Як була віднайдена книга блаженного священномученика Василя Величковського, яка налякала комуністів
Греко-католицький священник-редемпторист із Канади Іван Сіянчук розповів, як була віднайдена книга, яку написав у Львові блаженний священномученик Василь Величковський. Мова йде про «Історію Чудотворної Ікони Матері Божої Неустанної Помочі». Саме написання цієї книги стало головною підставою для другого ув’язнення владики Василя комуністичною владою в 1969 році.
Отець Іван Сіянчук нагадав про те, чому владика Василій Величковський вирішив написати саме таку книгу. Річ у тім, що в 1866 році папа Пій IX подарував редемптористам ікону Матері Божої Неустанної Помочі, кажучи: «Йдіть і поширюйте Її велич по всьому світу». У 1966 році випадав 100-літній ювілей цієї події. Тому блаженний Василій задумав зробити щось, аби вшанувати цю дату. Це був час підпілля Греко-католицької церкви в Україні, тому будь-яка подібна діяльність була забороненою. Про це розповідає релігійний інтернет-ресурс «Духовна велич Львова».
«Я бачив її в музеї атеїзму у Львові»
Далі о. Іван Сіянчук у своєму відеоролику в YouTube розповів історію віднайдення книги свщмч. Василя Величковського, яка, здавалось би, назавжди втрачена: «Коли ми робили дослідження про блаженного з людьми з України, які його знали, а це сестри-монахині, священники, миряни, нам вже тоді було відомо, що головною причиною його арешту була ця книжка. Ми почали питати сестер, чи вони бачили цю книжечку, і почули відповідь: „Так, блаженний Василь давав мені цю книжку для редагування“. Ми навіть знайшли дощечку, на якій він її писав».
За словами священника, на той час існувала думка, що йдеться про брошуру, а не про повноцінну книгу. Однак її пошуки тривали. Знайти навіть копію було складно, оскільки тримати подібну літературу у себе вдома в радянські часи було дуже небезпечно. Та все ж не марно сказано в Євангелії: «Шукайте, і знайдете».
«Ми знайшли кількох сестер, які редагували цю книжку. А одного дня ми прийшли до єпископа Михайла Сабриги, який був єпископом Тернопільським і знав єпископа Василя дуже добре. Він був висвячений блаженним Василем на диякона. Під час інтерв’ю з ним, ми запитали, чи він бачив і чи знає щось про брошуру, яку блаженний написав і за яку був арештований. „Так, я бачив її в музеї атеїзму у Львові як приклад антирадянської літератури“, — відповів владика Михайло», — пригадує о. Іван Сіянчук.
Музей атеїзму в радянські часи був при Домініканському соборі у Львові.
«Як тільки ми змогли, то подалися до цього музею. Там ми знайшли ризи, які належали блаженному Василю, і які були неправильно підписані, як речі єпископа Йосифа Величковського. Але книжки там не було. Ми подалися до Беатифікаційного центру Слуги Божого Андрея Шептицького… Поспілкувалися з особою, яка там працювала в архіві, і запитали, чи вона не знає когось, хто працює в Музеї атеїзму, який на той час вже називався Музеєм історії релігії», — розповідає священник.
«Так, я знаю с. Герарду, яка працює там і є сестрою Милосердя Згромадження св. Вінкентія», — пролунала відповідь. Було пів третьої дня. Наступного дня — в п’ятницю зранку — отець Іван мав вже відлітати до Канади. Треба було ще встигнути багато чого зробити, а номера телефону сестри Герарди у нього не було.
“Історія Чудотворної Ікони Матері Божої Неустанної Помочі” і дощечка, яку використовував для її написання блаж. Василь Величковський. Фото: Андрій Толстой
«Боже, допоможи нам у спосіб, тільки Тобі відомий»
«Ми покидали центр (Беатифікації Андрея Шептицького, ред.) сумними, з одною думкою: „Боже, допоможи нам у спосіб, тільки Тобі відомий“. І як ми вже виходили… хтось в цей час ввійшов у приміщення центру. Це була сестра Герарда. Ми швидко представили їй нашу справу… Вона пообіцяла пошукати, і зробила це».
Разом іще з одним священником, який мав знайомих у музеї, сестра знайшла копію книжки блаженного Василія у сховищі. Оскільки взяти її звідти вони не могли, то зробили фотокопію, яку вислали до Канади. Це був не буклет, це була книжка.
«Ми знали одну жінку в Україні, пані Ірину Іванкович, яка взяла манускрипт, текст якого був набраний на друкарській машинці, а справки були зроблені вручну. Вона набрала текст книжки українською мовою на комп’ютері і ми мали свою копію оригіналу», — продовжив спогади о. Іван Сіянчук.
«Я повернуся за рік і закінчу цю книжку»
За словами священника, з цим манускриптом пов’язана цікава історія. Коли вони його отримали, то через велику зайнятість майже рік його не рухали. Та плани змінилися, коли почули свідчення сестри Юстини. Вона мала коротку зустріч з блаженним Василем у Києві, коли він був звільнений після другого арешту у 1972 році.
«Вони мали коротку розмову, вийшовши з готелю на прогулянку, щоб їх ніхто не прослуховував. Блаженний Василь сказав с. Юстині: „Пам’ятаєш книжку про Матір Божу Неустанної Помочі, над якою я працював? Я повернуся за рік і закінчу цю книжку“. Блаженний Василь не повернувся до України, тому що помер в Канаді. Коли я почув про його намір, то негайно взявся за приготування манускрипту до друку. Ми також переклали цю книжку англійською мовою. Бачимо, що це не брошурка, а справжня книжка, англійська версія якої налічує 266 сторінок. Через цю книжку блаженний був арештований 27 січня 1969 року (у Львові, ред.) та засуджений на три роки ув’язнення у місті Комунарськ (тепер Алчевськ, ред.) Луганської області, яке зараз перебуває під російською окупацією. Цей буклет міг би загубитися у сховищах музею і на нього могли б ніколи не звернути увагу, але завдяки Божій благодаті ми його знайшли, і тепер він доступний для читання та надихає нас», — засвідчив о. Іван Сіянчук.
З вироку Львівського обласного суду блаж. Василю Величковському – першим звинуваченням йде написання книги про історію чудотворної ікони Божої Матері Неустанної Помочі. Фото: Андрій Толстой
Священик розповів, що станом на сьогодні є щонайменше дві копії, які були набрані в часи підпілля на друкарській машинці. Вони були зшиті вручну, також вручну була пришита палітурка.
«Цей зроблений в домашніх умовах буклет ми маємо в нашому музеї (в Канаді, ред.). Друга копія — в музеї блаженного Василя у Львові. Ми знайшли дві копії, але (раніше, ред.) була велика небезпека, що вони могли бути втрачені і ніхто би про них не знав. Ми дякуємо Богові за Його ласку та милосердя, що Він допоміг нам знайти цей буклет чи книжку, яку написав блаженний Василь і за яку він отримав мученицький вінець», — завершив свою розповідь о. Іван Сіянчук.
Нагадаємо, що унікальну працю блаженного священномученика Василія (Величковського) «Історія Чудотворної Ікони Матері Божої Неустанної Помочі» можна придбати у львівській квартирі-музеї блаженного. Також там можна придбати й інші праці, пов’язані зі священномучеником Василієм, зокрема книгу спогадів про нього, що вийшла друком минулого року. Про це повідомив хранитель музею Тарас Гуль.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