СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиУ Коломиї відзначили 175-річчя театру імені греко-католицького священника Івана Озаркевича
У ці дні Коломийський академічний обласний український драматичний театр ім. І. Озаркевича святкує ювілей 175-річчя з дня створення.
У неділю, 17 листопада, у межах святкування відбувся святковий захід з виставою, підготовленою театром разом із Полтавським академічним обласним українським музично-драматичним театром імені М. Гоголя. Про це інформує пресслужба Коломийської єпархії УГКЦ.
Вдале режисерське поєднання вистави Івана Котляревського «Наталка-Полтавка», яку грали актори з Полтави та тієї ж вистави о. Івана Озаркевича «Дівка на виданню, або На милування нема силування», яка була пристосованою для Покуття, зіграну акторами з Коломиї, на глядачів справило неперевершене враження.
Опісля вистави владика Василій у своєму слові звернувся до присутніх: «Тепер 2023 року ми святкуємо представлення 175 річниці українського театрального мистецтва в Коломиї. Початок цьому зробив греко-католицький священник Іван Озаркевич. Ми повинні знати, що ці міські й сільські парохи були справжніми енциклопедистами і великими просвітителями українського народу. Проповідуючи українською мовою, писали українські букварі, поезії, п’єси, перекладали з інших мов, відкривали народні читальні, будинки тверезості. І коли надійшов слушний історичний час стали біля джерел українського театру. Господи, дякуємо Тобі за милосердя над нами і гідний вибір цього чоловіка — о. Івана Озаркевича для пастирського служіння й українського театрального мистецтва в Коломиї».
З благословення правлячого архиєрея владика Петро, у свою чергу, зачитав послання на майбутній ювілей 200-ліття Коломийського театру, приготованого архиєреями.
«Сьогодні ваш театр святкує своє 200-ліття. Він зародився в нелегких часах австрійської імперії, бачив становлення Західноукраїнської Народної Республіки, пережив польську, радянську, німецьку і знову радянську окупацію, був свідком воскресіння України та її перемоги над московським агресором, а також різних випробувань. Попри свою давність ваш театр продовжує бути молодим, бо його сцену завжди омолоджує нове покоління акторів. І то не дивно, адже його засновник — о. Іван Озаркевич був воскресителем народної сцени та творив в часі „Весни народів“ і ця весна до нього завжди поверталася, незважаючи на жодні виклики. Також о. Іван був ревним слугою Божим, який у найбільших випробуваннях покладався на Боже благословення яке йому допомагало долати труднощі. Живіть весною Озаркевича, незважаючи на актуальні пори року, зберігайте дух його та творіть нове українське культурне життя і навчені його прикладом пам’ятайте, що з нами Бог!» — йдеться у посланні.
Варто додати, що 16 грудня владика Петро Голіней, єпископ-помічник Коломийської єпархії, у співслужінні з о. Іваном Остафійчуком, відслужив Панахиду на могилі о. Івана Озаркевича. У своїй промові владика Петро наголосив, що вшановуємо памʼять одного із найвидатніших парохів Коломиї, який був в числі будителів Галицької землі та засновником першого в Галичині українського театру. «В часи, коли ще не існувало українських політичних партій, програм українського державотворення, духовенство Греко-Католицької Церкви було лідером національного відродження».
Довідка
Театр носить славне ім’я Івана Озаркевича недарма. Саме цей чоловік є засновником першого українського драматичного театру на Галичині. 8 червня 1848 року відбулася прем’єра першої вистави Коломийського театру — «Дівка на виданню, або На милування нема силування» за п’єсою Івана Котляревського. Іван Озаркевич адаптував п’єсу до життя покутських українців. За словами Івана Франка: «Івану Озаркевичеві хотілося подати Котляревського галичанам не в ориґіналі, а в підгірськім кептарі». Цього ж таки, 1848 року відбулися й перші гастролі новоствореного мистецького колективу. 19 жовтня коломияни зіграли виставу «Дівка на виданню» перед делегатами Конгресу української інтелігенції, що проходив у місті Львові. Ця подія започаткувала український театральний рух у місті Лева, звідки він перекинувся до Перемишля і Тернополя.
На 1864 рік припадає відродження аматорського театру на Галичині. У Коломиї розвитком театральної справи успішно займається відоме в Україні подружжя Івана та Іванни Біберовичів (виконавці головних ролей, зокрема, у п’єсі «Назар Стодоля» Тараса Шевченка). Ця театральна трупа успішно трудилася на терені лицедійства багато років, виступаючи в Коломиї та гастролюючи по Галичині, таким чином, формуючи зачатки театральної культури в покутському та галичанському середовищі. Зерна театральних жертовників дали свої сходи на початку 20 століття. Саме в 1920–1939 роках театр у Коломиї стає помітним явищем у суспільному та мистецькому житті галичан, провідником української національної ідеї. На його сцені грають видатні майстри українського театрального мистецтва: Микола Бенцаль, Володимир Блавацький, Олекса Скалозуб, Дмитро Николишин. Коломийський театр цього періоду зажив слави одного із найкращих на Заході України (За матеріалами Вікіпедії).
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
