Постанови Синоду Єпископів УГКЦ 1992 року

РІШЕННЯ І ПОСТАНОВИ

Синоду Єпископів

1. Синод обрав членів Постійного Синоду:

• вл. Софрон Дмитерко — Івано-Франківський єпарх,
  
• вл. Михайло Гринчишин — екзарх Франції, Бенелюксу і Швейцарії,
  
• вл. Іван Мартиняк — Перемишльський єпарх,
  
• вл. Іван Марґітич — Мукачівський вікарій.
  

Члени заступники Постійного Синоду:

• вл. Михайло Сабрига — Тернопільський єпарх,
  
• вл. Василь Лостен — Стемфордський єпарх,
  
• вл. Михайло Кучмяк — екзарх Великобританії
  
• вл. Филимон Курчаба — Львівський вікарій.
  

2. Блаженніший Мирослав Іван Кардинал Любачівський, назначив членів Верховноархиєпископської Курії:

• отець Іван Дацько — канцлер,
  
• отець Рафаїл Турконяк — економ,
  
• о. Йосиф Андріїшин — голова трибуналу,
  
• о. Гліб Лончина — голова літургічної Комісії.
  

Економ Верховноархиєпископської Курії має трирічний мандат і потребує схвалення Постійного Синоду.

3. В справі перекладу літургічних текстів із церковнослов’янської на українську мову прийнято проект митрополита Стефана Сулика:

а). У сучасних умовах життя нашого народу наша Церква в Україні і поза нею МУСИТЬ мати тільки ОДИН текст всіх літургічних книг. Це буде об’єднувати нас по всьому світу з Церквою-матір’ю на рідних землях.

б). Ці тексти мусять бути повним і вірним перекладом на живу українську мову всіх літургічних книг, що були видані для нашої Церкви Апостольською Столицею. Вони повинні включати усі Служби Божі, тобто Літургію Івана Золотоустого, Літургію Василія Великого та Літургію Напередосвячених Дарів. Вони повинні вийти разом, хоч не конче однією книгою. Крім цього, треба воднораз зробити новий переклад усіх інших літургічних книг, що були видані для нашої Церкви Апостольською Столицею, щоб в той спосіб дійти до гармонії поодиноких висловів, назв і фраз.

в). В перекладі текстів Літургічних книг, виданих Апостольською Столицею з церковно-слов’янської на українську мову, ніхто не має права робити які-небудь зміни, поправки чи пропущення, без окремого дозволу Апостольської Столиці. (Див. «Обіжник до Українських Ординаріїв», Конґреґація для Східних Церков, ч. прот. 1219–28, Рим, 10-го вересня 1941, «Письма — послання Митроп. А. Шептицького з часів німецької окупації», друга частина, Бібліотека Логосу, том. XXX, Йорктон 1969, стор. 6–12). Новий Кодекс Канонів приписує, що: «Затвердження літургічних текстів, після попередньої перевірки Апостольським Престолом, застерігається в патріарших Церквах Патріархові за згодою Синоду Єпископів» (к.657, 1). Знову ж канон 668,2 каже, що поза авторитетом Патріарха зі Синодом єпископів «ніхто інший не повинен нічого до постанов цієї влади додавати, від них віднімати або їх змінювати» (в літургічних текстах). А канон 656,1 приписує: «У літургічних відправах слід використовувати тільки книги з церковним затвердженням».

г). Український переклад літургічних книг нашої Церкви, що їх видала Апостольська Столиця, повинен після попереднього перегляду Апостольською Столицею бути апробований Верховним Архиєпископом за згодою Синоду Єпископів, згідно з вимогою нашого Кодексу Канонів (кан. 657, пар. 1 і 2, як також Декрет про Східні Католицькі Церкви, ч. 23).

ґ). Для здійснення вище зазначених постанов цей Священний Синод повинен встановити окрему Літургічну Комісію при Курії Верховного Архиєпископа, з дорученням подбати про переклад з церковно-слов’янської на живу українську мову повних текстів (без ніяких змін у самому тексті) всіх літургічних книг, що їх видала Апостольська Столиця для нашої Церкви.

д). Щоб цей український переклад зберіг фонетичну красу нашої мови та відповідав усім вимогам сучасного життя нашої Церкви, його повинна виконати колегія найкращих професійних філологів, знавців української літературної мови в Україні, під проводом Літургічної Комісії при Курії Верховного Архиєпископа.

