СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиГлава УГКЦ у «Меморіалі жертв Голодомору»: «З братами православними ми повинні зрозуміти, як Церква повинна служити народові»
«Сьогодні ми повинні згадувати не тільки минуле. З нашими братами православними ми повинні також зрозуміти, яку роль сьогодні Українська церква виконує і повинна виконати у служінні своєму народові», — про це сказав Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав 17 травня 20019 року в Меморіалі жертв Голодомору на відкритті виставки «Церква на захисті християнського і національного».
Виставку відкрила генеральний директор музею Олеся Стасюк, згадавши про історичну подію 22 травня 1919 року, коли вперше була відслужена літургія українською мовою. Її відслужив о. Василь Липківський у супроводі хору під керівництвом Миколи Леонтовича у Військовому Микільському Соборі в Києві. Незабаром більшовики вбили Леонтовича, знищили УАПЦ, розстріляли Липківського, зруйнували Микільський Собор.
Репресії й переслідування духовенства тривали паралельно зі знищенням та цензуруванням української інтелігенції, політичних і громадських діячів та депортаціями хліборобів за межі України. Апогеєм всього став геноцид — Голодомор 1932–1933 рр., під час якого було вбито понад 7 мільйонів українців.
«Історія часом має властивість повторюватися, якщо ми забуваємо її уроки. Ми хочемо пам’ятати про жертв Голодомору, аби він ніколи не повторився. Хочемо пам’ятати про роль Українських церков у збереженні ідентичності українського народу, його культури, його душі, аби народ міг повноцінно жити і розвиватися», — зазначив Предстоятель Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав.
17 травня 2019 року до Міжнародного дня музеїв, що відзначається 18 травня, та Дня пам’яті жертв політичних репресій, що цього року припадає на 19 травня, Національний музей «Меморіал жертв Голодомору» презентував виставку «Церква на захисті християнського і національного».
За словами Глави УГКЦ, роль Української церкви в збереженні ідентичності нашого народу ще мало вивчена і усвідомлена. Церква завжди була душею свого народу. «Коли йдеться про національну, державну свідомість Українська церква відіграла свою вирішальну і ключову роль. Ось чому загарбники, які намагалися знищити наш народ, починали це нищення з руйнування Української Церкви», — сказав він.
У нашого народу є цілі періоди, коли ми не мали своєї держави, і тоді Українська Церква перебирала деякі функції бездержавного народу.
Блаженніший Святослав навів приклад історії УГКЦ. «Усі пригадують момент „Весни народів“ у Європі, зокрема в Австро-Угорській імперії 1848 року, коли у Львові створюється так звана „Руська рада“, яка мала на меті представити інтереси українського народу, заявити, що він існує. І хто був тим, хто був єдиним голосом українського народу? Греко-католицьке духовенство», — розповів Глава Церкви.
Пізніше греко-католицьке духовенство почало проповідувати українською мовою. «Проповідь отця Маркіяна Шашкевича українською мовою в соборі Святого Юра справила ефект культурної революції», — вважає Предстоятель.
ХХ століття принесло свої виклики, свої лиха, але і своє свідоцтво. Блаженніший Святослав згадав постать праведного Митрополита Андрея Шептицького, яка в собі обіймає цілу епоху. «З ним нероздільно пов’язана історія українського Музею. Напередодні Першої світової війни Митрополит Андрей Шептицький у той час, коли сусідні держави, заперечували існування українського народу, Митрополит дарує саме українському народові особисту збірку церковного мистецтва, яке він урятував. Таким чином постав Національний музей у Львові, який носить ім’я Митрополита Андрея Шептицького», — розповів Глава УГКЦ.
Він наголосив, що часи комуністичних переслідувань показали, що Церква справді була чи не єдиною захисницею і голосом свого народу.
