Декада місійності. День перший — Божа любов, що дарує радість
Продовжуємо Декаду місійності. Сьогодні о. Андрій Микитюк, співорганізатор цієї ініціативи у Мельбурнській єпархії Святих верховних апостолів Петра і Павла, застановляється над темою «Божа любов, що дарує радість».
Дорогі у Христі,
В 1-ий день Декади Місійності роздумаймо над Божою Любов’ю, що дарує радість.
Євангеліє від Йоана 14, 1–11
Хай не тривожиться серце ваше! Віруйте в Бога, віруйте й у мене. В домі Отця мого багато жител. Коли б не так, то я сказав би вам; іду бо напоготовити вам місце. І коли відійду і вам місце спого-тую, то повернуся і вас до себе візьму, щоб і ви були там, де я. Куди ж я йду — ви знаєте путь.» «Господи, — каже до нього Тома, — не знаємо, куди ти йдеш. І як нам знати тую путь?» Ісус до нього: «Я — путь, істина і життя! Ніхто не приходить до Отця, як тільки через мене. Якщо б ви мене пізнали, то й Отця мого пізнали б. Відтепер знаєте його і бачили.» А Филип йому: «Господи, покажи нам Отця, і вистачить для нас.» «Скільки часу я з вами, — каже Ісус до нього, — а ти мене не знаєш, Филипе? Хто мене бачив, той бачив Отця. Як же ти говориш: Покажи нам Отця? Невже не віруєш, що я в Отці, а Отець у мені? Слова, які проказую до вас, не від себе проказую. Отець, який перебуває в мені, — він творить діла. Тож вірте мені, що я в Отці, й Отець у мені. А коли ні, то з-за самих діл вірте.
Предвічний Творець, Бог миру і добра, ділиться своєю незбагненною потугою з усім світом і творить своїми синами та дочками тих, кого Син Божий називає «миротворцями» (Мт 5, 9). Він забезпечує захист своїх вірних воїнів, що, ризикуючи власним життям, стали на захист свого народу. Бог є для кожного з них силою і міццю, вірною опорою у миті випробувань і світлим обрієм у сутінках загроз.
Як у битві Давида з Голіафом, Він увінчує зусилля наших воїнів перемогою добра над злом, правди над брехнею, справедливості над кривдою. Воїни зупиняють зло на собі. Милосердний Господь підводить кожного воїна, який спотикається; знаходить кожного, хто загубиться; звеселяє кожного, зраненого серцем; а наприкінці світу дарує воскресіння усім полеглим за своїх братів і сестер. Тому ми не загинемо, а переможемо, бо сам Господь є надійною опорою для українського війська і народу — його щитом і його надією.
Молімося за усіх захисників — воїнів та про Божу опіку над ними:
- Отче наш…
- Богородице Діво…
- Слава Отцю…