Сьогодні День пам’яті жертв голодоморів

27 листопада 2021

Цього року виповнюється сто років від початку масового голоду на Поволжі, Північному Кавказі та на Півдні України. В Україні це був перший масовий голод, що став наслідком поразки Української революції 1917–1921 років. А потім в Україні були масові голодомори 1921–1923, 1932–1933 та 1946–1947 років.

Про це нагадує Український інститут національної пам’яті.

Як зазначається, викачування продовольства в період запровадження продрозкладки та політики «червоного терору» виснажило запаси українців. Масовий голод у південних регіонах України тривав до літа 1923 року. Інститут демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи Національної академії наук оцінює втрати українців від надсмертності у 1921–1923 роках на рівні понад 935 тисяч осіб. 40 % із них — діти до 14 років.

Упокорення голодом стало інструментом закріплення влади сталінського режиму, ліквідації верстви українських селян-господарів і перетворення їх у безправних колгоспників, а разом з тим, — викорінення в Україні соціальних основ незалежництва, тобто соціальної основи української нації. Цей злочин був ретельно продуманий, задіяні численні механізми його реалізації: через чисельні податки і збори, нереальні хлібозаготівельні плани та обшуки в українських селян відбирали харчі, заборона виїзду із населеного пункту з листопада 1932 року (так званий режим «чорних дошок») і загалом з охопленої голодом республіки від початку 1933-го їх позбавляла останніх надій на порятунок.

Голодомор спричинив загибель мільйонів українців на території України та Кубані, завдав непоправного удару по ментальності та культурі, перервав зв’язок поколінь. Найвразливішою категорією жертв Голодомору стали діти.

Згідно із дослідженнями українських демографів, у той час померло понад 1,5 млн хлопчиків і дівчаток віком до 10 років.

Причиною голоду 1946–1947 років, зауважили в УІНП, стала сукупність факторів: посуха, повоєнна розруха та відсутність чоловічих рук для обробки землі, припинення постачання продовольства з США в межах ленд-лізу, а також показове рішення Радянського Союзу відправляти зерно країнам Східної Європи, які теж постраждали від посухи, щоб довести світу переваги комунізму.

«Колгоспам поставили нереальне завдання — зібрати й відправити з України до Москви понад 360 мільйонів пудів зерна. Щоб виконати цей план, колгоспи збирали запаси з приватних селянських господарств. За оцінками фахівців Інституту демографії та соціальних досліджень надсмертність в Україні у цей період перевищила 700 тисяч осіб, понад чверть жертв — діти до 14 років. Багато свідків штучного голоду 1946–1947 років досі живі», — наголошують в УІНП.

Також Інститут закликає долучитися до акції «Запали Свічку пам’яті». 27 листопада, після 16:00 засвітити свічку і залишити її на підвіконні в пам’ять про мільйони замучених голодом українців.

О 16:00 буде оголошено хвилину мовчання на вшанування пам’яті жертв Голодоморів. У цей час кожен охочий може долучитися до вшанування закатованих голодом співвітчизників та встановити свічку на підвіконні. Акція є виявом скорботи за жертвами і віри у те, що в майбутньому подібні трагедії не повторяться.

Також 27 листопада приспустять Державний Прапор України на будинках органів державної влади, органів місцевого самоврядування державних підприємств, а також установ і організацій всіх форм власності та інших об’єктах. Буде обмежено проведення заходів розважального змісту та внесуть зміни до програм комунальних засобів масової інформації.

У суботу відбудуться церемонії покладання квітів, тематичних композицій, встановлюватимуть лампадки та символічні атрибути до пам’ятних знаків, місць поховань жертв голодоморів. З

Інститут національної пам’яті розробив тематичну соціальну рекламу для поширення в усіх регіонах.

Про цю трагічну сторінку нашої історії, яка довгий час лишалася поза достатньою увагою суспільства, нагадує новий просвітницький ролик Українського інституту національної пам’яті, створений спільно зі студією «Диваки-продакшн». У ролику використані історичні фото та відеоматеріали із фондів Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г. С. Пшеничного.

Також закликає усіх охочих завантажувати та поширювати матеріали.