СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиГолова ПМВ: «Люди повинні бачити у священниках не менеджерів, не політиків, не експертів, а душпастирів, людей, які живуть Церквою»
Люди повинні бачити в священниках не менеджерів, не політиків, не експертів, а душпастирів, а душпастирів, людей, які живуть Церквою, моляться, розуміють, що таке гріх, але є милосердні.
Про це заявив голова Пасторально-міграційного відділу владика Степан Сус під час проповіді на Літургії у Лісабоні на завершення духовно-формаційного семінару ПМВ для священників УГКЦ, що душпастирюють у Португалії.
«Був період, коли наші військові капелани почали в армії вдягатися у військову форму. Усім було цікаво, мені також. І одного разу, коли ми прийшли на катехизацію до військових, один з офіцерів чи курсантів каже до нас: це класно, що ви у військовій формі, що виглядаєте так, як ми, але ми б дуже хотіли, щоби ви залишалися душпастирями, нам набагато легше сприймати вас і те, що ви говорите, коли ви у священничому одязі, коли маєте вигляд священника, — розповів єпископ і підкреслив. — Нам дуже важливо пам’ятати про нашу ідентичність, про нашу місію бути насамперед священниками».
Він зауважив, що сьогодні є багато церковних комісій і організацій, які говорять про менеджмент, бізнес, планування, стратегії. Але душпастирі не повинні забувати, що Церква — це структура Божа, що в Церкві діє Святий Дух. «Той Святий Дух покликав нас до служіння. Щось невидиме і для нашого розуму часто незбагненне, але внутрішньо ми відчуваємо цю Божу ласку і благодать, — зауважив владика Степан. — А коли її нема — ми теж відчуваємо. З втратою благодаті часто приходять неспокій, внутрішня дисгармонія, непорозуміння. І для нас, душпастирів, важливо залишатися священниками. Люди повинні в нас бачити не менеджерів, не бізнесменів, не політиків, не спортсменів, не експертів, а душпастирів, людей, які живуть Церквою, моляться, розуміють, що таке гріх, але є милосердні».
«Якщо ми з вами зуміємо залишатися душпастирями все своє життя, незважаючи на те, що сучасний світ диктує нам багато різних викликів, Бог завжди зайде спосіб, як дати нам те, чого нам бракує», — додав владика.
Голова ПМВ наголосив на важливості залишатися греко-католицькими священниками східного обряду, навіть якщо доводиться служити також і Літургію у західному обряді. «Має бути внутрішнє переконання, що не лише Христос, який покликав мене до цього служіння, помер на хресті, але переді мною є багато поколінь мучеників: душпастирів, монахів і монахинь, які залишалися вірні своїй Церкві у найскладніших умовах і залишалися священниками навіть у концтаборах, — підкреслив владика Степан. — Молімося з вами на цій Святій Літургії, щоб ми з вами завжди були добрими пастирями, щоб ми ніколи не втомлювалися шукати одну заблукану овечку. Мати чуття пастирства — це справді великий дар. Нехай Господь кріпить нашу віру, щоби ми були тими, хто живе Церквою, Богом, молитвою і хто готовий підтримувати інших».
Нагадаємо, що 7 червня 2021 року у Лісабоні стартував дводенний духовно-формаційний семінар Пасторально-міграційного відділу для душпастирів УГКЦ, що служать у Португалії. Темою цьогорічного семінару було обрано «Служіння Церкви християнській родині». У формації взяли участь 14 священників, які надають душпастирську опіку українцям греко-католикам у Португалії.
Доповідь Голови Комісії у справах родини в патріархаті Лісабона о. Едуардо Куня
Упродовж формаційних зустрічей учасники мали нагоду послухати доповідь Голови Комісії у справах родини в патріархаті Лісабона о. Едуардо Куня (Padre Eduardo da Cunha), який наголосив на тому, що сьогодні великим викликом для подружніх пар є навчитися любити один одного, жертвуючи себе один одному.
Доповідь священника була присвячена темі проблем та викликів у Католицькій Церкві щодо пасторальної праці із подружжями. Отець Едуардо звернув увагу на два аспекти: пасторальну працю та доктрину Церкви.
Він підкреслив, що доктрина має бути живою, а отже священники мають подавати вірним конкретні приклади, які показують, як саме жити подружжю згідно з навчанням Церкви. «Маємо бути поінформовані та підготовлені, щоб захищати вчення Церкви. Адже сім’я — це клітина суспільства. Якщо сім’я є хворою, то все суспільство хворіє. І є різні проблеми, які атакують родини», — зауважив падре Едуардо.
Коментуючи євангелізацію родин, доповідач зауважив, що цей процес має відповідати різним людям та їх ситуаціям. «Зустріч у сім’ї із Живим Христом. Це дуже часто проявляється у випадках, коли діти вже починають Євангелізувати батьків, або одні сім’ї передають віру іншим сім’ям», — додав Голова комісії у справах родини в патріархаті Лісабона.
Говорячи про доктрину любові, він підкреслив, що Бог — це любов. Ісус віддав своє життя через любов, і ми покликані теж любити. «Великий виклик для подружніх пар — навчитися любити один одного, жертвуючи себе один одному. З цієї любові народжується нове життя. І першим моментом життя дитини є акт любові батьків», — зауважив о. Едуардо.
