«Господи, веди мене серед хвиль життя. І ніколи не відпускай моєї руки…» — владика Миколай Бичок
Нововисвячений єпископ Миколай Бичок для Мельбурнської єпархії Святих апостолів Петра і Павла ділиться власними роздумами над євангельським уривком про чудесний порятунок апостола Петра Ісусом Христом під час ходіння по воді.
Страх увійшов у життя людини разом з гріхом. Нема такої людини яка б нічого не боялась. Кожен має свій страх: висоти, закритого приміщення, економічної кризи, хвороби, страх смерті, тощо… Людина боїться того над чим немає впливу, що не може контролювати. І кожен по-різному вирішує, що робити. Хтось залишається зі страхом, а хтось — виходить і вступає у «хвилі».
Коли ти залишаєшся у човні, як апостоли, — не бійся, що твій човен потоне. Якщо ти розпізнаєш серед хвиль свого життя Ісуса, і запросиш Його у свій човен — Він попливе з тобою і хвилі ущухнуть. Коли ти вийдеш з човна і підеш як Петро — не дивись на хвилі, дивись на того до кого ти вийшов на зустріч. Дивись на Ісуса. Та навіть коли страх перед невідомістю тебе «спаралізує», то просто кричи: «Господи, рятуй мене» (Мт. 14, 30).
Господь зможе витягнути тебе з найглибшого дна страхів та гріхів. Лише не бійся, ти не є сам. Навіть коли ти не бачиш Ісуса, то знай, що Він «молиться на самоті» за тебе.
Господи, веди мене серед хвиль життя. І ніколи не відпускай моєї руки навіть тоді, коли я буду її виривати з Твоєї Руки.
† Миколай Бичок,
єпарх Мельбурнський