СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиЄпископ Микола Семенишин освятив богослужбову каплицю Пресвятої родини у с. Вовчинець
9 грудня, у свято Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці святою Анною, в селі Вовчинець Івано-Франківської громади відбулася особлива духовна подія — посвячення богослужбової каплиці Пресвятої Родини. Чин посвячення та Архиєрейську Божественну Літургію очолив владика Микола Семенишин, єпископ-помічник Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ.
На святкування чисельно зібралися парафіяни, місцеві мешканці, діти та молодь, учасники братерської спільноти «Лицарі Колумба», представники місцевої влади та інші запрошені гості. У співслужінні численних священнослужителів Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ владика Микола освятив хресне знамено, встановлене на парафіяльному подвір’ї як початок будівництва майбутнього храму Пресвятої родини. Про це пише Департамент інформації Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ.
Відтак, увійшовши до храму, опісля урочистого зодягання, єпископ освятив каплицю. Продовжилися моління урочистою Архиєрейською Божественною Літургією. У богослужіннях взяли участь: о. Назар Кібель, адміністратор парафії, о. Іван Яковлюк, протопресвітер Північного протопресвітеріату, а також запрошені священнослужителі.
Звертаючись до вірних у своїй проповіді, єпископ наголосив, що сьогоднішнє свято відкриває перед нами глибину Божої любові та вірності до людини. «Навіть коли людина тікає, ховається чи спокушається голосом диявола, Господь не полишає її. Він кличе: „Де ти?“ — і цей голос звучить у кожній людській історії», — мовив проповідник.
Роздумуючи над постатями праведних Йоакима й Анни, владика Микола підкреслив їхню невтомну довіру до Божого Провидіння: «Вони не нарікали, не піддавалися сумнівам тих, хто питав: „Де ваш Бог?“ Навпаки, постом, молитвою та витривалістю вони відповідали Богові: „Ми довіряємо Тобі“. І Господь обдарував їх чудесним зачаттям Марії — Тої, що стане Матір’ю Спасителя світу».
Проповідник звернув увагу й на жертвенність подружжя, які, довгі роки очікуючи дитину, віддали її Богові: «Анна, отримавши бажаний дар, не тримала його для себе. Вона принесла Марію до храму, бо знала: усе, що ми маємо, — від Бога, і найвищий вияв вдячності — віддати Богові найцінніше. Це урок і для нас: довіряти Йому навіть тоді, коли логіка каже протилежне».
«Ми сьогодні відповідаємо Богові: „Я тут, Господи!“ — у Твоєму домі, в сопричасті з Тобою. Нехай ця відповідь буде не лише словами, але й станом нашого серця», — зазначив єпископ.
Звертаючись до присутніх, він додав: «Свято Непорочного Зачаття нагадує нам, що Бог здатен творити диво там, де людина вже втрачає надію. Тож нехай приклад праведних батьків Пресвятої Богородиці укріплює нас у довірі, терпеливості та вірності Божому слову».
Опісля Літургії у храмі лунало «Многоліття» для всіх вірних, які носять ім’я Анна. Також були зачитані й вручені грамоти від архиєпископа і митрополита Івано-Франківського Володимира Війтишина. Їх вручили тим, хто своєю працею, жертовністю й турботою сприяє розвиткові парафії та прикрашає Божий храм.
Після цього зі словом подяки звернувся о. Назар Кібель, висловивши вдячність владиці Миколі за батьківську опіку та підтримку, усім жертводавцям — за їхні відкриті серця та щедрість, а також усім парафіянам, які прибули цього дня, щоб спільно розділити радість освячення каплиці. Отець Назар повідомив, що незабаром на парафіяльному подвір’ї розпочнеться будівництво храму Пресвятої родини, а також закликав громаду до подальшої єдності та співпраці й наголосив, що спорудження святині — це спільна духовна місія.
Отець Іван Яковлюк, протопресвітер Північного протопресвітеріату, привітав о. Назара та зазначив, що будівництво храму — праця нелегка, але необхідна: «Перш за все маємо будувати храм людських душ — і тоді постане храм як будівля».
На завершення у святині піднесено пролунала молитва «Боже Великий, Єдиний», у якій вірні щиро благали Господа про мир для України та якнайшвидшу перемогу у війні.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
