СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПрезидентка «Карітасу Україна» Тетяна Ставнича до Синоду: «У служінні ми знаходимо зцілення»
11 липня 2022 року під час розгляду питань щодо соціального служіння на Синоді Єпископів УГКЦ, який у цей час відбувається у Перемишлі (Польща), діяльність Благодійного фонду «Карітас Україна» мала нагоду представити його Президентка п. Тетяна Ставнича.
У коментарі пресслужбі Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ Тетяна Ставнича коротко розповіла про свою доповідь та теперішню діяльність Благодійного фонду «Карітас Україна». «Основна ціль мого виступу на Синоді полягала у тому, щоб поділитися із владиками інформацією про те, як розвивається „Карітас“. Реагування нашого фонду кожен із них бачить у своїх єпархіях, адже у багатьох із них ми добре розвиваємося, залучаємо велику кількість волонтерів, зміцнюються наші команди. Владика завжди є задіяними у процес розвитку „Карітасу“. Але водночас до цього долучається багато парафій», — зазначила вона.
Трішки статистичних даних
На сьогодні по всій Україні вже існує 37 осередків «Карітасу», які здійснюють служіння постраждалим і потребуючим. 5 осередків перебуває у процесі становлення. Упродовж чотирьох місяців війни зусиллями цих осередків вдалося реалізувати 1 645 000 випадків надання допомоги. Також це стало можливим завдяки залученню підприємців та бізнесменів — загалом 36 окремих представників бізнесу.
Загалом мережу «Карітасу» в Україні складають 448 парафіяльних спільнот, понад 1200 працівників, 22 помічників із безпеки у найбільш загрожених осередках. Таке масштабування діяльності потребувало залучення 57 нових працівників у національний офіс задля здійснення ефективної мережевої комунікації. Левову частку служіння у «Карітасі» здійснюють волонтери. На сьогодні було надано 23 364 послуги волонтерства. Число волонтерів сягає 2737 осіб, не враховуючи тих осіб, які саме зараз проходять тренінги і у скорому часі долучаться до великої команди.
Водночас сучасні виклики не дозволяють забувати про майбутнє. Із цієї ціллю продовжується розвиток соціального служіння на парафіях Української Греко-Католицької Церкви. Станом на 10 червня від початку війни було засновано 10 шкіл волонтерів у Тернополі, Івано-Франківську, Львові та Києві. Понад 250 волонтерів пройшли навчання у школі і реалізовують отриманні знання на
парафіях. За цей час також відбулося 105 зустрічей для щонайменше 920 осіб, з яких 800 нових проведено в місцевих громадах, проведено більше 60 онлайн супервізійних консультацій.
Усе це відбувається заради втілення основного принципу «Карітасу»: У зціленні травм і душевних ран, матеріальна допомога є лише
приводом. Любов і ласка є причиною цього зцілення.
Добро проти війни
Відтак Президентка «Карітасу Україна» уточнила, що за чотири місяці цієї війни наша мережа «Карітасу» допомогла більше 1 млн осіб. За її словами, це надзвичайно велика кількість. І це стало можливим завдяки тому, що було залучено до благодійності парафіяльні осередки та різні групи. Багато із них попередньо брали участь у програмах розвитку соціального служіння на парафіяльному рівні. Тому вони були готовими долучитися до цього миттєвого реагування.
«Варто зазначити, що це реагування відбувається по-особливому. З однієї сторони, ми стараємося здійснювати свою діяльність професійно, кваліфіковано та прозоро, а з іншої сторони, усе здійснюється у „карітасівському дусі“. Наше служіння здійснюється із великою любов’ю та увагою до іншої людини. Ми самі бачимо, що у цій гуманітарній допомозі, яку ми надаємо людям, існує взаємний зв’язок. З однієї сторони, це допомога для тих людей, які її отримують, а з іншої — це зцілює та допомагає тій людині, яка дає», — відзначила Тетяна Ставнича.
Зцілення через служіння
У цьому контексті вона поділилася історією, яка її вразила. «Я мала зустріч із однією переселенкою, яка спочатку стала нашим волонтером, а згодом — працівником. Вона вже вдруге стала переселенкою. І після цього разу вона мовила, що її серце просто розірвалося. Але кожного разу, за її словами, коли вона служить у „Карітасі“ і вона комусь допомагає, у неї виникає таке відчуття, що це серце ліпиться знову докупи. Тому я говорила у своїй доповіді на Синоді, що у самому служінні іншим ми знаходимо зцілення. Наскільки ж це є важливим зараз для українського народу!»
