«Тільки правда здатна відновити порушену гармонію та подарувати бажаний мир і справжню свободу», — владика Богдан Дзюрах у Шененберґу
21 травня 2023 року до храму Матері Божої в м. Шененберґ відбулось щорічне вже 73-тє паломництво німецьких вигнанців з Батьківщини. Почесним гостем цього паломництва став апостольський екзарх для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії владика Богдан Дзюрах, який очолив Божественну Літургію, а відтак став першим архиєреєм Східної Церкви, який взяв участь у цій прощі.
У свою чергу, владика Богдан у своєму слові пригадав про Хартію вигнанців, яку проголошено 1950 року та в основі якої закладено шлях побудови об’єднаної братерської Європи, відкидаючи помсту і відплату кривдникам.
Право мати Батьківщину
«Ми всі прагнемо своєї Батьківщини, дому — всього, що робить нас людьми, що дає нам стабільність, ідентичність і впевненість. Наше серце б’ється сильніше і є повним радості, коли ми повертаємося додому. З іншого боку, нам розривається серце і ми засмучуємось, коли нам відмовляють у праві на Батьківщину і її крадуть», — сказав до усіх присутніх апостольський екзарх, а також навів слова з хартії, в якій мовиться, що відірвати людей від їхніх домівок силою означає вбити їх духом.
«Цей напад на дух особи, нації чи народу має серйозні наслідки для майбутніх поколінь і може спровокувати ланцюг насильства та інших деструктивних дій. Можна отруїтися думками про помсту. Але ті, хто постраждав від несправедливості, не стали тоді цим шляхом, а обрали шлях прощення і примирення», — зазначив єпископ.
«Відмова від помсти та відплати, великодушне прощення та наполегливі зусилля до примирення — це були кроки та рішення, натхненні духом Христа, які принесли плоди тривалого миру та мирного співіснування народів, якими Європа мала змогу насолоджуватися десятиліттями», — сказав проповідник, відзначаючи важливість цієї Хартії в побудові миру в Європі.
Демони минулого прокинулися в Україні
А відтак, повертаючись до подій сьогодення, а саме — несправедливої війни в Україні з боку російських окупантів, владика Богдан розповів про скалічені долі та розбиті мрії понад 13 мільйонів українців, які, рятуючись від війни, вимушено покинули свої домівки. «Демони минулого раптово прокинулися і почали тероризувати та загрожувати всьому світу та завдавати все нових і нових руйнувань і жертв», — сказав український єпископ, пригадуючи незасуджений комуністичний режим, який сьогодні завдає болю українцям, а відтак і загрожує всьому людству та миру у світі.
Три важливі дії для подолання цього зла
У свою чергу, архиєрей представив три важливі дії для подолання цього зла війни.
«Добре відомо, що бути забутим і покинутим у стражданнях болить більше, ніж самі страждання. Тому пам’ять у наших серцях постійно пригадує про жертви несправедливості 80-річної давності, про вчорашній день і про сьогодні. Поки ми зберігаємо пам’ять, ті, хто постраждав, є живими і живі ми самі», — сказав єпископ, наголошуючи на важливості збереження пам’яті про жертв цієї війни.
Другим кроком владика Богдан назвав слово правди, яке має звучати про цю війну та вчинки окупантів.
«Кожен акт насильства над людьми готується і супроводжується смертоносною зброєю, яка атакує людські душі — пропагандою. Правда іноді може здаватися незручною, але тільки вона здатна відновити порушену гармонію і подарувати бажаний мир та справжню свободу, як запевнив Ісус: „Пізнаєте правду, і правда вас визволить“» (Ів. 8, 32), — сказав проповідник.
«І звичайно — молитва: джерело Божої благодаті та любові, яка може зцілити рани, повернути надію та відкрити шлях до примирення. Так, примирення є метою, яку ми не повинні випускати з поля зору, навіть серед страждань і несправедливості. Цього вчить нас Євангеліє, цього вчить нас також європейська історія, носіями і водночас форматорами якої ми всі є», — сказав єпископ, наголосивши на потребі зцілення ран, перебуваючи в молитві.
Молитва про дух витривалості у чиненні добра
А відтак, за словами владики Богдана, те, якою буде завтрашня Європа, також залежить від рішень, які кожен присутній на цьому паломництві та кожен страждаючий українець чи українка приймуть сьогодні. «Цій меті повинна служити і наша сьогоднішня молитва: наше спільне прохання про дух витривалості у чиненні добра, дух прощення та мужність для примирення. Але шлях до цього ще буде довгим і важким», — підкреслив апостольський екзарх і зазначив, що на все потрібен час, Божа благодать і готовність людських сердець
«Ми сьогодні молимося до Ісуса разом з Ним, бо як Первосвященик Він заступається за нас Своєю вічною молитвою до Отця, як сказано в сьогоднішньому Євангелії, що Бог як Отець усіх людей посилає Святого Духа у світ, який змучений ненавистю та агресією, і оновлює обличчя нашої землі, оновлює обличчя наших сердець і благословляє нас Своїм миром», — сказав на завершення свого слова владика Богдан.
А після молитви був також виступ віце-ректора УКУ д-ра. Олега Турія, який дав свідчення віри та розповів про переслідувану Церкву в Україні за часів комуністичного режиму, котра в свою чергу серед важких часів гонінь та лихоліть досвідчила силу Божу, яку являє тепер перед своїми братами і сестрами в Європі.
Довідка
Шененберзька церква, також відома як паломницька церква «Zu Unserer Lieben Frau», розташована на 530-метровій горі Шененберг поблизу Ельванґена (Яґст) і є важливою церковною спорудою в регіоні Східний Вюртемберг.
Чудовий храм був побудований за «схемою Форарльберзького міністерства», а інтер’єр характеризується вражаючою ліпниною, фресками та головним вівтарем. Особливої уваги заслуговує приміщення каплиці Благодаті, де у величній святині збереглася статуя Діви Марії, а також оригінальний дерев’яний хрест за вівтарем, з яким понад 400 років тому було започатковано паломництво. З галереї відкривається чудовий вид на інтер’єр. Із західного боку відкривається панорамний вид на замок, місто і гори Ельванген, аж до церкви Святого Якова на Гогенберзі.
Замок Ельванген з’єднаний з паломницькою церквою через «Марієнвег», пішохідну доріжку довжиною 6 км.