е). При цьому було б дуже бажаним, щоб ця Літургічна Комісія могла працювати над українським перекладом наших літургічних книг в порозумінні і в співпраці з нашими братами православних Церков в Україні, щоб в дусі нашого екуменічного діалогу з ними ми могли вже тепер приготувати нашу єдність Христової Церкви в Україні, до якої нас усіх закликає Христос.

є). Перекладені тексти наших літургічних книг будуть розіслані всім нашим владикам, багатьом священикам, диригентам визначних церковних хорів та музикологам. Їхні зауваження Літургічна Комісія візьме до уваги. Поки буде здійснений такий переклад, уживання літургічних перекладів залишити іп зїаііі ЦІЮ, тобто коли в якійсь єпархії введено якийсь текст, то всі, навіть прихожі, повинні цього тексту вживати, тобто переклад Йосифа Сліпого чи Синоду з 1988 року.

4. Схвалено текст щоденних молитов: «Отче наш» і «Богородице Діво»:

«Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде царство твоє, нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні, і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого».

«Богородице Діво, радуйся, благодатная Маріє, Господь з тобою. Благословенна ти між женами і благословен плід утроби твоєї, бо ти породила Христа Спаса і Ізбавителя душ наших».

5. Молитвослов для священиків уживати нового видання Отців Василіян (1990 р.). Коли ж вийдуть нові переклади літургічних книг, також і Молитвослов буде пристосований до них.

6. Синод погодився, що в Курії Верховного Архиєпископа може бути три єпископи.

7. Вислати окремого листа до Святішого Отця у справі УГКЦ в Польщі, щоб туди поїхав окремий візитатор в особі митрополита Максима Германюка для докладної перевірки ситуації.

8. Вислати окремого листа до Святішого Отця, щоб Апостольська Столиця пригадала монашим чинам латинського обряду, які хочуть працювати в Україні, щоб вони засновували доми і навіть провінції східного обряду згідно з постановою Другого Ватиканського Собору.

9. Вислати до Святішого Отця прохання, щоб він здійснив постанову Ватиканського II Собору і створив Київсько-Галицький Патріархат для Української Греко-Католицької Церкви.

10. Спеціальне право: канони 146–150 ККСЦ.

Синод пропонує такі версії канонів:

Канон 148,1: Патріарх має право й обов’язок дбати про усіх вірних, які перебувають поза межами патріархальної Церкви, і, повідомивши Апостольський Престол, їх візитувати самому чи через візитатора, якого він вишле.

Канон 148,2: Патріарх про свою візитацію в догідному часі повідомить єпископа цих вірних; а візитатор раніш, ніж приступить до візитації, повинен звернутися до єпархіального єпископа цих вірних, щоб пред’явити листа з іменуванням.

Канон 148,3: Патріарх відбуту візитацію обговорить на Синоді Єпископів патріаршої Церкви; може запропонувати Апостольському Престолові відповідні засоби повсюду на землі подбати про захист і ріст духовного добра вірних його Церкви, навіть, додержуючи канонів про вибір Єпископів, назначувати Єпископів і творити власні єпархії та екзархати за згодою Апостольського Престолу.

Канон 149: Кандидатів, принаймні трьох, для виконування уряду єпархіального єпископа, єпископа-коад’ютора або єпископа-помічника поза межами території патріаршої Церкви, Синод Єпископів патріаршої Церкви обирає згідно з канонами про вибори єпископів; з поміж трьох кандидатів обирає єпископа Глава Церкви свого права, і за згодою Апостольського Престолу назначує.

11. При Курії Верховного Архієпископа і надалі буде збережений окремий фонд на покриття коштів Синодів, Ювілеїв та інших синодальних проектів.

12. Проект нового визначення меж існуючих єпархій та створення нових єпархій Блаженніший Верховний Архиєпископ передасть Апостольській Столиці для схвалення:

• Львівська архиєпархія;
  
• Івано-Франківська єпархія;
  
• Мукачівська єпархія;
  
• Тернопільська єпархія;
  
• Коломийсько-Чернівецька єпархія;
  
• Самбірсько-Дрогобицька єпархія;
  
• Чернігівсько-Вишгородська єпархія.
  

