Владика Йосафат Мощич: «Вічний і складний до розуміння Бог стає водночас простим і убогим»

РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ

преосвященного владики Йосафата Мощича,
єпарха Чернівецького

«Сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель,

Христос рождається! Славімо Його!

За світлом зірки

Возлюблені у Господі! Кожен з нас любить споглядати світло, особливо коли бачимо дивне сяйво у різних кольорах і відтінках. Нас вабить дивитися на розпалений вогонь в печі чи навіть у полі, наш слух милує як потріскують дрова, а свіжий запах сіна чи навіть диму приваблює наш нюх. У такій красі і простоті прийшов на світ Син Божий. Вічний і складний до розуміння Бог стає водночас простим і убогим, більше того приходить як беззахисне дитя, що потребує опіки і любові: Марії і Йосифа, товариства пастухів, поклоніння і дарунків достойних мудреців. Дивним є те, що це Дитя проситься до нашого дому і кожному хто Його прийме, і буде слідувати за ним, обіцяє Своє Царство і нову якість життя.

В дорозі до Вертепу

Справді сьогодні багато людей йдуть до Вертепу за новим Світлом, яке прийшло у наш світ, але з доволі різною мотивацією і цікавістю. Для одних, які хочуть прийти до вертепу, це нове життя і нові євангельські цінності Дитятка не вигідні, бо вони не хочуть нічого міняти в своєму полагодженому житті. Тому бажають як Ірод і його свита, позбутися Новонародженого, щоб це Світло не порушувало їхньої темряви і не виявило їхніх лихих учинків; вони не вірять, що можуть змінитися.

Від грішників до праведних

Натомість, є велика сила народу, які приходять до ясел вже як паломники, які увірували, прийняли Месію і його Євангеліє життя. Вони стараються все правильно виконувати, зберігати заповіді навіть змалку, з трепетом зберігати обрядові приписи, що можна і що не можна робити в святий день. Стараються знати щось і вивчити про Бога.

Від праведних до слуг

Але до новонародженого Царя сьогодні приходять особи, які не тільки вже увірували і йому поклоняються, але й хочуть йому послужити, обдарувати його тим, що мають: золото, ладан і миро, які Свята Родина щиро приймає. Також прибігають пастирі, хоч дуже вбогі і з порожніми руками, але перші стали піднесеними до гідності бачити ангельску прославу Месії, та стали учасниками дивного Божого Таїнства, яке увірвалося в світ людей, щоб його преобразити.

Від слуг до дітей Божих

Наша віра не є статичною, а в постійному зрості, або ж швидко вивітрюється. Однак, коли ми в нашому служінні Дитятку-Ісусу все більше приймаємо Його благодать, тобто безкорисливу любов до нас, тоді й ми, в свою чергу, уподібнюємося до Його дітей, Божих дітей. Добре це підкреслює євангелист Йоан: «Котрі ж Його прийняли, тим дало змогу дітьми Божими стати, тим, що вірують в ім’я його…» (Йо. 1, 12). Дитина розуміє і щоденно визнає себе залежною від батька і матері, без яких не може обійтися, вона постійно потребує любові, уваги, засобів до життя. Якщо всі ми охрещені і віруючі так себе поводимо перед нашим Господом і визнаємо себе потребуючими Його благодаті, що прийшли без заслуг з порожніми руками, тоді Бог стається нашим Отцем і наповнює наше життя Божественною Любов’ю, новим змістом і стосунками. Усиновлені Божі діти мають Бога за Отця, і вже належать до Божої родини і Його Царства і є викуплені з-під влади диявола і його смерті, яку спокусник через гріх впровадив в життя людей.

Покоління Ісуса входить у Царство Боже

В неділю перед Різдвом ми читали Євангеліє родоводу Ісуса Христа, де в третій групі фактично не має 14 заявлених поколінь, бо від Єхонії до Йосифа є 12 поколінь, тринадцяте з’являється Йосифові від Господа, що він йому додає через Марію, а 14 покоління формують люди, які приймають Ісуса Христа. Тому євангелист пропонує нам стати дитиною живого Бога, Який хоче щоб людина жила, і вічно перебувала у Його Божому Царстві. В родоводі Ісуса також є дивним способом жінки легкої поведінки: як Тамара, Рахав, чужинка Рут, жінка Урії — Варсавія, — з якою Давид согрішив. Спасаюча дія Господа охоплює всіх без винятку людей, а покаяння ж, а отже, і навернення до Господа дає Життя. Бог є творцем людини на свій образ і має намір довести її до своєї подоби.

Євангеліє Ісуса втілюється в місії

Тому всі ми, паломники у вірі, з дитячою потребуючою поставою рухаємося вперед, слідуючи за Дитям сьогодні, на хресті завтра, воскреслим на третій день, зі Святим Духом в П’ятидесятниці продовжуємо писати п’яте Євангеліє нашого особистого життя, як покоління тих, яких відзначив і викупив наш Спаситель — Христос. Ми продовжуємо місію, вірніше Його Євангеліє втілюється і квітне в нашій місії життя. Господь тепер через наше свідчення, приклад і служіння один одному, продовжує кликати і народжувати до Свого Царства люд Божий. Нині ми з вами є Його поколінням, на яких Він покладає доручення зробити учнями новонародженого Дитяти всі народи.

Побажання нашим вірним та людям доброї волі

В цей Різдвяний час вимолюю в Господа, щоб Дитятко-Ісус заново наповнив ваші серця Божественною любов’ю та сповнив великою радістю у Святому Дусі, щоби ви були здатними розділити дар нашої віри і проголошувати цю Благу Вістку усім, що «Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоби кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним» (Йоан. 3, 16)— у ваших сім’ях, родинах, серед друзів, знайомих, вдома чи на чужині.

Вітайте усіх, кого зустрінете «Христос Рождається!», адже наша християнська українська культурна спадщина така багата на вияв нашої віри у часі Різдвяних свят через спів, коляду, родинні відвідини, ділення просфорою з батьками і старшими з наших родин, дійства вертепу, що є домашнім Євангелієм.

Нехай Пресвята Богородиця Мати Божа покриє своїм омофором в окопах — новітніх яслах прифронтової зони — наших захисників, що служать і захищають дитя, батька і рідну матір. Хай вифлиємська зірка провадить і вкаже кожному шлях до нашого Господа Ісуса Христа. Христос рождається! Славімо Його!

† Йосафат Мощич,
єпарх Чернівецький