вшанування пам’яті спільним виконанням «Заповіту».

СЛОВО

преосвященного владики Василія Івасюка, єпарха Коломийського,
до 206-ої річниці з дня народження і 159-ої річниці з дня смерті Тараса Шевченка

«Свою Україну любіть.
Любіть її… во врем’я люте,
В останню, тяжкую мінуту
За неї Господа моліть!
»

Тарас Шевченко

Вступ. День народження Тараса Григоровича Шевченка є святим для нашого народу і початком воскресіння України.

І). Життя Шевченка — це боротьба за незалежну Україну. Ім’я Тараса Шевченка увібрало в себе живу душу нашого народу і стало часткою його життя. Його поезія понад сто років викликає в людях почуття гордості і захоплення красою України, силою духа нації і народною мудрістю. Він цілком справедливо посідає перше місце серед Великих Українців і залишається духовним батьком нашого народу. Автор безсмертного «Кобзаря» все своє життя присвятив боротьбі за визволення українців від соціального і національного поневолення.

Найбільш принизливим у людському середовищі є рабство. Однією з таких форм за своєю суттю було кріпацтво в царській Росії, а в Незалежній Україні — новітнє вигнання людей з рідної землі у найми по цілому світу. Шевченко рішуче виступав у своїх віршованих творах «Розрита могила», «Чигирине, Чигирине», «Наймичка», «Сон», «Сліпий» («Невольник») та деяких інших. Згадаймо, що сам Тарас до 24 років був безправним кріпаком, а потім підневільним солдатом у царській армії і безправним засланцем самодержавного режиму. Він ніколи не був вільним громадянином Російської імперії. Міжнародний правовий документ у четвертій статті Декларації визначає, що ніхто не повинен бути в рабстві або у підневільному стані. А Шевченко за це боровся майже за сто років ще до прийняття цього документа.

Наприкінці 1845 року, будучи важко хворим, Шевченко написав свій знаменитий «Заповіт» з циклу «Три літа», у якому проголосив заклик до боротьби з самодержавством за визволення українського народу з неволі, кажучи: «Борітеся — поборете, Вам Бог помагає!».

ІІ). Шевченко і теперішня Україна. Актуально й адресовано нам сьогодні лунають слова Кобзаря: «Чия правда, чия кривда, і чиї ми діти?». Або ж такі: «Якби ви вчились, так, як треба, то й мудрість би була своя». У написаному на засланні вірші «Чи ми ще зійдемося знову?» Тарас Григорович щиро радив: «Свою Україну любіть, Любіть її во время люте, В останню тяжкую мінуту за неї Господа моліть».

З позицій сьогодення у поглядах Шевченка поєднувалися ідеї демократії, самостійності та незалежності України: «В своїй хаті — своя правда, і сила, і воля», де кожна людина матиме право бути вільним громадянином. Основи народного самоуправління «стали на папері» у віршованих думах поета і це мала бути суспільна власність і на землю у трудовій демократичній республіці. «Де немає святої волі, не буде там добра ніколи…» — писав Тарас у своєму вірші «Бодай кати їх постинали». Воля народу — це основа влади уряду, про що і писав та до чого прагнув Тарас Шевченко у своїх думках і багатьох літературних творах.

Висновки. Прийдешні покоління українців зобов’язані любити Україну та слідувати заповіту Великого Кобзаря: «Борітеся — поборете, Вам Бог помагає!». Справа єдності нації, історичної правди та мови вимагає жертви, відповідальності та любові. «Свою Україну любіть, Любіть її во время люте, В останню тяжкую мінуту за неї Господа моліть».

Мати Божа Неустанної Помочі, прославлена в Коломийській іконі «Це Мати твоя», допоможи зберегти Україну!

Народе мій, проси прощення, чини покуту, молися так як народ в місті Ніневії і будеш помилуваний ти, діти і їхнє майбутнє та благословенною буде Батьківщина Україна.

Цар Давид дає вам дуже добру пораду «не покладайся на вельмож, який спасти не може. Виходить його дух, і він повертається у землю, і того ж дня гинуть його задуми. Щасливий той, (…) в кого надія на Господа» (Пс. 146, 3–5).

Благословення Господнє на вас!

† Василь Івасюк,
єпарх Коломийський

9 березня 2020 року,
м. Коломия

За матеріалами Коломийської єпархії УГКЦ
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ

Локації

Персони

Дивіться також

Живе Телебачення Мукачівська греко-католицька єпархія Релігійно-інформаційна служба України Український Католицький Університет Офіційний сайт Ватикану Новини Ватикану Consilium Conferentiarum Episcoporum Europae