СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиОтець Ісмаель Рохо з Іспанії про українців: «Це той світ, де я почуваю себе затишно»
«Я прибув сюди, щоб бути присутнім. Мені здається, що сьогодні присутність поруч — це надзвичайно важлива річ. Мабуть, я не зробив якихось великих речей, але я прибув, щоб бути тут, розділити життя, подолати певні бар’єри, яких сьогодні є достатньо». Про це мовив о. Ісмаель Рохо, представник Ординаріату для східних католиків в Іспанії, розповідаючи про свій візит на Синод Єпископів УГКЦ, який цьогоріч упродовж 7–15 липня відбувається у Перемишлі (Польща).
Отець Ісмаель Рохо на зустрічі єпископів представляв архиєпископа Мадриду кардинала Карло Озоро, архиєпископа Мадрида, який Апостольською столицею призначений Ординарієм для католиків східного обряду, серед яких є українці. «Ординаріат в Іспанії об’єднує три спільноти: українці і румуни візантійського обряду та сиро-малабарці, тобто індійці халдейського обряду. Українська спільнота відповідно до даних Національного інституту статистики налічує 106 823 людей. Але після 24 лютого цього року, коли розпочалася війна в Україні, розуміємо, що це число збільшилося. На жаль, не знаємо наскільки більше, адже здійснити підрахунок у теперішніх умовах є надзвичайно важко. Більшість цих людей називають себе греко-католиками. Однак, варто наголосити, що статистика Національно інституту не подає релігійної приналежності людей, щоб не провокувати релігійної дискримінації. Це велика група, що об’єднана навколо 65 громад та 30 священників. Усі вони здійснюють душпастирську діяльність на території Іспанії, а з початком війни і благодійну», — розповів о. Ісмаель.
У цьому контексті о. Ісмаель висловив сподівання щодо постійного вдосконалення відносин із Пасторально-міграційним відділом УГКЦ. «Це дуже важливі стосунки, які пов’язують нас із цією Церквою свого права. У зв’язку з цим нам необхідно поглиблювати взаємні знання. Насправді у нас хороші стосунки, ми всі щасливі, але все в житті можна покращувати», — мовив доповідач до владик Синоду Єпископів УГКЦ.
Відповідаючи на запитання про допомогу Іспанії для українських біженців, співрозмовник зазначив, що всебічну підтримку надають іспанський «Карітас», Іспанська єпископська конференція та уряд Іспанії. Зокрема уряд надає дозволи на проживання для українських біженців на півтора року, навіть якщо вони не мають візи. «Насправді ж, багато українців при першій нагоді прагнуть повернутися на Батьківщину, тому що часто не розуміють мови, не мають роботи. Як тільки фронт відступив від Києва та стало більш-менш безпечно на заході країни, багато повернулося до своїх домівок. Проте, є і такі, хто залишається. Тому Карітас, Іспанська єпископська конференція та уряд Іспанії надають їм готелі, місця для проживання, інші матеріальні речі. Очевидно, що не настільки багато, як це є у Польщі, куди прибуло набагато більше українців, однак ті, що прибули до Іспанії, гостинно прийняті», — зазначив отець.
Зустріч із українцями не стала для отця Ісмаеля першою, адже упродовж навчання у Римі він вже мав нагоду з ними познайомитися і навіть стати друзями. «Кілька років тому я вже був в Україні, а саме у Києві, Львові та у Мукачівській єпархії. Це було пов’язано із моїм навчанням у Римі, де я вивчав канонічне право і писав докторат на тему: „Душпастирська опіка східних католиків поза власною канонічною територією“. Я багато вивчав структури Української Церкви. Але дійсність вивчається, імплементуючи вивчене у реальне життя. Тому я прагнув наблизити те, що говорить закон, щоб бути вірним приписам закону, а також застосувати закон, щоб відповісти на душпастирські виклики і потреби конкретних осіб — східних католиків, що знаходяться поза канонічною територією».
Завершуючи свою розповідь, представник Ординаріату для східних католиків в Іспанії о. Ісмаель Рохо підкреслив, що серед українців відчуває себе так, ніби знаходиться вдома. «Тут ми будуємо спілкування від серця до серця. Те ж саме я відчув у перші дні мого навчання у Римі, адже першими моїми друзями там стали українці. Тому у нас були дуже хороші відносини із українцями у Русікумі, поблизу Папського Східного інституту. Тому це той світ, де я почуваю себе затишно», — мовив священник.
