«Сьогодні цей дар Незалежності переданий Богом у руки теперішних поколінь, яким треба утвердити його навічно», — владика Василь Івасюк
Владика Василь Івасюк, єпарх Коломийський, вітає усіх українців та людей доброї волі із святом Державного прапора та Днем Незалежності України.
«З хреста пливуть всі наші сили
і віра наша пресвята»
(Іван Франко)
Вступ. Святий хрест і синьо-жовтий прапор — це знамена перемоги й утвердження незалежності України.
І). День прапора святкуємо 23 серпня. Український прапор — це один з головних символів єдності, сили і надії на майбутнє. Його синьо-жовті кольори политі кров’ю наших предків. Державний прапор і незалежність, наші віра і мова та національна ідентичність в теперішний час, як ніколи, потребують захисту від вороже налаштованих людей. Тому любіть Україну, як рідну матір! Тарас Шевченко — український поет і пророк у вірші «Повернись живим» пише: «Тільки ворог, що сміється… Смійся, лютий враже! Та не дуже, бо все гине, — Слава не поляже; Не поляже, а розкаже, Що діялось в світі, Чия правда, чия кривда І чиї ми діти. Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине… От де, люде, наша слава, Слава України!». Отже, знаменем святого хреста і під синьо-жовтим прапором з вірою в Бога Україна переможемо всяке зло.
ІІ). День Незалежності святкуємо 24 серпня. Нинішнє свято пригадує народу України тривалу і виснажливу історію боротьби українців за незалежність. Попередні покоління здобули незалежність ціною великих жертв і національних потрясінь. Одні втрачали цей дар, а другі — підхоплювали його дружніми руками і так дійшли до референдуму у 1991 року. Сьогодні цей дар переданий Богом у руки теперішних поколінь, яким треба утвердити його навічно.
Незалежна держава сьогодні — це наймиліша наша домівка. Свідомі й активні громадяни захищають своє житло і починають творити спільне благо, яке робить країну щасливою. Натомість пасивні громадяни є тільки споживачами її скарбів і причому ще й повсякчас нарікають та проклинають, згадуючи з ностальгією часи Радянського Союзу.
Незалежність — це повноцінна гармонія культурного життя, яку описує біль шевченкового «Кобзаря». Повноцінна незалежність завжди поєднана з молитвою і відповідальністю. Раби ніколи не є відповідальними, бо відповідальність за них несуть їхні господарі. Слід пам’ятати всім, що безвідповідальність перед Богом і людьми нищать нашу державу, починаючи від невдалих реформ. «Вільна людина» і «вільна Україна» зобов’язані мати відповідальність, яка будує майбутнє завтрашнього дня.
Український народ лише розпочав повернення до своїх духовних витоків. З величезними зусиллями долаємо напади ззовні і спротив незалежності в середині держави. Давні святині на Київських горах, благословенні апостолом Андрієм Первозванним, є нашим покровом й омофором. Іншими словами, треба вчити і пізнавати історію, щоб мудро розчистити в собі замулені джерела нашої духовності і позбутися тієї «курячої сліпоти», яка з’являється через нестачу «вітаміну любові» до своєї культури і ближнього. І все це можна здійснити, якщо збережеш незалежність своєї держави.
Висновки. «З хреста пливуть всі наші сили і віра наша пресвята» (Іван Франко). Отож, народе України, хай наповниться ваше серце любов’ю до своєї землі, яку мужньо оберігають воїни з вірою в Бога під синьо-жовтим прапором на російсько-українській війні!
Пресвята Богородице, Мати Божа Неустанної Помочі, укріпи в серцях народу України любов до рідної батьківської землі!
Господи, допоможи збудувати у серці громадянина України вільну і незалежну державу.
Сердечно вітаю всіх зі Святом Незалежності і Прапора!
Благословення Господнє на вас!
† Василь Івасюк,
єпарх Коломийський