Проповідь на 28 Неділю по Зісланні Святого Духа

9 грудня 2018

Ісусова дорога і дорога Церкви це — дорога спасіння, дорога жертви, дорога служіння. Дорога, котрою ми йдемо, будучи відкритими на голос Отця Небесного, послушними Його святій волі, а водночас, відкритими на крик убогого і нужденного. Ми не зможемо їх спасти. Але нашим завданням є пригадати їм про близькість Бога, Спасителя і допомогти їм підвестися і підвести їх, наблизити до їхньої особистої зустрічі зі Спасителем.

Проповідь на 28 Неділю по Зісланні Святого Духа

Сьогоднішнє Євангеліє показує нам Ісуса, Який є в дорозі до Єрусалиму. Це — дорога спасіння, дорога, яка веде на Голгофу, дорога послуху Отцеві Небесному, на якій Ісус приносить спасіння нещасній потребуючій людині. Ця людина об’явиться в сьогоднішньому Євангелії в образі сліпого Вартимея. Це він сидить на узбіччі дороги, сліпий, позбавлений повноти життя, укритий тільки плащем, занурений в пилюку цього земного існування. Він є образом кожної людини, яка віддалилася від Бога через гріх, а тому осліпла душевними очима, втратила орієнтацію в дочасності і вічності, не знає, куди йти і як далі жити, приречена на жалюгідне животіння, відсунена на узбіччя дороги, яка веде до Дому Отця.

Велике щастя, якщо людині у такому стані трапиться хтось, хто вкаже на Ісуса, хто підкаже, що Ісус є близько, проходить поруч, на відстані простягнутої руки, на відстані піднесеного крику.

Велике щастя, рівно ж, якщо сидячий у земному поросі усвідомить усю свою нужденність і потребу спасіння від Того, Хто проходить. Бо може трапитися так, що прийде славний проповідник, почне нам проповідувати про Христа Воскреслого, а слухачі поведуться, подібно до тих невдячних і зарозумілих філософів з грецького Ареопагу, які відказали апостолові Павлові на його палку проповідь: «Про це послухаємо тебе іншим разом» (Діяння 17, 32).

Пригадую собі реколекції о. Марка Рупніка до греко-католицьких і римо-католицьких єпископів кілька років тому. Тоді, отець казав, що ми, Церква, намагаємося євангелізувати Європу, але спершу слід спитати себе, чи європейці справді усвідомлюють потребу спасіння, чи вони усвідомлюють свою нужденність, сліпоту і гріховність, чи вони готові кликати до Того, Котрий приносить спасіння людству і людині?

Також може трапитися так, що крик убогого будуть заглушувати інші голоси, і то саме ті, котрі перебувають поруч з Ісусом, йдуть разом з Ним до Єрусалиму. Вони, правдоподібно, не розуміли сенсу всього того, що відбувається із Господом. Вони не розуміли сенсу Його дороги. Для Нього це була дорога спасіння, дорога служіння, дорога жертви власного життя задля спасіння інших; вони ж хотіли бачити у цій дорозі процесію тріумфу, торжества, свята, яке ніхто не мав права затьмарити, стримати чи засмутити, наприклад, оцей сліпий, нужденний, сидячий край дороги Вартимей.

У нашому житті існує така ж небезпека незрозуміння сенсу дороги Ісуса і — відповідно — дороги Церкви. Бо можна організовувати гарні процесії, величні релігійні обряди, але бути далеко від Бога, від Ісусової дороги і тим самим — відчужитися від убогих, задля яких Бог прийшов у цей світ. Ісусова дорога і дорога Церкви це — дорога спасіння, дорога жертви, дорога служіння. Дорога, котрою ми йдемо, будучи відкритими на голос Отця Небесного, послушними Його святій волі, а водночас, відкритими на крик убогого і нужденного. Ми не зможемо їх спасти. Але нашим завданням є пригадати їм про близькість Бога, Спасителя і допомогти їм підвестися і підвести їх, наблизити до їхньої особистої зустрічі зі Спасителем.

Ісус намагається делікатно, але рішуче, виправляти непорозуміння, які увесь час вдираються до сердець Його найближчого оточення. Невипадково саме тим, котрі забороняли кричати сліпцеві, Ісус наказує привести його до Нього. Вони мають допомогти людині наблизитися до Спасителя, пройти з нею шлях назустріч Ісусові, назустріч спасінню. Це їхня місія і їхнє справжнє завдання. Не закривати очі і вуха на крик і страждання вбогого, але нести йому надію і допомогти зробити необхідні кроки, щоб ця надія стала дійсністю у особистій зустрічі убогого з Христом.

Нехай Господь нам допоможе правильно розуміти сенс нашого покликання як Христових учнів, нехай дасть нам ласку послуху Небесному Отцеві і здатності слухати страждаючу людину, щоб відтак провести її дорогою до Христа Спасителя. Амінь.