СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиНелегальні мігранти: не ув’язнювати, а віддавати під опіку
Один з трьох документів, підготовлених нещодавно Відділом у справах мігрантів і біженців Дикастерії служінні цілісному розвиткові людини в рамках діяльності Ватиканської комісії Covid-19, присвячений видам покарання, що є альтернативними ув’язненню нелегальних мігрантів.
Не можна ув’язнювати людей у зв’язку з їхнім міграційним статусом, якщо вони вимагають міжнародного захисту, або мають ознаки фізичних чи психічних проблем, чи були жертвами торгівлі людьми. Про це йдеться в одному з трьох документів щодо питань міграції в період Covid-19, які підготував Відділ в справах мігрантів і біженців Дикастерії служінні цілісному розвиткові людини в рамках діяльності Ватиканської комісії Covid-19. Перший документ присвячений видам покарання, що є альтернативними позбавленню волі, а інші два — регуляризації та доступу на територію шукачів міжнародного захисту.
Непропорційна криміналізація незаконної імміграції
В першому документі наголошується, що затримання мігрантів повинно використовуватися як адміністративний захід. Більшість міжнародних органів вважають непропорційною криміналізацію незаконного в’їзду та закликають вважати її адміністративним правопорушенням. В період пандемії, як наголошують автори докумета, «викликає занепокоєння той факт, що розповсюдження вірусу різко збільшило та примножило проблеми, слабкі місця та зловживання, якими позначені більшість місць позбавлення волі у світі: хронічне насильство, переповнення, обмежений доступ до основних послуг, включаючи охорону здоров’я, та поширений і дегуманізуючий брак поваги».
Види покарання, альтернативні позбавленню волі
Відділ у справах мігрантів і біженців радить систематично застосовувати до мігрантів види покарання, що є альтернативними позбавленню волі. Але не потрібно плутати їх із запобіжними заходами, такими як, наприклад, звільнення під заставу, чи особисте зобов’язання, що, іноді, можуть компрометувати ефективність альтернативних видів покарання й тому, якщо можливо, їх варто уникати.
Автори документа радять, натомість, надавати перевагу програмам, які дозволяють розміщувати нелегальних мігрантів у сім’ї, готові їх прийняти на деякий період, а також у невеликі центри для мігрантів, якими управляють спільноти. Очевидно, що всі програми розміщення повинні вважатися тимчасовими та спрямовані на пошук вирішення нерегулярного становища мігрантів, чи це остаточна регуляризація їхнього статусу чи репатріація.
Опіка і супровід
Як зазначив в інтерв’ю для Ватиканських медіа о. Фабіо Баджьо, Заступник Секретаря Відділу у справах мігрантів і біженців, в багатьох країнах вже ефективно застосовуються такі альтернативи, як віддання мігрантів під опіку сімей, спільнот та окремих громадян.
Мета полягає в тому, аби супроводжувати цих людей та готувати їх до регуляризації чи, в інших випадках, до репатріації. Священик наголосив, що, особливу увагу потрібно приділяти неповнолітнім та їхнім сім’ям, шукачам міжнародного захисту та особам, які виявляють ознаки фізичних чи психічних проблем, або стали жертвами торгівлі людьми.
За матеріалами VaticanNewsПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
