СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Наші ветерани — скарб українського суспільства з колосальним потенціалом будівництва», — Блаженніший Святослав
Сьомий рік триває війна з на Сході України, майже щодня — повідомлення про обстріли українських позицій російськими військами, про поранених і загиблих українських воїнів. За ці сім років в українському суспільстві з’явилася величезна особлива спільнота ветеранів російсько-української війни. УГКЦ від початку військових дій і по сьогодні підтримує військових і на передовій, і у цивільному житті. Про потреби українських захисників, проблеми всього суспільства, пов’язані з війною, і співпрацю у програмі «Відкрита Церква» говорили Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав та міністерка у справах ветеранів Юлія Лапутіна.
За статистикою, яку навела міністерка Юлія Лапутіна, на сьогодні в Україні — понад 400 тисяч безпосередньо ветеранів російсько-української війни. Якщо до цієї цифри додати членів родин воїнів та членів загиблих військових, а також членів родин Героїв Небесної Сотні та учасників Революції Гідності, які також є захисниками України, ця цифра сягне понад мільйон.
Юлія Лапутіна: Міністерство небайдужих сердець
«Міністерство у справах ветеранів створене для самих захисників, щоб сприяти тому, щоб ті, хто повертається до мирного життя, знайшли себе у цьому житті, розвивали громади, свої родини, працевлаштовувалися, були соціально і матеріально захищеними. Інша сторона місії цього міністерства — щоб ветерани мали можливість нести у суспільство українські цінності, цінності демократичного світу. Саме вони пішли свідомо захищати ці цінності від початку війни, і вони повинні мати можливість захищати їх у мирному житті, — підкреслила Юлія Лапутіна, яка і сама є ветеранкою. — Тому я би сказала, що місія нашого міністерства — сприяння розвитку національної стійкості через ветеранів, їх цінності, можливості і спроможності. На моє переконання, це міністерство, щоб стати справді дієвим інструментом, має стати міністерством небайдужих сердець, яке об’єднує людей із цими цінностями».
Блаженніший Святослав: Чого потребує український воїн?
Церква, зокрема УГКЦ, від початку війни була поряд із захисниками України — від Революції Гідності і по сьогодні. Військові капелани є фактично у всіх військових підрозділах і частинах. При єпархіях УГКЦ створено душпастирські центри для військових та їх родин, є реабілітаційні центри при монастирях і центрах паломництва. Один із найбільших таких центрів — у Зарваниці, де у минулі вихідні відбулося велике паломництво ветеранів та військових капеланів. Чого потребує український воїн-захисник сьогодні? Блаженніший Святослав каже, що головне завдання Церкви щодо наших захисників — допомогти їм вистояти духовно, відкрити наново сенс життя зраненим війною людям.
«Наш Департамент війського капеланства видав унікальний збірник — „Компас військового капелана“, і там є фраза, яка мене свого часу вразила: „Солдата не потрібно жаліти, ним потрібно пишатися“. Тому, коли питають, що потрібно нашим ветеранам, то саме цього — щоб народ і країна ними пишалися, — наголошує Блаженніший Святослав. — Щоб це не було порожнім звуком чи гарною фразою, яку вони чують лише до якогось свята».
Блаженніший Святослав: Захист Батьківщини є справою кожного
Захист Батьківщини є і повинен бути справою всієї країни, безумовною цінністю всього народу, мирне життя якого викуповується щоденною жертвою крові наших захисників. Тому атаки на цю цінність та їх носіїв — військових та ветеранів, так болісно сприймаються і ними самими, і частиною суспільства, які ці цінності поділяє.
«Наші захисники потребують чути і бачити, що ті цінності, за які вони віддавали життя, поділяє решта українського народу, що все, що вони пережили, — недаремно. Найбільш болючими для них є не так соціальні проблеми, як бачити, що якісь політики чи чиновники насміхаються над тими цінностями, за які вони і їхні побратими віддавали свої життя. Думаю, це їм болить найбільше, — підкреслив Глава УГКЦ. — Якщо ми сьогодні будемо жити, ніби війни не існує, буде спокуса закривати очі на потребу захисту нашої Батьківщини, будемо втікати від обличчя присутнього поруч ветерана. Бо він завжди буде докором сумління для так званих „диванних патріотів“, які вміють філософствувати, але не бажають брати на себе особисту відповідальність за захист Батьківщини. Це абсолютно не морально — покладати відповідальність за оборону нашої держави лише одну групу людей, військових. Ми сьогодні повинні згадати, що захищати свою країну — святий обов’язок кожного її громадянина і громадянки. І ми не маємо права цей обов’язок занедбати, відхреститися від нього чи перекласти на плечі когось іншого — це моя і ваша відповідальність. Думаю, саме такого типу цінності, які є базовими для країни, яка веде війну, яка обороняється, повинні лягати в основу нашого відношення до ветеранів — поваги до них, підтримки всіх, хто воював, певної державної програми їх реабілітації і ресоціалізації. І, очевидно, саме це лягає в основу і душпастирського служіння Церкви».
Блаженніший Святослав: Наші ветерани — колосальний скарб українського суспільства
Синод Єпископів УГКЦ прийняв окремий документ, який так і називається — «Зцілення ран війни»: душпастирство Церкви є фактично терапією, спрямованою на зцілення як душі, так і тіла людей, яких торкнулася і зранила ця війна.
«Це те тепло і опіка, якими Церква намагається огорнути як тих, хто зараз перебуває на військовій службі, у діючій армії, на передовій, так і тих, кого ми називаємо ветеранами цієї неоголошеної, часом замовчаної і навіть забутої самим українським суспільством війни, — каже Блаженніший Святослав. — Наші ветерани — колосальний скарб українського суспільства з колосальним потенціалом будівництва. Люди, які знають ціну життя і смерті, які бачили руйнівну силу війни, хочуть захищати країну у мирному житті, будуючи її. Це колосальна сила нашого суспільства, здатна перетворити, перебудувати суспільство. Мені пригадуються слова Христа, який говорив християнам: „Ви — закваска“. Царство Небесне подібне до закваски, покладеної в тісто, і яка може підняти все тісто. І тому, думаю, наші ветерани і є тою закваскою нової України: вони піднімуть її, не дадуть спати нікому — ні Церкві, ні владі, ні політикам. Ветерани — колосальний потенціал розбудови нашого суспільства. Вони відчувають необхідність конкретної справи у мирному житті, відчувають своє покликання давати життя і свою місію — будувати».
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
