СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Хіба Я не тут?» — роздуми владики Браєна Байди про надію, яку несе Богородиця
Напередодні свята Богоматері Гваделупської, яке відзначається 12 грудня, владика Браєн Байда, єпископ Єпархії Торонто і Східної Канади, поділився особистими духовними роздумами про силу материнського заступництва Пресвятої Богородиці та її слова, що промовляють до людства крізь століття — особливо до тих, хто сьогодні переживає війну, страх і втрати.
За словами владики, ці слова Богородиця звернула до простого індіанця Хуана Дієго у 1531 році, коли той, через хворобу свого дядька, намагався уникнути зустрічі з Нею.
«Вона сказала їх Хуану Дієго, коли він був розгублений і не зустрівся з нею, як було заплановано. І саме тому, коли я молюся перед іконою Матері Неустанної Допомоги, я повторюю слова Богоматері Гваделупської, сказані Хуану Дієго», — пояснив єпископ.
Владика наголосив, що на іконі Богородиця не лише тримає Ісуса, але духовно огортає кожну людину: «Як на іконі, вона тримає Ісуса. Вона тримає мене. Вона тримає вас і всіх, хто звертається до неї за допомогою, своєю ніжною і милосердною ласкою».
Розповідаючи історію об’явлення, владика Браєн повертає нас до слів, які стали серцем гваделупського послання. У хроніках Нікан Мепохуа Богородиця звертається до Хуана Дієго так: «Послухай, закарбуй у своєму серці, мій наймолодший сину, що те, що тебе налякало, що тебе засмутило, є нічим. Не бійся цієї хвороби, ні будь-якої іншої хвороби, ні будь-якої гострої чи болючої речі. Хіба Я не тут? Я, яка маю честь бути твоєю матір’ю. Хіба ти не в моїй тіні і під моїм захистом? Хіба Я не джерело твоєї радості? Хіба ти не в затишку мого плаща і в обіймах моїх рук? Чи потрібно тобі ще щось?»
«Нехай ці слова проникнуть у твою душу», — закликав владика.
Як редемпторист і єпископ УГКЦ, владика Браєн бачить у цих словах універсальне послання, яке об’єднує шанування Матері Неустанної Допомоги і Богоматері Гваделупської — однієї й тієї ж Богородиці.
«Я уявляю, що вона могла сказати ці слова Ісусу — маленькому, переляканому хлопчику, якого ми бачимо на іконі Неустанної Допомоги.
Можливо, вона повторила їх Йому, коли Він ніс хрест.
А можливо — коли тримала Його бездиханне тіло на своїх руках, як у П’єті».
Але ці слова, за переконанням владики, звернені не лише до біблійних постатей: «Я чую, що вона промовляє їх до нас — до мене, до вас — з усіма нашими турботами, які ми носимо в серці».
Особливе місце у роздумах владики займає Україна: «Я вірю, що Матір Божа сьогодні промовляє ці слова до всіх людей в Україні. Особливо до тих, хто бореться з війною, зі стражданням, зі смертю. Вони приносять їй свій біль і свої страхи».
Владика порівняв цю надію з біблійним образом із книги пророка Єзекиїла: «Ці слова, духовно, виходять за межі часу. Як Святий Дух через пророка Єзекіїля вдихнув життя в сухі кості, так і сьогодні Він дає подих життя тим, хто переживає відчай».
На завершення владика Браєн звертається з простим, але глибоким закликом: «Коли молитеся до Матері Божої — поділіться всім, що є у вашому серці. Усім. Вилийте все. Але не пропустіть найважливішого: зачекайте, поки вона відповість».
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦЛокації
Персони
Владика Браєн БайдаЄпископ Єпархії Торонто та Східної Канади, Голова Патріаршої комісії у справах молоді
