СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВеликодні привітання єпископів Української Греко-Католицької Церкви. Частина друга
У світлий празник Христового Воскресіння, який цьогоріч Українська Греко-Католицька Церква відзначає 16 квітня 2023 року, єпископи УГКЦ надсилають свої привітання і побажання усім духовним особам, вірним та людям доброї волі. Це свято, за їхніми словами, наповнює наші серця непереборною вірою у перемогу Життя над смертю, Добра над злом, Любові над ненавистю. Саме тому так важливо у цей період зустрітися із Воскреслим Христом.
Пропонуємо Вашій увазі головні думки цьогорічних Великодніх послань єпископів Української Греко-Католицької Церкви із різних куточків світу та фотографії із їхніх Великодніх богослужінь. Гортайте далі – буде цікаво.
Із першою частиною Великодніх привітань можна ознайомитися за посиланням.
Владика Василь Семенюк: Віримо, що сьогодні Господь діє серед нас
«Однак Таїнство Воскресіння Христового відбувається не миттєво. Воно триває три дні, а розпочинається із гробу, що є символом смерті, від якого повіває смутком. Цей гріб Христос Своєю перемогою над смертю перетворює на символ життя. Цей порожній гріб стає для християнина знаком радості та джерелом надії. Від цього гробу розпочинається шлях радісної вістки про Воскресіння, яку, почувши від ангела, підхоплюють жінки-мироносиці, згодом апостоли, а потім усі ми: „Христос воскрес! Воістину воскрес!“ Сьогодні ці слова дозволяють нам увійти у пасхальну радість разом з учнями та ученицями Христа. Так Бог перетворив смуток на радість, а відчай на надію.
Подібно до жінок, які прийшли до Господнього гробу, ведені любов’ю до Нього, у ці святкові дні ми об’єднуємося, щоби пережити тріумф Христа над гріхом та смертю. Через розважання над Словом Божим, через символ світла, який позначає Воскресіння, через хліб та вино у Пресвятій Євхаристії, що символізують перемогу життя над смертю, долучаємося до Виходу вибраного народу з рабства і Таїнства Пасхи Господньої. Віримо, що сьогодні Господь діє серед нас. Це та сама ніч, під час якої колись Бог вивів синів Ізраїля з єгипетської неволі та безпечним суходолом перевів через Червоне море. Це та сама ніч, яка світлом вогняного стовпа розпорошила темноту гріха. Сьогодні ця ніч звільняє кожного з нас, хто визнає Христа за свого Господа, від зіпсуття поганського життя й мороку гріхів, та повертає до Божої любові, перетворюючи у спільноту святих».
Владика Василь Івасюк: Сьогодні радіймо, веселімося та вірмо у Воскреслого Христа
«Сьогодні радіймо, веселімося та вірмо у Воскреслого Христа. Він зруйнував силу гріха, аду та смерті. Він Своїм світлом, любов’ю та милосердям засяє над нашою знищеною, сплюндрованою, покритою кров’ю, сльозами та горем, Україною. Якби не було нам важко сьогодні боротися за волю, за правду, за право бути народом, волелюбним, міцним, загартованим, не біймося, не сумуймо, бо Христос Воскрес задля кожного із нас. Сьогодні Він бачить увесь наш біль, усе наше горе. Він бачить розіпнуту Україну, бачить численні жертви її синів та дочок, бачить пролиту кров, бачить біль та відчай нашого народу. І підтримує нас, і вселяє віру, надію та любов, відганяє страх і допомагає наблизитися до Перемоги. Сьогодні Воскреслий Христос з нами, з нашою Батьківщиною, з нашим відважним воїнством. Ми ж маємо надіятися на Нього та вдивлятися у Воскреслого Христа, вірити у Його силу, ділитися Його Євангелією.
Бо Євангеліє — «сила Божа на спасіння кожному, хто вірує» (Рим. 1, 16). Якщо ми відкриваємося на цю силу, тоді вона змінить серця людей, родин, країн та цілого світу. Адже Світло Божої благодаті дає людині побачити хрест не для того, щоб вона страждала, але для того, щоби вона, немов по драбині, увійшла у Воскресіння, на небо.
Сьогодні радіймо кожній хвилині нашого життя, бо воно є тим безцінним даром, даним нам Господом. Сьогодні радіймо та веселімося, вдивляючись у майбутнє, світле та радісне, мирне та щасливе».
