СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиЄвангеліє від Марії. День дев’ятнадцятий: Сучасна жінка
Я згадав про важливе значення жінки у суспільстві зокрема через її відчуття та інтуїцію до іншого, слабкого й незахищеного; я радію, що бачив багатьох жінок, які розділили деякі душпастирські обов’язки із священниками в духовному супроводі осіб, родин і груп, а також у богословських роздумах; і сподіваюся, що в Церкві розширяться горизонти жіночої присутності, такої проникливої і наполегливої (пор. Радість Євангелія, п. 103).
Жінка та захист людини
Слово «церква» — жіночого роду. Великий богослов Ганс Урс фон Бальтазар дуже багато працював над цією темою: Марійський принцип провадить Церкву разом із Петровим. Діва Марія важливіша за будь-якого єпископа чи апостола. Триває богословське поглиблення. Кардинал Рилко з Радою мирян працює над цим питанням із багатьма жінками-експертами з різних царин. І це ми повинні поглибити. Сьогодні через культурну кризу жінка перебуває на першій лінії боротьби, щоб захистити людське.
Жінки в Євангеліях
У Новому Завіті у визнанні віри лише чоловіки згадані як свідки Воскресіння, апостоли, а не жінки. Причина цього та, що, відповідно до Юдейського закону тих часів, жінок і дітей не вважали надійними, достовірними свідками. Однак у Євангеліях жінки мають основну роль. Тут ми можемо скористатись аргументом на користь історичності Воскресіння: якби воно було вигаданим фактом у ті часи, то не було б пов’язане зі свідченням жінок. Навпаки, євангелісти просто розповідають про те, що сталося: жінки стали першими свідками. Це вказує на те, що Бог не вибирає за людськими критеріями. Першими свідками народження Ісуса були пастухи, прості й покірні люди, а першими свідками Воскресіння — жінки. Це чудово, і це — місія жінок і матерів, яка полягає у тому, щоб свідчити своїм дітям та внукам, що Ісус живе, що Христос Воскрес! Матері і жінки, давайте це свідчення! Для Бога важливі наші серця настільки, наскільки ми відкриті на Нього, чи ми схожі на дітей, які сповнені довіри. Але це також наводить нас на роздуми, як у Церкви й на шляху віри жінки мали й мають особливу роль, яка полягає у тому, щоб відчиняти двері Господу, слідувати за Ним і пізнавати Його обличчя, оскільки очі віри завжди потребують простого і глибокого погляду любові. Апостолам і учням важче повірити у Воскресіння Христа, ніж жінкам! Петро біжить до гробу, але зупиняється перед порожнім гробом; Тома потребує доторкнутися руками до ран на Ісусовому тілі. Також на нашому шляху віри важливо знати й відчувати, що Бог нас любить, не бійтеся любити Його; віру визнають устами і серцем, словом і любов’ю.
Гідність жінки
За останні десятиліття, окрім культурних та соціальних змін, великих змін зазнали також ідентичність і роль жінки у родині, суспільстві та Церкві. Загалом зросла участь і відповідальність жінок.
У цьому процесі перемін важливими були і є вчення пап. Особливо згадуємо Апостольський лист Івана Павла ІІ Гідність жінки 1998 про гідність і покликання жінки, документ, який в дусі вчення Другого Ватиканського Собору визнав моральну силу жінки, її духовну силу (пор. п. 30). Пригадаймо також послання миру з нагоди Світового дня молоді 1995 р. на тему «Жінка — вихователька миру».
Я згадав про важливе значення жінки у суспільстві зокрема через її відчуття та інтуїцію до іншого, слабкого й незахищеного; я радію, що бачив багатьох жінок, які розділили деякі душпастирські обов’язки із священниками в духовному супроводі осіб, родин і груп, а також у богословських роздумах; і сподіваюся, що в Церкві розширяться горизонти жіночої присутності, такої проникливої і наполегливої (пор. Радість Євангелія, п. 103).
Щиро сподіваюся, що ці нові простори й відповідальність, які відкрилися, згодом зможуть розширюватися через присутність й активність жінок у церковному середовищі, і у світському, і у професійному, не забуваючи про незамінну роль у сім’ї. Делікатність, особливе відчуття і ніжність, якими наділена багата жіноча душа, виявляють не тільки справжню силу родинного життя і поширення безтурботної та гармонійної сфери, а й дійсність, без якої людське покликання не було б реалізоване. І це важливо. Без цієї постави, без цих жіночих якостей людське покликання не може бути реалізоване.
Якщо у праці та публічній сфері важливим є внесок жіночого таланту, то такий внесок істотний чи головний у родинному середовищі, яке для нас, християн, не лише приватне місце, але й «домашня Церква», для якої здоров’я і розвиток є умовою здоров’я і розвитку Церкви і самого суспільства. Думаймо про Богородицю: Богородиця у Церкві творить те, чого не можуть створити священники, єпископи і папи. Вона є справжнім жіночим генієм. І думаймо про Богородицю в родинах. Що чинить Богородиця в якійсь родині? Присутність Богородиці в домашньому середовищі сьогодні як ніколи виявляється необхідною, щоб передавати майбутнім поколінням основні моральні принципи та віру.
Тут спонтанно запитаймо себе: як можливо зростати в ефективній присутності в багатьох середовищах публічної сфери, у праці та в місцях, де ухвалюють важливі рішення, і водночас зберегти присутність та переважну увагу в родині, для родини? І тут маємо розрізняти, що, окрім роздумів про дійсність жінки в суспільстві, передбачена постійна й наполеглива молитва.
У діалозі з Богом, просвіченому Його словом, зрошеному Його ласкою Святих Таїнств, християнка завжди шукає як по-новому відповісти на Господній поклик у контексті нових обставин. Ця молитва завжди підтримана материнською присутністю Марії. Вона, яка берегла свого Божого Сина й випросила перше чудо на весіллі в Канні Галилейській; Вона, яка була присутньою на Голготі та під час Зіслання Святого Духа, вказує нам дорогу, якою маємо пройти, щоб поглибити значення і роль жінки в суспільстві та бути цілковито вірними Господу Ісусові Христу і вашій місії у світі.
† Папа Франциск
На фото: Рудківська чудотворна ікона Матері Божої «Одигітрія»
