«Божа любов виявилася сильнішою від усякого зла», — владика Богдан Дзюрах

17 квітня 2024

«Ми сьогодні повертаємося у Страсну п’ятницю і з перспективи Великодня роздумуємо над тією трагедією, яка сталася на горі Голгофі, і, що було після неї. На горі Голгофті, здавалося, панувало зло. Смерть, бездиханне тіло, озброєна сторожа при гробі, важкий камінь, яким завалений вхід до гробу. Здавалося, що зло тріумфує, несправедливість взяла верх над правдою, ненависть над любов’ю. А насправді у Страсну п’ятницю ще не все скінчилося. Це був початок нашого спасіння». Такими словами владика Богдан Дзюрах розпочав свою проповідь у неділю Мироносиць за григоріанським календарем, 14 квітня 2024 року, у катедральному храмі Покрову Пресвятої Богородиці м. Мюнхен.

«Божа любов виявилася сильнішою від усякого зла», — владика Богдан Дзюрах

Єпископ, беручи до уваги текст недільного Євангелія (Мр. 15, 43–16,8), де описано як Йосип з Ариматеї прийшов до Пилата і просив тіло Ісуса, щоб його поховати, а потім слідує опис як жінки мироносиці рушають до гробу, щоб намастити тіло Ісуса пахощами, зауважив, що кожне слово, яким євангелист описує прихід цих жінок є описом надії.

Перехід від суботи до неділі

«„Субота минула“ — минув Старий Завіт з його численними приписами, з законом Мойсея, яким Господь виховував свій народ, приготовляючи його до цього нового дня — Нового Завіту, нової сторінки історії усього людства», — сказав проповідник, розпочавши свої розважання над деталями, якими євангелист описує прихід мироносиць.

«„Рано вранці, першого дня тижня“ — це перший день в історії людства, коли над людством, яке досі сиділо в тіні смерті і було приречене на смерть, сходить сонце воскресіння. А панування смерті закінчилося, бо від смерті визволив нас Христос воскреслий. Настало вічне життя, яке засяяло із гробу, вийшло з гробу, народилося зі смерті. Коли зло зробило свою темну справу, руки Пилата вже обсохли від води, а руки воїнів від невинно пролитої крові, Бог продовжував діяти силою своєї вірної, всеперемагаючої та вічної любові», — сказав апостольський екзарх.

Сила Божої любові перемагає

Далі владика Богдан описав силу Божої любові, яка діяла у людях, про яких євангалест Марко згадує у цьому недільному уривку. «Ця Божа любов виявилася сильнішою від усякого зла, від Христових ворогів, сильнішою від ненависті чужих і зрадництва своїх. Вона сильніша від гріха і від самого пекла. І той дух Божої любові діє в учнях і ученицях Христових. Сила Божої любові перемагає в їхніх душах і серцях параліч страху, спонукає їх до дії. Йосиф відважно пішов до Пилата, не боячись того, що його можуть засудити на смерть, бо любов є сильніша від смерті. Так само жінки мироносиці, не зважаючи на небезпеку, ідуть рано до гробу. Можна відібрати життя носія любові, але неможливо вбити любові, бо любов — це не просто прикмета Бога, а Його внутрішня природа, це — Він сам, а Бога нічого не може подолати. Тому каже святий Йоан Богослов: „Бог є любов і, хто перебуває в любові, той перебуває у Бозі, і Бог перебуває у ньому“. Бог перебуває у людині, яка перебуває у любові. І така людина є нездоланною. Саме таку любов мали жінки мироносиці і праведний Йосиф з Ариматеї. Саме про таку любов каже святий апостол Павло, коли говорить, що любов усе зносить, усе перетерпить. Така любов ніколи не минає, така любов усе перемагає. Перед силою такої любові неминуче падають рабські окови, відкриваються казимати тюрем, перед нею падуть престоли тиранів і імперій», — мовив архиєрей.

Любов, яка горить, палає у серцях наших захисників

Далі проповідник звернув увагу присутіх у храмі до подій війни в Україні, відзначаючи силу Божої любові у боротьбі зі злом, яким є російські окупанти. «Імперія розпадеться, коли над Україною зійде вкраїнське сонце — ця любов, яка сьогодні сходить і сяє на весь світ на сході України. Любов, яка горить, палає у серцях наших захисників, волонтерів, медиків, капеланів, всіх, хто, жертвуючи своїм життям захищає і відстоює нашу гідність, наше майбутнє, нашу свободу», — зазначив єпископ.

Віра, надія і любов рухають нас вперед

Наступними словами архиєрей зосередив увагу людей на прочитаному повідомленні одного ведучого з провідного медійного каналу, який повідомив глядачів про свій намір іти на фронт: «Насамкінець хочу попросити вас, щоб у час, коли здається, ніби ця темрява поглинає все навколо, не розгубіть світла всередині самих себе. Це є те, що рухало українською нацією і рухає завжди, це те, що мотивує нас боротися за вільну Україну, яку треба зберегти для наших нащадків. Це ми маємо робити, кожен на своєму місці. Віра і надія рухають нас вперед», — процитував владика Богдан.

Беручи до уваги вище сказане, апостольський екзарх підсумував наступне: «Віра, надія і всеперемагаюча любов рухали мироносицями, праведним Йосифом і будуть рухати кожним із нас, якщо ми дозволимо нашому сонцю засяяти у наших душах. Це українське сонце — це рівно ж світло Христового Євангеліє, яке проповідував святий апостол Андрей на Київських пагорбах і бачив славу Божу, яка засяє над нашою землею і над золотоверхим Києвом. Це українське сонце — це сам Господь Ісус Воскреслий з мертвих, наш єдиний Спаситель. Сонце правди, яке усім життя освітлює».

Дозволити, щоб світло Божої присутності огорнуло нас

Відтак єпископ закликав присутніх у храмі людей застановитися над тим, чи у серці й душі кожного особисто є достатньо місця для любові, для Божого Слова, для Христа Воскреслого, який освітлює думки, слова і вчинки людини. «Якщо ми прагнемо, щоб над Україною зійшло Боже сонце і розпочався новий день, і нова сторінка нашої історії, то мусимо дозволити, щоб світло Божої присутності огорнуло нас і, щоб у нашій душі засяяло сонце правди — Христос Господь та Його вічна, безкорислива і вірна до кінця любов», — наголосив архиєрей, закликаючи людей дозволити Богові засяяти у кожному особисто.

«Сонце правди засвітило у серцях конкретних людей: Йосифа, Никодима, Марії Магдалини, Марії матері Якова, Соломії; а далі додайте свої імена. То сонце має засвітити у ваших душах. Тоді зможемо наблизити довгоочікуваний світанок нашого українського Великодня, якого ми дуже прагнемо і за який щоденно молимось», — сказав на завершення своєї проповіді владика Богдан.

Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