Владика Микола Бичок: Перемога України залежить від зусиль кожного з нас
«Празник Пасхи — це святкування перемоги Бога над дияволом, життя над смертю, миру над війною, добра над злом, святістю над грішністю. Тому вдивляючись в ікону славного Воскресіння Христового, українці не втрачають віри та ревно трудяться щодня: воїни Збройних Сил України, які обороняють вільну та незалежну Україну; медики, які лікують жахливі рани війни; волонтери, які звідусіль збирають необхідну допомогу; капелани, які є особливим знаком присутності Бога для мужніх захисників нашої Батьківщини. Тому українці, які розсіяні по цілому світі, щиро надіються та вірять у перемогу над агресором в 2023 році Божому та очікують справедливого миру.
Святкуючи перемогу Христа над смертю, мусимо пам’ятати, що ця радість дарована нам через Його страждання, «бо Його ранами ми зцілені» (Іс. 53, 5). Ми не відчуємо справжньої радості від перемоги, доки не вилікуємо ран війни: насилля, гніву, ненависті, непрощення, безнадії та внутрішньої порожнечі. Саме тому Синод УГКЦ в своєму душпастирському плані на період до 2030 року «Надія до якої нас кличе Господь», заздалегідь наголошує на важливості зцілення ран та лікування травм війни. Це є великим викликом для нашої Церкви та України; шлях, який маємо пройти разом з Ісусом Христом, пригадуючи Його страждання, смерть на хресті, та на третій день величне Воскресіння з мертвих».
Владика Богдан Манишин: Сьогодні побажаймо більшого — бачити не силу зла, а Воскреслого Христа, який це зло Перемагає!
«Як живе Євангеліє, як відповідь на потребу часу став рух волонтерів, які у найскрутніші для країни часи вчинили неможливе — провели всеукраїнську мобілізацію милосердя, стали під хрестом тих, хто віддає за нас своє життя, щоб перед усією світовою спільнотою засвідчити про те, що наша жертва не буде змарнована, а захисникам Батьківщини дати силу до боротьби! З кожною наданою допомогою від українців всього світу мандрує на фронт та до постраждалих від війни частинка їхнього серця. Всеукраїнська справа підйому національної свідомості та милосердя стала можливою тому, що знайшлись ті, яких називають Йосифом з Никодимом, що знімають стражденне та закатоване тіло з хреста. Знайшлись ті, хто керований любов’ю та почуттям обов’язку йшли до гробу, згадуючи сумно тих, хто може відкотити від нього камінь, але з різних причин цього не робить. Українські волонтери стали ангелом небайдужості, який відкочує камінь від гробу Спасителя, свідчачи про те, що ласку благословити має більшу той, хто більше перетерпів.
Для учнів Христових прихід Вчителя був надзвичайно вражаючим. Вони бачили воскресіння Лазаря, були присутні при воскресінні дванадцятирічної дівчини, бачили чудо воскресіння юнака з Наїну. Але вони також бачили страсті Христові. До них Спаситель повернувся не тільки «з глибини землі», Він прийшов з аду, як подібно приходять до нас наші поранені і скалічені війною […].
Тож сьогодні, коли всі один одному бажають Перемоги, побажаймо більшого — бачити не силу зла, а Воскреслого Христа, який це зло Перемагає!»
Владика Гліб Лончина: Ніколи не пожаліємо, коли будемо уповати на Господа
«Христове Воскресіння усе це змінило. Господь Бог ніколи не хотів залишити людину в лабетах смерти. Отець послав Свого Сина на землю з великим задумом — повернути людей до життя. Тому на іконі Різдва вертап має вигляд печери, гробу, а Ісус загорнутий у пелени, плащаницю. Під час свого життя Ісус виганяв бісів, оздоровляв, учив Божих доріг, прощав гріхи і вкінці пролляв Свою кров за нас на відпущення наших гріхів.
Ісус упродовж і нашого життя служить кожному і кожній із нас у подібний спосіб. У Святому Хрещенні дає нам участь у Своїй смерті, щоб ми були учасниками і Його воскресіння. У Таїнстві Сповіді Він прощає нам гріхи та обдаровує нас іще більшою благодаттю для зміни нашого життя. У Таїнстві Євхаристії Він нас постійно кормить і зберігає при Собі. Це — малі воскресіння посеред нашого трудолюбивого життя. Остаточною Його метою є подарувати нам і щасливу вічність у Бозі і з Богом. У цьому джерело нашої надії. Тому навіть і посеред важких обставин війни і страждань ніколи не втрачаймо з-перед очей остаточну ціль, яку Бог для нас має.
