СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиСвященники на семінарі Пасторально-міграційного відділу УГКЦ у Литві продовжують відкривати для себе постать священномученика Йосафата
30 травня 2023 року у столиці Литви місті Вільнюсі розпочався духовно-формаційний семінар Пасторально-міграційного відділу для душпастирів, які опікуються вірними Церкви в тих країнах, де немає церковних структур УГКЦ. Тема XII сесії семінару: «Святий Йосафат — апостол духовного єднання. Актуальність його постаті у 400-й рік від дня мученицької смерті».
У заході беруть участь 29 священників з 16 країн. На початку першої зустрічі Голова Пасторально-міграційного відділу УГКЦ владика Степан Сус привітав всіх душпастирів і закликав у ці дні в особливий спосіб вдивлятися в постать св. Йосафа та вчитися від нього, адже саме місце проведення семінару є місцем служіння та перебування св. Йосафата. На завершення свого слова єпископ передав вітання від Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава і запевнив, що у думках і молитвах він сьогодні перебуває з учасниками семінару. Про це розповідає пресслужба Пасторально-міграційного відділу УГКЦ.
Варто зазначити, що місце проведення семінару обрано невипадково. Святий Йосафат Кунцевич, уродженець української землі, прожив у Литві 21 рік, з них 13 — у Вільнюському василіанському монастирі Пресвятої Трійці. Він є автентичним апостолом єдності Литви, України, Польщі та Білорусі.
Отець Віталій Храбатин: Священничі правила св. Йосафата Кунцевича актуальні і сьогодні
Священничі правила св. Йосафата Кунцевича актуальні і сьогодні та відкривають перед нами можливості навчитись діяти від ситуативного душпастирства до планованого і спільного як Церква. Про це заявив референт зовнішніх зв’язків ПМВ о. Віталій Храбатин під час XII семінару ПМВ для священників-місіонерів. Його доповідь була присвячена Священничим правилам св. Йосафата Кунцевича і роздумам над ними.
«Св. Йоан Павло ІІ казав: „Якщо бажаєш побачити початок джерела, треба йти проти його течії, вгору“. Саме таким методом хочемо відкрити для себе постать нашого українського Святого Йосафата Кунцевича через його „Правила для священників“, долучені до акту беатифікаційного процесу», — зазначив о. Віталій. Він зауважив, що у 48 правилах та 9 артикулах Конституції Священномученик розкриває свою духовність життя, здобуті знання і бажання спільного напрямку, який сьогодні ми назвиваємо синодальним. «Літургійне життя, особисте свідчення віри, впорядкування недбальства, колегіальне вирішення справ, шукання шляхів подолання тогочасних викликів — це думки Архиєрея, який вимагає цього від себе і аж тоді пропонує священникам, — підкреслив промовець. — Ці священничі правила нічого не втратили від часу їхнього написання. Ба, навіть сьогодні відкривають перед нами можливості навчитись діяти від ситуативного душпастирства до планованого і спільного як Церква».
Попри формаційні зустрічі, учасники також помолились Божественну Літургію і вервицю біля Остробрамської ікони Божої Матері за мир в Україні. Молитву очолив Голова ПМВ владика Степан Сус.
Тарас Шманько: пошук єдності Київською Церквою
Київська ієрархія завжди шукала єдності із Вселенською Церквою. Йдеться як про єдність Київської митрополії з Вселенською Церквою, так і про єдність Грецької Церкви із Вселенською. Про це заявив завідувач кафедри літургійних наук УКУ Тарас Шманько під час XII семінару ПМВ для священників-місіонерів, що триває у Вільнюсі. Його доповідь була присвячена темі становлення ідентичності унійної Церкви.
«Вивчати історію означає повернутись в минуле, докласти зусиль, щоб зрозуміти, яким був тодішній устрій, ментальність і світогляд. Подібно і для нас вивчати події Берестейської Унії означає пройти шлях Київської Церкви, — зазначив Тарас Шманько. — У переплетеннях релігійного, політичного, культурного життя дозрівала ідентичність нашого народу та Церкви. Золотою ниткою Київської Ієрархії завжди було шукання єдності із усією Вселенською Церквою. Вона проходила подвійним шляхом: єдність Київської митрополії з Вселенською Церквою та єдність Грецької Церкви із Вселенською Церквою».
Отець Василь Парасюк: Постаті Йосафата Кунцевича та Велямина Рутського
Доповідь о. Василя Парасюка, ЧСВВ на XII семінарі ПМВ для священників-місіонерів була присвячена постатям священномученика Йосафата Кунцевича та митрополита Велямина Рутського.
«Кожен народ, який дійшов до усвідомленння своєї ідентичності та автентичності, плекає культ своїх великих і визначних Богом посланих людей. Є люди, які за земного життя відзначилися великою святістю і чеснотами любові Бога і ближнього, великими справами для загалу, яких Господь після їхньої смерті прославив чудами, а Свята Церква винесла їх на престоли святих і шанує як духовне багатство, — зазначив о. Василь. — Український народ має своїх велетів духу і пам’ятає про них: про святого священномученика Йосафата (1580–1623) і митрополита Йосифа Велямина Рутського (1574–1637) — видатних церковних діячів, великих синів українського народу, через життя яких, працю, служіння Богові і Церкві, через їхні страждання і смерть наша Церква зробила свій внесок в історію Вселенської Церкви, давши приклад, як треба думати, жити, діяти, терпіти і навіть умирати за здійснення Христового Заповіту „щоб усі були одно“».
Підкреслимо, що XII сесія формаційного семінару на тему: «Святий Йосафат — апостол духовного єднання. Актуальність його постаті у 400-й рік від дня мученицької смерті» для душпастирів, які опікуються вірними Церкви в тих країнах, де немає церковних структур УГКЦ, продовжується і триватиме до 2 червня 2023 року.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
