СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПапа Франциск: Серед труднощів і пітьми Бог перемінює наше серце
Про боротьбу з Богом як метафору молитви Святіший Отець роздумував під час чергової загальної аудієнції.
Визнавши нашу вразливість перед Богом, отримаємо нове серце. На це звернув увагу Папа Франциск у черговій катехизі, присвяченій молитві, яку він виголосив з нагоди загальної аудієнції, що в середу, 10 червня 2020 року, транслювалася з робочого кабінету в Апостольському палаці. Звернувши попереднього разу увагу на праотця Авраама як приклад цілковитої довіри Богові, цього разу Святіший Отець вказав на його внука праотця Якова. За його словами, старозавітна Книга Буття розповідає про перипетії людей з віддалених епох, але в їхніх історіях можемо знайти відображення нашого життя.
Покладаючись на власну спритність
Як зауважив Папа, серед цих історій знаходимо розповідь про чоловіка, головним даруванням якого була спритність. Йдеться про Якова, другого сина Ісаака, який постійно суперничав зі старшим братом Ісавом і зумів підступом здобути від батька благословення й привілеї, пов’язані з первородством. І не лише це. Змушений втікати від брата в далекий край, він успішно реалізує всі свої починання, збагачується, здобувши великі отари, й добивається руки найгарнішої доньки Лавана, яку насправді покохав.
«Яків, якщо послуговуватися сучасною мовою, це людина, яка „зробила себе сама“, своїм інтелектом, спритністю зуміла здобути все, чого прагнула», — мовив Наступник святого Петра.
Нічна боротьба
Однак, чогось бракувало, а саме — зв’язку із корінням. Й ось одного дня він відчув поклик повернутися до своєї батьківщини, де ще жив його брат, з яким стосунки були жахливими. Яків вирушає у тривалу подорож з великим караваном людей та худоби. І ось при потоці Яббок трапилася незабутня подія. Переправивши своїх на другий берег, Яків ще якийсь час залишався на чужинській стороні, роздумуючи над тим, що його чекає завтра, якою буде зустріч з братом. І коли стемніло, якийсь незнайомець приступив до нього і почав боротися. Як зазначив Святіший Отець, Катехизм Католицької Церкви бачить у цій розповіді символ молитви «як боротьби віри та перемоги витривалості».
Яків боровся всю ніч, не відпускаючи супротивника, аж доки той не торкнувся його стегнового м’яза, через що патріарх став кульгавим на все життя. Таємничий борець також дав йому нове ім’я: «Не Яків буде більш твоє ім’я, а Ізраїль, бо ти змагався з Богом і з людьми та й переміг!». Незнайомець не відкрив свого імені, але поблагословив Якова, і той зрозумів, що зустрівся із Богом «віч-на-віч».
Уразливість і переміна серця
«Боротися з Богом: метафора молитви. Іншими разами Яків проявив себе здатним спілкуватися з Богом, відчувати Його дружню та близьку присутність. Але з тієї ночі, через боротьбу, що затягнулася та в якій він майже здався, праотець вийшов переміненим», — зазначив Папа, пояснюючи, що цього разу він «не є паном ситуації», стратегом і планувальником. Бог нагадує йому істину про смертність, що піддається страхові. Й саме «такий Яків», як наголосив Наступник святого Петра, отримав від Бога благословення, «з яким, кульгаючи, ввійшов у обіцяну землю: уразливий, уражений, але з новим серцем». Перед цим він був самовпевненим, покладався на власну спритність, але через це — «непроникним для благодаті, стійким проти милосердя». Бог, однак, «спас те, що було втрачене».
«Всі ми маємо побачення з Богом серед ночі. Серед ночі нашого життя, серед численних ночей нашого життя, хвилин пітьми, гріха, періодів розгубленості. Там — місце побачення з Богом, завжди. Він застане нас зненацька в той момент, в який ми цього не сподіваємося, коли дійсно виявимо, що залишилися на самоті. Й тієї ночі, борячись із незнайомцем, усвідомимо, що ми лише вбогі люди, дозволю собі сказати: бідолашні. Але саме тоді, коли почуваємося бідолахами, ми не повинні боятися: бо саме в цей момент Бог дасть нам нове ім’я, що міститиме сенс всього нашого життя, перемінить наше серце і дасть нам благословення, приготоване для тих, які дозволили Йому себе перемінити», — підсумував Святіший Отець.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