Нехай світло Воскресіння повсякчас сяє перед нашими очима, оберігає нас від знеохоти і додає сили долати труднощі. Ніколи не пожаліємо, коли будемо уповати на Господа».
Владика Діонісій Ляхович: Сила Божої любові здатна померти, але вона завжди воскресне
«Христос своєю смертю смерть подолав. Зрада, біль, розп’яття та смерть, які, видавалося, здатні поставити грубу крапку у житті будь-якої людини — переможені. Сила Божої любові здатна себе побити, прибити до хреста і на ньому померти, але вона завжди воскресне. „Від смерті до життя і від землі до небес Христос Бог нас перевів“, — співаємо на Воскресній утрені […].
Дорогі у Христі, святкуючи найбільший празник християнського року, коли будемо брати участь у Його Воскресінні, бажаю кожному із нас непохитної віри у перемогу добра над злом та гріхом, миру — над війною та агресією, справедливості — над брехнею та пропагандою, Бога — над дияволом та його послідовниками. Як співаємо на Пасхальній утрені: «Вчора нас поховано з Тобою, Христе, встаємо сьогодні із Тобою, воскреслим», тож ми також воскреснемо. «Прийдіте, пиймо нове пиття, що не з каменя неплідного чудесно випливає, але з нетління джерела, яке виточив із гробу Христос. У Ньому ми утверджуємося». Адже Христос воскрес! Воістину воскрес!»
Владика Тарас Сеньків: Ми є учасниками Воскресіння Христового
«Сьогодні, на Великдень, ми проживаємо ситуацію, подібну як апостоли в Єрусалимі. Замкнуті в домі, опановані страхом та невідомістю з майбутнього, вони були шоковані появою воскреслого Учителя, який сказав їм: „Мир вам“! Це було не просто вітання, але урочисте вручення учням Божого миру, який обновляє усе створіння. Цей мир Пасхальний, він приходить з воскресінням, бо спочатку Христос мусів здолати ворогів — гріх і смерть, та примирити світ з Отцем. Тому Господь сам входить у страх, розгубленість та замкнутість своїх учнів, щоб перетворити, здавалося б, безнадійну дійсність на щось нове і зовсім неочікуване. Живий і воскреслий Ісус замість докорів робить їх своїми апостолами до світу: „Як Отець послав мене, так і я посилаю вас. Прийміть Духа Святого“ […].
Війна своєю суттю є проявом зла, яке ніколи не може мати частки у Бозі і його творінні. Вона є виявом гріховної смерті, провісником краху ідеології, яка привласнює собі останнє слово, нищить всяке добро та можливість людського співжиття, любові і творення. Тому ведення загарбницької війни під абсурдною маскою захисту вищих інтересів, оборони добра чи традиційних цінностей, притому брутально глумлячись над євангельськими цінностями та гідністю і свободою людей, є знаком агонії агресора.
Три дні Великодня об’єднують наше життя довкола серця християнської віри: страждань, смерті та воскресіння Ісуса Христа. Це дні, які творять один Великий День Божої остаточної перемоги життя над смертю, добра над злом. Ми є її учасниками, і це дає нам силу сказати «ні» кожній зневірі та зухвальству зла. Торжеством воскресіння небо і земля об’єднані у вічному мирі, яким є запевнена і перемога нашого Українського народу у справедливій боротьбі проти російських загарбників. Христове воскресіння є знаменням народження нового світу, який, не без нашої співучасті, Господь хоче творити для всіх людей».
Владики УГКЦ у Західній Європі: Ми покликані ставати служителями миру
«Сьогодні ми прославляємо Христа Воскреслого, присутнього між нами та поклоняємось Йому як Переможцеві гріха і пекла. У ранах на Його святому тілі ми розпізнаємо рани нашого народу, рани наших Захисників, які сьогодні у своєму тілі зупиняють вселенське зло, що атакує наш народ і нашу землю. Разом з Христом вони жертвують самих себе не лише за життя свого народу і своїх найближчих. Вони сьогодні стають служителями миру також для далеких — для народів Європи і усього світу. Ми з вдячністю схиляємо голову перед їхнім подвигом та молимось, щоб Бог скріпив їх Своєю благодаттю та захоронив їх від ворожих нападів, даруючи усім нам мир.