«Гадаю, тут, у Музеї Голодомору потрібно як ніде інде згадати, що тоді на території ще Радянської України, Українська автокефальна православна церква вже була знищена, коли почався Голодомор-геноцид, єдиним голосом спливаючого кров’ю українського народу був Митрополит Андрей Шептицький з єпископатом, який написав історичну відозву до європейської громадськості під назвою „Український народ у передсмертних судорогах“. Він чи не єдиний став на захист тих, кого вбивали голодом і таким чином випробовували найдешевшу у світі зброю масового знищення».
Насамкінець, Блаженний Святослав подякував музею за привернення уваги до історії української церкви та підкреслив особливість даної виставки.
Виставка «Церква на захисті християнського та національного»
Тисячі зруйнованих церков і репресованих священиків стали «зажинком» напередодні великих «жнив скорботи», якими став геноцид — Голодомор 1932–1933 рр. Вони ж, «душа народу», стали однією з чотирьох цілей вістря радянського геноциду проти українців, як писав про це правозахисник Рафаель Лемкін. Репресії проти релігійного життя українців були наслідком гостро національного характеру української церкви, а її прагнення автокефальності віддзеркалювали спроби українців у ХХ столітті вибороти незалежність. Тож яким був шлях до коремішності українського народу, якщо поглянути на це з позиції історії церкви?
Саме про двобій радянської влади з церквою та її відродження, а також про різноманітні бачення національної української церкви впродовж ХХ століття й покликана розповісти виставка «ЦЕРКВА НА ЗАХИСТІ ХРИСТИЯНСЬКОГО І НАЦІОНАЛЬНОГО».
У виставці представлено раритетні видання ХХ століття з колекції Дмитра Піркла, експонати з Львівського музею історії релігії, архіву проекту «Локальна історія», фотопроект Андрія Германа «Зруйновані храми у Києві під час радянської влади», документи з Патріаршого архіву в Константинополі, Томос про автокефалію 2019 року та багато іншого.
Запрошуємо вас першими відвідати виставку та завітати на презентацію, яка приурочена Міжнародному Дню музеїв-2019, у п’ятницю, 17-го травня о 14:00. Вхід вільний!
Пізнай свою історію й пам’ятай, щоб бути!
Документальні експонати виставки
З вітальним словом до гостей звернувся ректор Київської православної богословської академії протоієрей Олександр Трофимлюк. Отець Трофимлюк подякував Меморіалу жертв Голодомору за роботу над виставкою, мета якої пояснити пересічному громадянину «ціну сьогодення української церкви», через що вона пройшла до автокефалії.
У презентації взяв участь колекціонер та друг музею Дмитро Піркл, який надав з своєї приватної колекції для даної виставки раритетні видання з історії формування УАПЦ у 1920-1940-их роках. Ці унікальні видання в часи радянської влади були вилучені з усіх книгозбірень України і знищені, щоб не залишилося жодної згадки про українську церкву і її діяльність, та жодного доказу про те, що це була цілком спроможна і сформована структура з інтелігентів і філософів, готових вести націю вперед.
До уваги відвідувачів будуть представлені копії оригіналів Томосу про автокефалію 1924 р. та Томосу про автокефалію 2019 р., інформаційні плакати, унікальні історичні світлини з фондів Львівського музею історії релігії (м. Львів), з колекції о. Севастіяна Дмитруха (м. Львів), зі збірки проекту «Локальна історія» (м. Львів), та частина фотопроекту Андрія Германа (Київ) з історії втрачених храмів Києва.
Родзинкою виставки є колекція раритетних видань з історії формування УАПЦ у 20-40-ві роки ХХ ст. з приватного зібрання колекціонера та друга музеїв Дмитра Піркла (м. Дніпро).
За матеріалами Департаменту інформації УГКЦ та Національного музею «Меморіал жертв Голодомору»Прес-служба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
Локації
Персони
Владика Андрій Хім’якЄпископ-помічник Київської архиєпархії УГКЦ, Секретар Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви
