СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиГлава УГКЦ про любов: «Уміння любити — це первинна ознака християнської спільноти»
Християни з давніх давен хотіли навчитися любити. Великим лихом сучасного світу і культури є те, що ми навіть уміємо на Місяць літати, але не вміємо любити. Про це сказав Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав під час Літургії в Патріаршому cоборі Воскресіння Христового.
Слова Євангелія про любов, каже Предстоятель, любов навіть до ворогів, проповідувані в різних часах і культурах, в особливий спосіб засвідчують божественне походження Христового Євангелія.
Що означає те Слово? «Звідки можна взяти силу здійснити те, до чого в тих своїх повчаннях закликає нас сьогодні Христос? Часом відповідь на ці слова була дуже іронічна — утопічна. Бо це гарна ідея, але реально людині здійснити її неможливо. Але якщо ми вслухаємося у слово, яке нині Бог до нас промовляє, почуємо, що тут ідеться не зовсім про людську здатність любити. У тих словах нагірної проповіді Христос нам голосить добру новину про любов Божу до нас. Бо це Бог любить своїх ворогів. Його любов до людини є безумовною. Наш Творець і Спаситель не виставляє нам умов для того, аби нас любити. Бо Він є любов’ю», — відзначив Блаженніший Святослав.
Глава УГКЦ наголосив, що Господь любить і добрих, і злих. Він є той, який любить, не очікуючи взаємності. Він любить і невдячних, грішників. Він любить своїх ворогів.
«Якщо ми покладемо собі руку на серце і усвідомимо все те, що ми від Бога отримали, хіба можемо ми йому відповісти рівнозначною взаємністю?! Він бачить нашу заслугу лише тоді, коли ми у своєму житті, у своїй поведінці віддзеркалюємо Його. Коли ми Його наслідуємо. Коли ми чинимо так, як чинить Він сам», — наголосив проповідник.
Тому сьогоднішнє Євангеліє, зауважив він, закінчується словами: «Будьте милосердні так, як милосердним є Отець ваш Небесний».
Предстоятель каже, що коли ми любимо тих, хто нам приємний, то, властиво, любимо себе. Коли чинимо добро, підсвідомо очікуючи отримати назад від тієї людини те добро, яке їй зробили, тоді ми любимо себе, власне добро, а не добро тої людини, щодо якої ми є добрі.
«Справжня любов є чиста. Безкорислива», — нагадує Предстоятель УГКЦ.
«Усього, що людина у своєму житті чинить свідомо і добровільно, мусить навчитися. Якщо любов є вершиною здатності людини чинити вчинки свідомі й добровільні, ми скажемо, що мусимо навчитися любити», — вважає Блаженніший Святослав.
Предстоятель вважає, що наші сім’ї, наші церковні спільноти мають своїм первинним завданням бути школою любові. Бо не можна казати, що я вірю в Бога, якщо я не люблю брата свого, каже євангелист Іван.
За матеріалами Департаменту інформації УГКЦПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