А водночас ми теж покликані ставати миротворцями, наближати повний, тривалий і справедливий мир, за яким так тужить вся наша країна і цілий світ. Ми зможемо це зробити передовсім, якщо будемо долати гріх у власному житті. Бо саме людський гріх є першопричиною усіх конфліктів, воєн і агресії. Здолати гріх у власному житті — це вкрай важливий і необхідний крок до відновлення Божого миру в людському суспільстві. Невипадково Воскреслий Спаситель, приносячи своїм апостолам благовість миру, водночас залишив їм благодать Святого Духа на відпущення гріхів: «І ще раз Ісус їм каже: „Мир вам!“ Це промовивши, дихнув на них і каже їм: „Прийміть Духа Святого! Кому відпустите гріхи — відпустяться їм, кому ж затримаєте — затримаються“» (Йо. 20, 21–23).
А другий шлях до миру — це шлях служіння, шлях милосердної і вірної любові. Агресія породжується від бажання панувати, визискувати, пригноблювати і зловживати владою. Натомість дух служіння, яким ішов Господь Ісус, це вірний шлях до миру в серці, у спільноті і між народами. У ці страшні роки війни наш народ виявив подиву гідну готовність до служіння. Наші захисники, волонтери, лікарі і медики, мільйони людей доброї волі на рідних землях і на поселеннях, творячи добро, утверджують і наближають неминучу перемогу світла над темрявою, правди над оманою, любові над ненавистю».
Владики УГКЦ у Канаді: «Воскресіння Христове — доказ Божої любові до нас
«Воскресіння Христове є найбільшим доказом Божої любові до нас. Подібно до учнів, ми теж усвідомлюємо, що немає Воскресіння без страждань і хреста. Ісус хотів постраждати, померти і воскреснути з мертвих заради нас. Перемога Христа над смертю є також нашою перемогою, тому що ми охристилися в Його смерть і воскреснемо з Ним у славі. Ми живемо Христовим Євангелієм, очікуючи Його благословень і вічного життя.
Воскресіння Христа підтверджує все, чого Він навчав і робив, перебуваючи з нами. Віра у Воскресіння веде до життя. Наша віра у воскресіння виходить за межі гробу. Так, ми зі сльозами на очах цілуємо плащаницю. Але сьогодні ці сльози смутку перетворюються на сльози радості через нашу віру у Воскреслого Христа. Наш Господь живий.
Ми читаємо про Воскресіння не тільки раз на рік або святкуємо Великдень просто як історичну подію. У часи невизначеності, розгубленості, безпорадності та потреби захисту ми поспішаємо до порожньої гробниці й стаємо свідками Любові, яка перемогла смерть. Ця віра має значення для нас сьогодні і кожного дня нашого життя. Воскресіння Христове відображається в нашому житті кожного разу, коли ми обираємо життя, а не смерть; коли ми віддаємо перевагу світлу перед темрявою; коли ми обираємо життя в благодаті, а не життя в гріху; коли ми ставимо любов там, де є ненависть і байдужість, і коли ми обираємо мир замість розбрату та війни».
Владики УГКЦ у США: Рани Христа пригадують нам про те, що зцілення можливе
«Ми як Церква пережили Страсний тиждень: час Христових страждань, ран і смерті на Хресті. Війна в Україні завдала глибоких ран багатьом людям, спричиняючи смерть, руйнування та тривалі травми. Насильство та страждання, заподіяні народу України, є яскравим нагадуванням про руйнівний вплив, який війна має на людей, сім’ї та громади. Проте, ми повинні пам’ятати, що рани Христа також видно на Його воскреслому тілі, і вони слугують нагадуванням про жертву, яку Він приніс заради людства. Його рани увиразнюють фізичний і емоційний біль, який Він витерпів заради нашого спасіння. Незважаючи на травму, яку Він пережив, воскресіння Христа символізує надію та обіцянку нового життя, яке може народитися із страждань та труднощів. У той час, коли війна в Україні продовжує завдавати болю та спустошення, рани Христа служать потужним нагадуванням про те, що зцілення та оновлення можливі.
Подібно до того, як Воскресіння Христове принесло надію та нове життя його послідовникам, так і ми повинні надіятися та працювати над майбутнім миру та зцілення в Україні […].
Крокуймо разом з іншими і допомагаймо їм відкривати Воскреслого Христа, і нехай не знеохочує нас те, що інші люди ще перебувають на різних етапах пізнання Ісуса. Пропонуймо їм допомогу та зцілення через Ісуса, який має силу змінити наше життя та наблизити нас усіх до Бога».
