«Від Бога Отця ми отримали безцінний дар — Божого Сина, Який маленьким немовлям лежить у яслах», — митрополит Володимир Війтишин
В ці радісні дні все нам звіщає Різдво: і щирі вітання, які засилаємо один одному, і ялинка прикрашена, і подарунки, і запах сіна, покладеного під столом; наші оселі наповнюються неповторною святковою атмосферою. Однак ці зовнішні атрибути свята аж ніяк не повинні відволікати нашої уваги від головної суті цієї події: від Бога Отця ми отримали безцінний дар — Божого Сина, Який маленьким немовлям лежить у яслах Вифлеємської стаєнки.
РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ
архиєпископа і митрополита Івано-Франківського
Всечесним та всесвітлішим отцям,
преподобним монахам та монахиням,
возлюбленим братам і сестрам у Христі
Івано-Франківської архиєпархії та митрополії!
Христос Рождається! Славіте Його!
«Таємно родився ти в вертепі,
але небо, Спасе, звістило тебе
всім появою зорі, немов устами.
І вірою мудреців тобі привело,
що кланяються тобі,
тому з ними помилуй нас».
(Тропар Вечірні з Літургією св. Василія Великого)
Дорогі в Христі! В ці радісні дні все нам звіщає Різдво: і щирі вітання, які засилаємо один одному, і ялинка прикрашена, і подарунки, і запах сіна, покладеного під столом; наші оселі наповнюються неповторною святковою атмосферою. Однак ці зовнішні атрибути свята аж ніяк не повинні відволікати нашої уваги від головної суті цієї події: від Бога Отця ми отримали безцінний дар — Божого Сина, Який маленьким немовлям лежить у яслах Вифлеємської стаєнки. Коли ми дивимося на цю подію очима сучасної людини, ми не побачимо всього того, що готує кожна родина перед народженням дитини. Першою колискою Спасителя стають ясла: «І вона породила свого сина первородного, сповила його та поклала в ясла» (Лк. 2, 7). Саме тут ми бачимо Бога, Який став дитятком, що дає нам радість, примирення і злагоду. Наскільки ми відкриті прийняти цей Дар — залежить від нас.
Щоб приготувати у нашому серці місце Спасителеві, потрібно докласти неабияких зусиль. Найперше потрібно застановитися над нашим життям, думками, словами та вчинками й попрощатися з гріхом. І в тиші, в радісному передчутті дива просити Бога відкрити наші очі, щоб побачити потреби ближніх, відкрити вуха, щоб почути голос потребуючих, відкрити наші уста, щоб потішити засмучених. Потрібно перемінити наші серця, щоб у кожному з наших ближніх уміти побачити Христа — Нашого Господа. І служити Йому так, як Він народжується — таємно. Нехай наші добрі діла побачить Небо, яке сповістило всім про Різдво Спасителя.
Очікування народження Дитяти Ісуса було непростим. Так само і нам через дві тисячі років в рідній Україні непросто й тривожно чекати цієї події. Однак цю нашу тривогу Христос перемінить у нашу віру в спасіння та цілковиту довіру до Бога. Якщо ми відійдемо від зовнішніх атрибутів Різдва, зрозуміємо, що немовля, яке народжується у Вифлеємі в яслах таємно, має замешкати у наших серцях, повинно зростати у наших серцях, має формувати нашу особистість, щоб ми стали справжніми людьми Божими.
Нехай кожен з нас відчує потребу слухати Христа — Слово, яке «стало тілом, і оселилося між нами» (Ів. 1, 14), так, як самарянка, що зустріла Ісуса біля криниці й почула Його навчання, яке відноситься і до нас. «Той же, хто нап’ється води, якої дам йому я, — не матиме спраги повіки. Вода бо, що дам йому я, стане в ньому джерелом такої води, яка струмує в життя вічне» (Ів. 4, 14). Пам’ятаймо про це особливо у цьому році, проголошеному Всесвітнім роком Біблії усіма християнськими лідерами й схваленому Святішим Отцем Папою Франциском. Стараймося, щоб Святе Письмо стало настільною книгою в кожній нашій родині.
Нехай у кожному нашому домі, в місцях нашої праці, у нашій багатостраждальній Батьківщині Україні запалає світло віри і правди, бо тільки з допомогою новонародженого Спасителя все зможемо змінити на краще. Нехай цьогорічне Різдво принесе нам мир, спокій і єднання.
У це радісне свято перебуваємо думкою разом з усіма: убогими, хворими, вдовами і сиротами. Особливо хочемо привітати наших військовослужбовців та їхні родини. Запевняємо вас у наших молитвах. Молимося також за наших лікарів, учителів, катехитів, людей усіх професій та станів; за старших віком людей і нашу молодь та за владу, за переселенців та тих, які змушені шукати кращої долі за кордоном.
Споглядаючи на вертеп новонародженого Дитяти Божого Сина, з наших сердець нехай лине прохання: «Яви, о Господи, Нам твоє милосердя, подай нам твоє спасіння» (Пс. 85, 8).
Христос Рождається! Славіте Його!
† Володимир Війтишин,
архиєпископ і митрополит Івано-Франківський
Дано у престольному граді Івано-Франківську
при архикатедральному і митрополичому Соборі Воскресіння Христового
2 січня 2020 року Божого,
в день Передсвяття Різдва Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа;
Св. свщмч. Ігнатія Богоносця.