СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Питання відпірності ідеології «руского міра» — це питання майбутнього Церкви Христової в сучасному світі», — Глава УГКЦ
Релігійно-політична ідеологія «русского міра» — породження «спайки» вівтаря і трону — Російської Православної Церкви і кремля. Московський патріархат, який благословляє російських солдатів на війну в Україні та виправдовує агресію релігійними засадами, сьогодні є викликом усьому християнству. Про це в розмові з польським журналістом Кшиштофом Томасіком для книги «Бог не покинув Україну» говорить Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав.
«Те, що ми зараз бачимо, — це нечувана мутація так званого політичного богослов’я, яке має певне підґрунтя в історії російського православ’я, коли століттями вибудовувалася співзвучність Церкви і держави. В даному випадку маємо справу з дуже небезпечною мутацією давньої засади, втіленої в двоголовому орлі, символі Росії», — вважає Глава УГКЦ, як зазначає Департамент інформації УГКЦ.
У чому небезпека новітньої мутації імперської ідеології — «русского міра» — сьогодні?
«Перш за все, це абсолютно нехристиянська ідеологічна мутація. Щоб зрозуміти її небезпеку, пропоную порівняти ідеологію „русского міра“ і сперте на неї виправдання війни в Україні з ідеологією „ісламської держави“. Можна побачити, що ці дві ідеології нічим не відрізняються, за винятком того, що в ідеології ІДІЛ для виправдання мети був використаний іслам, тобто це була інструменталізація ісламу як релігії, а у випадку „русского міра“ маємо таку ж інструменталізацію християнства», — пояснює Блаженніший Святослав.
І деталізує: «По-перше, йдеться про виправдання насильства російською православною церквою — виправданням з релігійної точки зору. Обидві ці ідеології — і „ісламської держави“, і „русского міра“, виправдовують насильство як таке: за ними насильство може бути засобом досягнення певної мети. Але це не має абсолютно нічого спільного ні з ісламом, ні з християнством!
По-друге, представлення Заходу як ворога: тобто є колективний ворог у вигляді західного світу та західної культури, яка символізує всі можливі і неможливі гріхи. Тобто заявленою метою цього насильства є боротьба з антихристом, з колективним Заходом і його нібито аморальністю. Отже, маємо мутацію і зміщення з релігійної площини у політичну.
По-третє, це абсолютно суїцидальні мутаціі, тому що вони обіцяють безумовне життя після смерті тим, хто стає під ці знамена. І ми це чули з вуст патріарха Кіріла: що тому, хто загине на цій війні в Україні, простяться всі гріхи. Такої теорії прощення гріхів не знає жодна християнська Церква.
І останнє: абсолютно апокаліптична візія світу, тобто твердження, що ми живемо в останні часи. Так, обидві ці ідеології апокаліптичні, як у випадку ідеології «ісламської держави», так і «русского міра». Тобто йдеться про ідею, яка є надзвичайно небезпечною».
Блаженніший Святослав стверджує, що ідеологія «русского міра» є загрозою для всього християнського світу, як свого часу загрозою для ісламу була ідеологія «ісламської держави». Йдеться, зокрема, про загрозу втрати морального й релігійного авторитету Християнської Церкви: «Як і ідеологія „ісламської держави“, яка була великою бідою для ісламу, ідеологія „руского міра“ є великою бідою для християнства, незалежно від конфесії чи Церкви. Чому? Бо вона руйнує саму серцевину християнської віри — Євангеліє, яке є проповідуванням Бога, який є Любов. Ця ідеологія проголошує цілком іншого бога, який богом не є. На щастя, ісламський світ має імунну відпірність і зумів протистояти політичній інструменталізації віри.
Чи має сучасне християнство таку імунологічну стійкість до вірусу «русского міра»? Не маю відповіді. Я б дуже хотів, щоб такий імунітет був. Бо якщо католики, православні, протестанти, які сьогодні симпатизують Путіну як «останньому захиснику традиційних цінностей», піддадуться цьому вірусу, нас чекає величезна дехристиянізація і атеїзація. Не кажу про секуляризацію, бо вона вже настала, а саме про атеїзацію. Адже тоді Церква повністю втратить будь-який моральний авторитет, не кажучи вже про релігійний. Церква, яка пов’яже свою долю з якоюсь суто світською, людською, політичною ідеологією, буде відкинута людством третього тисячоліття.
Тому вважаю, що питання відпірності ідеології «руского міра» — це питання майбутнього Церкви Христової в сучасному світі. Звичайно, ми віримо, що сповняться слова Христа: «Симоне, Симоне! Ось сатана хотів просіяти вас, як пшеницю, та я молився за тебе, щоб віра твоя не ослабла і ти, коли навернешся, утверджуй твоїх братів». І також: «Ти — Петро-Скеля і на цій скелі збудую мою Церкву й адові ворота її не подолають». Вірю, що якщо ісламський світ спромігся відкинути ідеологію «ісламської держави», то й християнський світ зможе відкинути ідеологію «руского міра», що, зрештою, уже почав робити світ православний.
Католицька Церква наразі не висловлювалася, тому що вважає, що це внутрішня проблема православ’я. Але я особисто вважаю, що рано чи пізно це торкнеться всіх Церков, які визначають себе як християнські. Тому що це — вирішальний момент, диявольська спокуса для Церкви в третьому тисячолітті. І я маю надію, що ми, як вірні учні Христа, зможемо гідно цьому протистояти».
Фото: AP Photo / Rodrigo AbdПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