Він також нагадав присутнім про «Amoris laetitia» («Радість любові») — апостольский лист, посинодальне апостольське звернення Папи Франциска про сімейне кохання та місце родини в сучасному світі. І відзначив, що цей документ має підказки щодо пасторальних дій. «Першим пунктом є підготовка до подружжя. Але також не можна забувати про супровід подружніх пар. Дуже важливо вчасно вміти побачити проблеми, щоб змогти їм запобігти. Тому душпастирський супровід має бути конкретним і індивідуальним для кожної родини і не може бути загальним. Також важливо пам’ятати, що сім’я не може бути відірваною від церковної спільноти», — підкреслив спікер.
Отець Едуардо наголосив, що пасторальна праця має охоплювати різні періоди життя родин. Так, священники мають дбати про формацію для пар, які тільки зустрічаються, про підготовку пар до Таїни подружжя, а також надавати духовну опіку власне подружжям.
«Любов — це дарування, а не отримання», — Юрій Підлісний
«Турбота Церкви про родини» — цій темі була присвячена доповідь Голови Комісії УГКЦ у справах родини і мирян Юрія Підлісного на формаційному семінарі для священників УГКЦ у Португалії, який Пасторально-міграційний відділ проводить у Лісабоні.
Він зауважив, що душпастирі мають дбати про духовний супровід родини на всіх етапах: починаючи від праці з молоддю, що включає роз’яснення суті любові, подружніх стосунків, викликів і способів їх подолання, і до душпастирства сімей.
Юрій Підлісний підкреслив, що любов — це насамперед про дарування, а не про отримання. І зауважив, що до іншої людини ставитися потрібно як до мети стосунків, а не як до засобу. А головне — доцінювати гідність свого подруга.
Отець Василь Нестер про сучасні виклики перед сім’єю
Священники мають проповідувати Божий план щодо подружжя. Доносити до людей, що шлюб — не тягар, а дар і запрошення Бога. Про це заявив Голова комісії у справах родини Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ о. Василь Нестер під час формаційного семінару для священників УГКЦ у Португалії, який ПМВ проводить у Лісабоні.
Він зауважив, що кожної першої неділі червня Церква рекомендує відзначати свято сім’ї. «У неділю ми у Трускавці відсвяткували свято родини, яке проголосив наш Синод Єпископів, і 20 років нашої парафії. Я є одруженим священником. І мені було дуже приємно разом з моєю дружиною і з моїми діточками, яких я маю четверо, брати участь в організації свята, а також розділяти таку силу Церкви і одночасно цінність родинного душпастирства як такого», — зазначив о. Василь.
Священник підкреслив, що родинне душпастирство є дуже важливим для Церкви і суспільства загалом, але також для кожної парафії і конкретної сім’ї зокрема. «Ми б хотіли, щоб на багатьох парафіях згадали, що сім’я є важливою клітиною парафії. Гасло „Жива сім’я — жива парафія“ — дуже доречне, — наголосив доповідач. — Програми, які є на парафіяльних спільнотах, допомагають усвідомити людям, що Церква має відповіді на їхні проблеми. Що вони можуть прийти до священника, якщо не мають можливості брати участь у рухах, спільнотах, і знайти відповіді на свої питання».
Отець Василь також зупинився на душпастирстві в ситуаціях, які вимагають особливого супроводу. «Коли сім’ї живуть у вільних стосунках, ми називаємо це невластиві ситуації, оскільки вони потребують індивідуального супроводу душпастиря, а також загального осмислення Церкви, — зазначив священник. — Велике завдання для нашої Церкви, як відповісти, що запропонувати людям, що живуть в таких невластивих ситуаціях. Як допомогти таким сім’ям бути більше інтегрованими в парафіяльне життя?»
Він зауважив, що в сучасному суспільстві поширені ситуації, коли чоловік і жінка живуть на віру в цивільному союзі, також мішані подружжя у міжрелігійному шлюбі, одностатеві відносини. І зауважив, що позиція Папи Франциска в таких ситуаціях: пастирі покликані шукати підходу до Євангелізації та духовного зросту таких осіб. «Папа Франциск каже, що таке життя — виклик сучасного світу. Воно відкидає подружню присягу. Ми не можемо говорити про такий союз як про Божий задум. Чимало загроз є від такого життя: втрачання релігійного значення подружжя, втрата благодаті Таїнства подружжя, важке порушення пристойності, зруйнування поняття сім’ї як такої, послаблення почуття вірності, зменшення відповідальності щодо обов’язків перед суспільством, психологічні травми для дітей. Церква намагається зрозуміти людей, які перебувають у таких ситуаціях. Наше завдання як душпастирів — відчувати стан таких сімей і допомагати їм дозрівати до церковного рішення. Тому виникає необхідність проповідувати Божий план щодо подружжя. Доносити до людей, що шлюб — не тягар, а дар і запрошення Бога», — наголосив о. Василь Нестер.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
Персони
Владика Степан СусЄпископ Курії Києво-Галицького Верховного Архиєпископства, титулярний єпископ Зігріса, Голова Пасторально-міграційного відділу УГКЦ
