СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиЯк була віднайдена книга блаженного священномученика Василя Величковського, яка налякала комуністів
Греко-католицький священник-редемпторист із Канади Іван Сіянчук розповів, як була віднайдена книга, яку написав у Львові блаженний священномученик Василь Величковський. Мова йде про «Історію Чудотворної Ікони Матері Божої Неустанної Помочі». Саме написання цієї книги стало головною підставою для другого ув’язнення владики Василя комуністичною владою в 1969 році.
Отець Іван Сіянчук нагадав про те, чому владика Василій Величковський вирішив написати саме таку книгу. Річ у тім, що в 1866 році папа Пій IX подарував редемптористам ікону Матері Божої Неустанної Помочі, кажучи: «Йдіть і поширюйте Її велич по всьому світу». У 1966 році випадав 100-літній ювілей цієї події. Тому блаженний Василій задумав зробити щось, аби вшанувати цю дату. Це був час підпілля Греко-католицької церкви в Україні, тому будь-яка подібна діяльність була забороненою. Про це розповідає релігійний інтернет-ресурс «Духовна велич Львова».
«Я бачив її в музеї атеїзму у Львові»
Далі о. Іван Сіянчук у своєму відеоролику в YouTube розповів історію віднайдення книги свщмч. Василя Величковського, яка, здавалось би, назавжди втрачена: «Коли ми робили дослідження про блаженного з людьми з України, які його знали, а це сестри-монахині, священники, миряни, нам вже тоді було відомо, що головною причиною його арешту була ця книжка. Ми почали питати сестер, чи вони бачили цю книжечку, і почули відповідь: „Так, блаженний Василь давав мені цю книжку для редагування“. Ми навіть знайшли дощечку, на якій він її писав».
За словами священника, на той час існувала думка, що йдеться про брошуру, а не про повноцінну книгу. Однак її пошуки тривали. Знайти навіть копію було складно, оскільки тримати подібну літературу у себе вдома в радянські часи було дуже небезпечно. Та все ж не марно сказано в Євангелії: «Шукайте, і знайдете».
«Ми знайшли кількох сестер, які редагували цю книжку. А одного дня ми прийшли до єпископа Михайла Сабриги, який був єпископом Тернопільським і знав єпископа Василя дуже добре. Він був висвячений блаженним Василем на диякона. Під час інтерв’ю з ним, ми запитали, чи він бачив і чи знає щось про брошуру, яку блаженний написав і за яку був арештований. „Так, я бачив її в музеї атеїзму у Львові як приклад антирадянської літератури“, — відповів владика Михайло», — пригадує о. Іван Сіянчук.
Музей атеїзму в радянські часи був при Домініканському соборі у Львові.
«Як тільки ми змогли, то подалися до цього музею. Там ми знайшли ризи, які належали блаженному Василю, і які були неправильно підписані, як речі єпископа Йосифа Величковського. Але книжки там не було. Ми подалися до Беатифікаційного центру Слуги Божого Андрея Шептицького… Поспілкувалися з особою, яка там працювала в архіві, і запитали, чи вона не знає когось, хто працює в Музеї атеїзму, який на той час вже називався Музеєм історії релігії», — розповідає священник.
«Так, я знаю с. Герарду, яка працює там і є сестрою Милосердя Згромадження св. Вінкентія», — пролунала відповідь. Було пів третьої дня. Наступного дня — в п’ятницю зранку — отець Іван мав вже відлітати до Канади. Треба було ще встигнути багато чого зробити, а номера телефону сестри Герарди у нього не було.
“Історія Чудотворної Ікони Матері Божої Неустанної Помочі” і дощечка, яку використовував для її написання блаж. Василь Величковський. Фото: Андрій Толстой
«Боже, допоможи нам у спосіб, тільки Тобі відомий»
«Ми покидали центр (Беатифікації Андрея Шептицького, ред.) сумними, з одною думкою: „Боже, допоможи нам у спосіб, тільки Тобі відомий“. І як ми вже виходили… хтось в цей час ввійшов у приміщення центру. Це була сестра Герарда. Ми швидко представили їй нашу справу… Вона пообіцяла пошукати, і зробила це».
Разом іще з одним священником, який мав знайомих у музеї, сестра знайшла копію книжки блаженного Василія у сховищі. Оскільки взяти її звідти вони не могли, то зробили фотокопію, яку вислали до Канади. Це був не буклет, це була книжка.
«Ми знали одну жінку в Україні, пані Ірину Іванкович, яка взяла манускрипт, текст якого був набраний на друкарській машинці, а справки були зроблені вручну. Вона набрала текст книжки українською мовою на комп’ютері і ми мали свою копію оригіналу», — продовжив спогади о. Іван Сіянчук.
«Я повернуся за рік і закінчу цю книжку»
За словами священника, з цим манускриптом пов’язана цікава історія. Коли вони його отримали, то через велику зайнятість майже рік його не рухали. Та плани змінилися, коли почули свідчення сестри Юстини. Вона мала коротку зустріч з блаженним Василем у Києві, коли він був звільнений після другого арешту у 1972 році.
«Вони мали коротку розмову, вийшовши з готелю на прогулянку, щоб їх ніхто не прослуховував. Блаженний Василь сказав с. Юстині: „Пам’ятаєш книжку про Матір Божу Неустанної Помочі, над якою я працював? Я повернуся за рік і закінчу цю книжку“. Блаженний Василь не повернувся до України, тому що помер в Канаді. Коли я почув про його намір, то негайно взявся за приготування манускрипту до друку. Ми також переклали цю книжку англійською мовою. Бачимо, що це не брошурка, а справжня книжка, англійська версія якої налічує 266 сторінок. Через цю книжку блаженний був арештований 27 січня 1969 року (у Львові, ред.) та засуджений на три роки ув’язнення у місті Комунарськ (тепер Алчевськ, ред.) Луганської області, яке зараз перебуває під російською окупацією. Цей буклет міг би загубитися у сховищах музею і на нього могли б ніколи не звернути увагу, але завдяки Божій благодаті ми його знайшли, і тепер він доступний для читання та надихає нас», — засвідчив о. Іван Сіянчук.
З вироку Львівського обласного суду блаж. Василю Величковському – першим звинуваченням йде написання книги про історію чудотворної ікони Божої Матері Неустанної Помочі. Фото: Андрій Толстой
Священик розповів, що станом на сьогодні є щонайменше дві копії, які були набрані в часи підпілля на друкарській машинці. Вони були зшиті вручну, також вручну була пришита палітурка.
«Цей зроблений в домашніх умовах буклет ми маємо в нашому музеї (в Канаді, ред.). Друга копія — в музеї блаженного Василя у Львові. Ми знайшли дві копії, але (раніше, ред.) була велика небезпека, що вони могли бути втрачені і ніхто би про них не знав. Ми дякуємо Богові за Його ласку та милосердя, що Він допоміг нам знайти цей буклет чи книжку, яку написав блаженний Василь і за яку він отримав мученицький вінець», — завершив свою розповідь о. Іван Сіянчук.
Нагадаємо, що унікальну працю блаженного священномученика Василія (Величковського) «Історія Чудотворної Ікони Матері Божої Неустанної Помочі» можна придбати у львівській квартирі-музеї блаженного. Також там можна придбати й інші праці, пов’язані зі священномучеником Василієм, зокрема книгу спогадів про нього, що вийшла друком минулого року. Про це повідомив хранитель музею Тарас Гуль.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦПерсони
Владика Василь ВеличковськийАрхиєпископ Луцький, адм. місцеблюститель Глави УГКЦ, блаженний священномученик УГКЦ
