В Івано-Франківську молитовно вшанують 75-ті роковини відходу до Вічності блаженного Григорія Хомишина

27 грудня 2020

Владика Григорій Хомишин очолив Станіславівську єпархію відразу після Праведного митрополита Андрея Шептицького, і слід особливо наголосити, що це була гідна заміна. Впродовж 41 року, в фактично найтяжчий період ХХ ст., владика провадив єпархією та беріг її як справді Добрий пастир.

В Івано-Франківську молитовно вшанують 75-ті роковини відходу до Вічності блаженного Григорія Хомишина

У понеділок, 28 грудня, минає 75-а річниця відходу до вічності єпископа Станіславівського владики Григорія Хомишина — блаженного Української Греко-Католицької Церкви. З цієї нагоди в архикатедральному і митрополичому соборі Воскресіння Христового відбудеться врочисте богослужіння. Очолить молитву архиєпископ і митрополит Івано-Франківський владика Володимир Війтишин у співлужінні духовенства архиєпархії. Початок о 08:00 год.

Запрошуємо єднатися в спільній молитві за допомогою онлайн-трансляції:

YouTube — https://bit.ly/3 pu7 viZ

Facebook — http://bit.ly/2 KzFB68

Довідка

Владика Григорій Хомишин народився 25 березня 1867 року у родині селянина-середняка в с. Гадинківці (Густинський район, Тернопільська область).

Початкову освіту здобув у місцевій народній школі, згодом закінчив Тернопільську гімназію. У 1888–1893 роках навчався на богословського факультеті Львівського університету. Після закінчення навчального закладу був рукоположений на священика 19 травня, а відтак став катедральним сотрудником у Станіславові. Тогочасний станіславівський єпископ Юліан (Сас-Куїловський), звернувши увагу на талановитого молодого священика, 1893 року відправив його до Віденської боголословської академії на п’ятирічні богословські студії «Августиніанум» поглиблювати знання з теології, де Григорій Хомишин ґрунтовніше ознайомився з особливостями пастирської діяльності римо-католицьких священників.

У Відні Хомишин здобув ступінь доктора богословських наук і у березні 1899 року повернувся у Станіславів, де протягом 2 років працював на посаді катедрального служителя. Відтак був направлений парохом до міста Коломиї. Ректор духовної семінарії у Львові (1902–1904).

19 червня 1904 Митрополит Андрей Шептицький, перемиський владика Костянтин Чехович і архиєпископ вірменського обряду Йосиф Теодорович довершили інсталяцію новопризначеного владики в Станіславській кафедрі. З 1904 єпископ Станиславівської єпархії, у якій значно розбудував релігійно-суспільне життя; заснував духовну семінарію (1907), почав видавати квартальник для священиків «Добрий Пастир» (1931–1939), перебрав тижневу газету «Нова Зоря», яка стала органом протегованої Хомишиним Української Католицької Народної Партії. З ініціативи Хомишина створено у парафіях мережу читалень «Скала», велася харитативно-допомогова діяльність: Товариство Івана Милостивого, кооператив «Священича Поміч», «Дієцезіальний фонд» тощо.

11 квітня 1945 року Народний комісар державної безпеки УРСР та прокурор Львівської області затвердили рішення позбавити Григорія Хомишина волі. Того ж дня працівник Станіславівського управління Народного комісаріату державної безпеки Свистун отримав ордер № 634 на арешт і обшук єпископа. 10 травня 1945 року після допитів станіславівському єпископові було висунуто обвинувачення.

Єпископ Григорій Хомишин, як засвідчують матеріалам архіву КДБ, був ознайомлений із обвинуваченнями 12 травня 1945 року.

21 грудня того ж року у зв’язку з погіршенням стану здоров’я владику перевели з внутрішньої тюрми НКВД УРСР до лікарні Лук’янівської в’язниці, де 28 грудня 1945 року він помер. У спеціальному акті лікар Фридберг зазначив, що це трапилося «при явищах наростаючої серцевої слабкості, від старечої дряхлості і аліментарної дистрофії». Проте численні свідки, серед яких Петро Герилюк-Купчинський, підтверджують, що смерть Владики Хомишина настала після тривалих побоїв на допитах.

Місце поховання єпископа Григорія Хомишина не встановлене. Найімовірніше, тіло поховане на Лук’янівському цвинтарі, який знаходиться недалеко однойменної в’язниці. За іншою, також правдоподібною версією, воно могло бути похованим в урочищі «Биківня» на околиці Києва — відомому місці страти десятків тисяч жертв сталінського режиму.

27 червня 2001 зачислений Папою Іваном Павлом ІІ до лику блаженних.

За матеріалами Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ

Локації

Дивіться також

Живе Телебачення Мукачівська греко-католицька єпархія Релігійно-інформаційна служба України Український Католицький Університет Офіційний сайт Ватикану Новини Ватикану Consilium Conferentiarum Episcoporum Europae