У Квітну неділю українці у Польщі вшанували 77-і роковини акції «Вісла»
У Квітну неділю, 28 квітня 2024 року, владика Володимир Ющак, єпископ Вроцлавсько-Кошалінської єпархії УГКЦ, очолив у Вроцлавському соборі Воздвиження чесного і животворящого Хреста Господнього Божественну Літургію. Після Служби Божої владика освятив принесені вірними вербові галузки.
Під час проповіді єпарх Вроцлавсько-Кошалінський пригадав, що Квітна неділя замикає час Великого посту та одночасно відкриває період Страсного Тижня, — повідомляє місцева пресслужба.
Великий піст був для нас часом застанови над собою та часом покаяння. У цьому часі вірні повинні скористати з нагоди до сповіді, передовсім у часі великопосних реколекцій. У свою чергу, Страсний тиждень — це час роздумів і молитовного переживання таємниці Христових страстей.
Далі владика Володимир звернув увагу на зміст недільного Євангелія (Йо. 12, 1–18), яке розповідало про Христовий в’їзд на осляті до Єрусалиму. Проповідник підкреслив, що ці самі люди, які у Квітну неділю кричали Христові «Осанна! Благословен той, хто йде в ім’я Господнє, ізраїльський цар!» (Йо. 12, 13)пізніше, у Велику п’ятницю, жадали у Пилата Його осудження словами: «Геть! Геть! Розіпни його!» (Йо. 19, 15). За словами проповідника, таке, на жаль, діється і сьогоді, коли христяни найперше каються зі своїх гріхів, а після цього чинять ті самі або інші важкі гріхи.
Владика також пригадав присутнім на молитві про 77-і роковини акції «Вісла», які в цьому році випали у Квітну неділю. За словами проповідника, сьогодні у Польщі багато українських емігрантів. Це не тільки нащадки переселенців з причини акції «Вісла», але також воєнні біженці з України та інші новоприбулі до Польщі, чи то у пошуках роботи, чи задля навчання. Архиєрей зазначив, що нам потрібно усвідомлювати той факт, що творимо один народ. Перед українцями постає завдання протидіяти загрозі асиміляції, яка в обставинах діаспори є, на жаль, природним явищем. Потрібно однак пам’ятати, що українці зможуть втішатися пошаною польського населення, якщо самі будуть шанувати себе та не будуть забувати про своє походження, про свою мову, церковну приналежність, культуру та про свої традиції.
Під час усіх недільних Служб Божих, яких служиться у Вроцлавському соборі чотири, вірні заповняли храм. Вони принесли зі собою вербове віття для освячення, а велика частина вірних хотіла ще скористатися з нагоди сповіді. Тож на завершення торжеств, після короткої молитви владика Володимир освятив принесене вірними вербове віття.
Довідка
Акція «Вісла» (28 квітня — 29 липня 1947 року) — військово-політична операція польської комуністичної влади, що стала інструментом етнічної чистки та полягала у депортації всього українського населення з південно-східних регіонів Польщі (Лемківщина, Холмщина, Надсяння й Підляшшя) до її північно-західних земель.
28 березня 1947 року українські повстанці із лісової засідки вбили віце-міністра оборони Польщі Кароля Свєрчевського. Ця подія була використана як привід для початку депортації.
До складу "Вісли" увійшло сім дивізій чисельністю понад 20 тисяч військових, що користувалися найновішими засобами зв'язку й підтримкою розвідувальної авіації. Їм протистояли дві тисячі повстанців. Таке співвідношення наштовхує істориків до висновку, що оперативну групу створили не лише для боротьби з УПА.
Рівно через місяць після убивства генерала до українських осель завітали військові з вимогою збиратися. Так розпочалася акція виселення, що охопила територію Лемківщини, Надсяння, Холмщини і Підляшшя.
Переселяли всі українські та змішані родини. Військові забирали колишніх комуністичних партизан, членів Комуністичної партії Західної України, Польської Робітничої Партії і Управління Безпеки української національності.
Боротьба з підпільникам відійшла на другий план. Поляки виселяли з населених пунктів, що розташовувалися далеко від осередків УПА.
В ході акції близько 150 тисяч жителів опинилося на території західних та північних воєводств, декілька тисяч ув’язнили у концтаборі, а кількасот підпільників та їхніх посібників розстріляли за ухвалою польових судів.