Вона також наголосила на тому, що більшу частину допомоги, яку сьогодні роздає «Карітас», складають продуктові набори. Це означає, що ці базові потреби залишаються серед людей. Це потреби у медикаментах, харчуванні та помешканні. «Наша робота розвивається різноманітно. Це спричинено тим, що у різних регіонах існують різні потреби. У деяких місцях ми працюємо із тими, хто тільки звільнився з-під окупації чи обстрілів. Їм потрібна така перша допомога — перші обійми, подана рука. Натомість, в інших регіонах здійснюється стабілізуюча робота, до прикладу, задоволення потреб на ремонт житла», — каже співрозмовниця.
Міжнародна співпраця «Карітасу»
Відповідаючи на запитання про міжнародну партнерську співпрацю, Тетяна Ставнича зазначила, що «Карітас» є великою мережею, яка поширена по цілому світі. На сьогодні існує близько 160 національних осередків. Між карітасівськими організаціями постійно працює принцип солідарності. Коли стається якась криза в іншій країні, бажаючі організації формують певний фонд для допомоги у тій конкретній кризі.
«Для мене стала великим здивуванням пожертва від „Карітасу“ із Південної Кореї. Їхні представники доволі часто пишуть нам електронні листи, у яких переживають за нас. Вони приїхали на партнерську зустріч, яка відбувалася у Варшаві у червні, і ми їм розповіли про те, наскільки нас благословляє кожен раз, коли вони пишуть до нас. Ми завжди ловимо себе на думці, що хтось із іншого куточка світу думає про нас. Натомість священник, який приїхав їх представляти, сказав, що вони дуже переживають за нас, особливі отці та владики, адже вони пам’ятають Корейську війну. У них присутнє дуже сильне почуття емпатії. Вони надзвичайно відкриті для допомоги нам. І це відчувається зі сторони кожного осередку „Карітасу“. На сьогоднішній день вже налічується близько 50 партнерських осередків „Карітасу“, які долучилися до допомоги нам», — мовить Президентка «Карітасу».
Кожна людина прагне добра
Однак, це не єдина історія, яка вразила пані Тетяну. Адже за її словами, під час кожного візиту в будь-який осередок «Карітасу» існує нагода доторкнутися до їхнього служіння і до тих людей, які є нашими руками, нашими ногами і нашим серцем.
«Пригадую собі той момент, як я поїхала у Тернопіль на початку війни. І хоч у цей час від нас пішла дуже потужна відповідь, на початках її забезпечували усі працівники „Карітасу“ та кілька волонтерів, які долучалися. І ми запланували зробити більш ширше масштабування. Я дуже переживала за це. Коли я приїхала, то побачила цю любов, із якою ми зустрічали людей. Ця атмосфера спільноти. Навіть ті люди, які приходили до нас і приймали допомогу, також відчували це і ділилися своїми відчуттями зі мною. Я дуже переживала за те, як все відбуватиметься, коли ми будемо масштабуватися. Однак, не варто було так перейматися. Адже зараз, коли наші „Карітаси“ найняли більше працівників, залучили більше волонтерів, атмосфера в осередках не змінюється. І надалі це атмосфера любові, піклування про ближнього, уваги до особи. Адже одна річ — це надати матеріальну допомогу у вигляді продуктових пакетів чи гігієнічних наборів, але це тільки половина нашого служіння. Адже інша частина — це бути із іншою людиною, послухати її, дати нагоду їй поділитися своєю історією, своїм болем і разом поплакати, а відтак допомогти їй встати і йти далі», — продовжила свою розповідь Тетяна Ставнича.
«Кожна людина має глибоке бажання у своєму серці бути доброю і робити добро. Мені здається, що якраз „Карітас“ дає цю можливість відкрити це у собі. Адже „Карітас“ — це практична любов до ближнього, доброта, яка виливається для когось у потребі. І зараз у часі війни ця потреба робити добро загострилася ще більше. З однієї сторони насувається жахіття війни, руїна та хаос, а з іншої сторони відбувається протидія цьому всьому через зародження потреби робити добро. Це також важливий фронт», — підсумувала на завершення Президентка Благодійного фонду «Карітас Україна» Тетяна Ставнича.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
