Зростає кількість голодуючих: Святий Престол закликає до солідарності
Хронічний голод і недоїдання не тільки не зникають, а зростають, а в 2020 році, внаслідок економічної кризи, спричиненої пандемією Covid-19, понад 130 мільйонів осіб ризикують стати жертвами нестачі їжі. Святий Престол закликає до солідарності та міжнародної співпраці.
Приблизно 690 мільйонів людей постраждали від голоду в 2019 році, що на 10 мільйонів більше порівняно з 2018 роком і на 60 мільйонів — за останні п’ять років. Про це повідомляє Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO) в останньому звіті про «Стан продовольчої безпеки та харчування у світі», опублікованому 13 липня 2020 року. Цей звіт, що є найавторитетнішим глобальним моніторингом поступу в боротьбі з голодом та недоїданням у світі, з’явився завдяки співпраці ФАО, Міжнародного сільськогосподарського фонду (IFAD), Дитячого фонду (Юнісеф), Всесвітньої продовольчої програми ООН (ВПП) та Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ).
Далекі від подолання голоду в світі
У передмові керівники п’яти відомств підкреслюють, що через п’ять років після того, як світові лідери зобов’язалися до 2030 року покінчити з голодом, продовольчою небезпекою та всіма формами недоїдання, нам ще далеко до досягнення цієї мети.
Коментуючи дані цього звіту в інтерв’ю для Радіо Ватикану — Vatican News, Постійний спостерігач Святого Престолу при ФАО монсеньйор Фернандо Чіка Арельяно зазначив, що продукти харчування є в наявності, але вони недоступні для всіх, або не є достатньо поживними і можуть викликати різні захворювання. В цьому контексті священик вказав на важливість виховання дітей до здорового харчування.
Стосовно шляхів боротьби з недоїданням, він підкреслив, що ця проблема пов’язана з бідністю, нерівністю та несправедливістю, які можна подолати лише завдяки міжнародній солідарності та співпраці. Прикладами конкретних дій, за його словами, може бути підтримка малих виробників та зменшення цін на основні поживні продукти харчування.
Регіони світу з найбільшою кількістю голодуючих
Згідно з даними звіту про «Стан продовольчої безпеки та харчування у світі», найбільша кількість тих, що недоїдають, мешкають в Азії (381 мільйон). На другому місці — Африка (250 мільйонів), потім йдуть Латинська Америка та Карибські острови (48 мільйонів). Загальний відсоток голодуючих мало змінився, але абсолютна кількість різко зростає разом із зростанням світового населення за останні п’ять років. Отже, це означає, що існують великі регіональні відмінності: у відсотковому відношенні в Африці найгірша ситуація: 19,1 % її мешканців недоїдають. Це понад удвічі більше, ніж у Азії (8,3 %) та в Латинській Америці та Карибському басейні (7,4 %). Однак, враховуючи тенденції, що прослідковуються на кожному континенті, автори звіту зазначають, що в 2030 році в Африці мешкатиме більше половини всіх людей світу, що страждатимуть від хронічного недоїдання.
Ціна пандемії
У звіті наголошується, що пандемія Covid-19 вже спричинилася до того, що 83 мільйони людей опинилися в умовах голоду, але, на жаль, до кінця року, внаслідок економічної кризи, ця цифра може зрости до 132 мільйонів. Найбільша кількість людей, що страждає від нестачі їжі, проживає в Азії, але це явище швидко поширюється також і в Африці.
Заклик до дії
Автори звіту про «Стан продовольчої безпеки та харчування у світі» закликають до трансформації продовольчих систем, аби зменшити витрати на поживну їжу та збільшити економічну доступність здорових продуктів харчування. Вони пропонують урядам переглянути стратегії харчування та сільського господарства; працювати над зменшенням факторів зростання витрат на виробництво, зберігання, перевезення, купівлю та продаж продовольства, зменшуючи також неефективність та марнотратство харчових продуктів; підтримувати дрібних місцевих виробників, які хочуть вирощувати та продавати поживніші продукти та забезпечувати їм доступ до ринків; віддати перевагу забезпеченню харчуванням дітей як найбільш потребуючої категорії; пропагувати нову поведінку через освітньо-виховні заклади та ЗМІ; включити харчування в національні системи соціального захисту та інвестиційні стратегії.
За матеріалами VaticanNewsПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