13. Просити Святішого Отця про дозвіл послати візитатора в особі о. Ісидора Патрила, ЧСВВ, щоб докладніше дізнатися про становище УГКЦ в Румунії.

14. Просити Святішого Отця про дозвіл послати візитатора в особі о. Атанасія Пекара, ЧСВВ, щоб докладніше дізнатися про внутрішні проблеми й напруження в УГКЦ на Закарпатті.

15. Просити Апостольську Столицю про створення другої єпархії в Аргентині.

16. Просити Апостольську Столицю про створення митрополії для УГКЦ в Бразилії.

17. Просити Апостольську Столицю про створення митрополії для УГКЦ в Польщі.

18. Видати окремий декрет, виготовлений Синодальною Комісією Екуменізму, який представляє основну платформу діалогу з нашими православними братами.

19. При Верховному Архиєпископстві у Львові створити Постуляційне Бюро. Головою цього бюро призначити владику Михайла Гринчишина.

20. Синод повторно схвалив рішення Синоду з 1989 року стосовно врочистого відзначення Ювілею Берестейського і Ужгородського відновлення церковної єдності. Ці ювілейні святкування відбути в парафіях та єпархіях, а всенародне — у Львові і в Римі з участю Святішого Отця у Св. Літургії, Молебен у залі Константина і мистецький концерт. Просити Святішого Отця, щоб написав окрему енцикліку або листа з цієї нагоди.

21. Для збереження послідовності в літургічному житті нашої Церкви, цей священний Синод пригадує, що літургічні постанови Замойського Синоду залишаються зобов’язуючими:

(а) антимінс покласти під верхній обрус на святій трапезі;

(б) в Символі Віри ісповідувати походження Святого Духа «від Отця і Сина»;.

(в) під час Божественної Літургії забороняється уживання губки й теплоти;

(г) під час Божественної Літургії освячувати частиці воднораз з Агнцем;

(ґ) Пресвяту Євхаристію не подавати немовлятам, доки вони не досягнуть свідомого віку.

22. Відбути Собор УГКЦ згідно з постановами канонів 140–145 ККСЦ в червні 1995 року на тему «Євангелізація на основі папської конституції Evangelii Nuntiandi»

23. Обрано Підготовчу Комісію Собору, членами якої є: вл. Павло Василик — голова, вл. Роберт Москаль — член, вл. Юліян Вороновський — член.

24. Обрано Комісію Статуту Синоду і Собору: вл. Єронім Химій — голова, вл. Володимир Паска — член, о. Ісидор Патрило — член, о. Клим Корчаґін — член.

25. Обрано Синодальні Комісії:

• Богословська: митроп. Максим Германюк — голова, член — вл. Володимир Стернюк;
  
• Екуменічна: митроп. Максим Германюк — голова, члени: вл. Василь Лостен, вл. Софрон Дмитерко;
  
• Ювілеїв: митроп. Стефан Сулик — голова, члени: вл. Іван Мартиняк, вл. Михайло Сабрига, вл. Михайло Гринчишин;
  
• Християнського подружжя і сім’ї: вл. Іннокентій Лотоцький — голова, члени: вл. Єфрем Кривий, вл. Андрій Сапеляк, вл. Филимон Курчаба;
  
• Літургічна: Блаженніший Мирослав І. Любачівський — голова, члени: митроп. Стефан Сулик, вл. Юліян Вороновський, вл. Мирон Дацюк;
  
• Семінарій — покликань: вл. Юліян Вороновський — голова, члени: вл. Іриней Білик, вл. Володимир Паска;
  
• Чернечого життя: вл. Михайло Кучмяк — голова, вл. Филимон Курчаба — член;
  
• Виховання священиків: вл. Іван Мартиняк — голова, члени: вл. Филимон Курчаба, вл. Роберт Москаль.
  

26. Обрано Секретарем Синоду Вл. Івана Мартиняка, а його асистентом о. Клима Корчаґіна.

27. Просити Святішого Отця, щоб, згідно з постановою Другого Ватиканського Собору, Кодексу Канонів Східних Церков і традиції нашої Церкви, він дозволив на поселеннях висвячувати жонатих кандидатів на священиків.

28. Перше засідання Постійного Синоду відбудеться 1 вересня 1992 р. в приміщеннях Верховного Архиєпископства.